Постанова № 20024283, 08.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2011 р. Справа № 18/2407/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Линник С.І.

відповідача - Письмак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4799 П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 06.10.11 р. у справі № 18/2407/11

за позовом Приватне підприємство "Кобеляки Сяйво", м. Кобеляки

до ТОВ "Полтавський гостинець", м. Полтава

про стягнення 37863,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 28650,85 грн., пені в сумі 9498,75 грн. згідно договору поставки № 45 від 02.05.2011 р., з посиланням на неналежне виконання своїх обов’язків щодо повної та своєчасної оплати.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.10.2011 р. по справі № 18/2407/11 (суддя Тимченко Б.П.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача суму основного боргу в розмірі 28150,85 грн., пені в сумі 9498,75 грн., припинено провадження у справі в частині стягнення суми 500грн., з посиланням на те, що відповідач свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, доказів сплати не надав, та на підставі умов договору повинен сплатити нараховану пеню. Відповідача з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, в частині стягнення 8656,28 грн. пені відмовити, оскільки нарахування пені у розмірі суперечить нормам чинного законодавства .

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що пеня нарахована відповідно до норм чинного законодавства, зокрема за ст. 551 ЦК України розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, а відповідно до ст. 83 ГПК України суд має право зменшувати розмір нарахованої пені.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що між Приватним підприємством "Кобеляки Сяйво", м. Кобеляки (позивач) та ТОВ " Полтавський гостинець" ( відповідач) укладений договір поставки № 45 від 02.05.2011 р., відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (відповідач) товар в асортименті, кількості та по ціні, які вказані в накладних, підписаних представником сторін, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його в терміни, передбачені договором.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що покупець (відповідач) зобов'язується здійснювати розрахунки за поставлену партію товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки кожної партії товару. Накладна або рахунок є підставою для проведення плати.

У п. 5.2. договору зазначено, що в разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, що встановлений пунктом 4.1 вказаного Договору, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивачем поставлено з 04 травня 2011 року по 31.05.2011 року, по накладних № РН-3/05 від 04.05.2011р. на суму 5355,13грн., № РН-5/05 від 10.05.2011р. на суму 5585,62грн., № РН-6/05 від 11.05.20~11р. на суму 1780,39грн., 1744,55грн., № РН-3/05 від 13.05.2011р. на суму 4725,46грн., 4023,20грн., № РН-3/05 від 18.05.2011р. на суму 2670,80грн., 1408,12грн., № РН-3/05 від 20.05.2011р. на суму 3355,98грн., 5973,80грн., № РН-3/05 від 24.05.2011р. на суму 1438,44грн, №РН-3/05 від 31.05.2011р. на суму 7010,11грн., товар на суму 45071,60грн.

В порушення умов договору відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав, сплативши лише суму 16420,75 грн. та після порушення провадження у справі здійснив часткову оплату у сумі 500 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що заборгованість становить 28150,85 грн. та стягнув зазначену суму, частково задовольнивши позовні вимоги, та припинив провадження в частині стягнення 500,00 грн. на підставі ст. 80 ГПК України.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами був укладений договір поставки, а відносини по поставці регулюються нормами Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, тобто підприємницькі відносини регулюються Господарським кодексом України.

Отже, при застосуванні норм діючого законодавства слід виходити з принципу пріоритету спеціального закону перед законом загальним, в першу чергу застосовуються норми ГК України, як спеціальне законодавство, а у випадку не врегулювання або недостатнього врегулювання відповідних відносин застосовуються норми ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив та повинен нести відповідальність за порушення зобов’язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.2. договору зазначено, що в разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, що встановлений пунктом 4.1 вказаного Договору, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми платежу за кожен день прострочки.

Суд першої інстанції, стягнувши пеню в розмірі передбаченому договором, не досліджував правомірність застосування зазначеної пені, відповідність її вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтями 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Отже, зазначеним законом обмежений розмір договірних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, а саме: встановлена сторонами у договорі пеня не може перевищувати подвійної ставки НБУ та не може бути збільшена.

Посилання позивача на ст. 551 ЦК України, в якій зазначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, та розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, необґрунтоване, так як в даному випадку повинні застосовуватись норми господарського законодавства, які не передбачають збільшення розміру штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув пеню, в розмірі який перевищує подвійну облікову ставку НБУ та стягненню підлягає пеня у сумі 798,82 грн., в зв’язку з чим рішення в частині стягнення пені у розмірі 8716,96 грн. підлягає скасуванню.

Таким чином, висновки викладені рішенні господарського суду частково не відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача можуть бути підставою для його часткового скасування, керуючись ст. 231 ГК України, ст. ст. 530, 610, 611 ЦК України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. ст. 101-105 ГПК України , колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 06.10.2011 у справі № 18/2407/11 в частині стягнення 8716,96 грн. пені, 87,16 грн. держмита скасувати та в позові в цієї частині відмовити.

В інший частині залишити рішення без змін.

Стягнути з ТОВ "Полтавський гостинець" ( 36000, м. Полтава, вул. Половка, 68 код ЄДРПОУ 3217068 ) на користь Приватного підприємства "Кобеляки Сяйво" (39200, Полтавська обл., м. Кобеляки, вул. Червоноармійська, 2-А код ЄДРПОУ 33924135 ) 43,58 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Полтавської області.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписаний 09.12.2011 р.