Постанова № 20023698, 14.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2011 № 57/63-55/166

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів:

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за дов. №12-08 від 12.08.2010р.;

Дворецька Т.О. директор;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол»

на рішення господарського суду м. Києва

від 06.10.2011р. (дата підписання 11.10.2011р.)

у справі №57/63-55/166 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ягічева Н.І., судді: Дідиченко М.А., Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного підприємства «Перелюбський цегельний завод «ТВК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол»

про розірвання договору.

встановив:

У серпні 2010р. Приватне підприємство «Перелюбський цегельний завод «ТВК» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол» про розірвання укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу обладнання б/н від 02.04.2008р.

Позовні вимоги мотивовані істотним порушенням відповідачем ТОВ «Подол» умов спірного Договору купівлі-продажу в частині повної та своєчасної оплати вартості належного позивачу та переданого відповідачу на підставі цього Договору обладнання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.08.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №57/63.

В процесі судового розгляду справи, 10.09.2010р. ПП «Перелюбський цегельний завод «ТВК» звернулося до господарського суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій, окрім раніше заявлених вимог про розірвання Договору купівлі-продажу, просило задовольнити нову, додаткову, вимогу та зобовязати відповідача ТОВ «Подол» вчинити певні дії, а саме: повернути позивачу на території Перелюбського цегельного заводу за актом приймання-передачі належне йому обладнання:

- пресс СМК 727 в кількості 1 шт.,

- Змішувач СМК 125 в кількості 1 шт.,

- електродвигуни в кількості 7 штук,

- димова (вентиляційна) труба 1 шт.,

- Артезіанська свердловина з баштою Рожновського 1 шт.,

- Повітряні електромережі 0,4 кВт протяжністю 300 метрів,

- ланцюгова лінія люлечного конвеєра довжиною 1600 метрів,

- цегляно-виробничий агрегат 1 шт.,

- трасформаторна підстанція 1 шт.,

- котел низького тиску 1 шт.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що спірне обладнання було придбано Товариством з обмеженою відповідальністю «Подол» у позивача раніше, за договором купівлі-продажу від 27.03.2007р. у складі придбаного цілісного майнового комплексу. При цьому відповідач зазначав, що оскільки Приватним підприємством «Перелюбський цегельний завод «ТВК» невиконаний обовязок з передачі покупцю ТОВ «Подол» усіх необхідних документів на все обладнання, яке входило у склад цілісного майнового комплексу заводу, 02.04.2008р. сторонами був додатково підписаний новий договір про купівлю-продаж саме обладнання.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.11.2010р. у справі №57/63 (суддя Гулевець О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Баранець О.М., судді: Чорна Л.В., Рєпіна Л.О.), позов задоволено повністю, розірвано укладений між сторонами Договір купівлі-продажу обладнання б/н від 02.04.2008р., зобовязано ТОВ «Подол» повернути Приватному підприємству «Перелюбський цегельний завод «ТВК» наступне обладнання: 1) Пресс СМК - 727 (інвент. № 17) в кількості 1 шт.; 2) Змішувач СМК - 125 (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент. № 27) в кількості 1 шт.; 3) Димову (вентиляційну) трубу (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент. № 24) в кількості 1 шт.; 4) Артезіанську свердловину з баштою Рожновського (діаметр труби 250-150 мм, довжина 37,5 м, дата випуску - 1960р., дата введення в експлуатацію - 1966р., інвент. № 12) в кількості 1 шт.; 5) Повітряні електромережі 0,4 кВт (з трьома дротами алюмінієвими діаметром 0,25 кв.м на 18 бетонних стовпах, дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент № 14) протяжністю 300 метрів; 6) Ланцюгову лінію люлечного конвеєра (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент. № 26) довжиною 1600 м.; 7) Цегляно-виробничий агрегат (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент. № 28) в кількості 1 шт.; 8) Трансформаторну підстанцію КТП-212 №282484 (дата введення в експлуатацію - червень 2003р., інвент. № 29) в кількості 1 шт.; 9) Котел низького тиску (інвент. № 25) в кількості 1 шт.

Висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині розірвання спірного правочину мотивовано істотним порушенням відповідачем умов Договору купівлі-продажу обладнання від 02.04.2008р., оскільки ТОВ «Подол» з 2008р. (більше двох років) не здійснило повну оплату обладнання в розмірі 45 784,00 грн. відповідно до вимог п. 4.1. Договору, а сплатило лише частину його вартості на суму 10 000,00 грн. з порушенням строків оплати, передбачених п. 4.2. Договору.

За оцінкою місцевого господарського суду, наявними у справі документами підтверджувалося, що ТОВ «Подол» здійснює користування обладнанням, яке було предметом купівлі-продажу за Договором від 02.04.2008р., однак не володіє ним на праві власності. З огляду на розірвання спірного правочину, місцевий господарський суд вирішив, що передане Товариству з обмеженою відповідальністю «Подол» обладнання, є безпідставно набутим відповідачем та підлягає поверненню позивачу.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2011р. №57/63 касаційну скаргу ТОВ «Подол» задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011р. та рішення господарського суду м. Києва від 05.11.2010р. у справі №57/63 скасовано, справу №57/63 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові акти попередніх судових інстанцій, Вищий господарський суд України зазначив, що суди не перевірили повноваження ОСОБА_3 на право звернення до суду 10.09.2010р. з позовом в інтересах ПП «Перелюбський цегельний завод «ТВК», в той час дійшовши висновку, що майновий комплекс Перелюбського цегельного заводу проданий відповідачу за договором купівлі-продажу від 27.03.2007р., не надали належної правової оцінки наявним у матеріалах справи документами, зокрема, накладній №2 від 02.04.2008р. (т.1, а.с.39) та акту прийому-передачі обладнання від 27.03.2007р. (т.1, а.с.94).

Суд касаційної інстанції також не погодився з позицією господарського суду м. Києва про застосування ч.2 ст.35 ГПК України у частині висновків, викладених в рішенні господарського суду Чернігівської області від 13.04.2010р. у справі №19/37(18/157/7), з обставин справи за №57/63 щодо безпідставного відхилення акту приймання-передачі обладнання від 27.03.2007р., відповідає (на думку суду) умовам договору купівлі-продажу від 27.03.2007р., При цьому колегія суддів зазначила, що оціночні судження, зроблені судом при вирішенні іншої справи, не мають преюдиційного значення у даній справі як такі, що зроблені без юридичної оцінки фактичних обставин.

Крім того, судова колегія касаційної інстанції вказала, що судами не зроблено аналізу щодо вартості забраного ОСОБА_3 майна, сумою оплачених Відповідачем коштів (10 000 грн.) і вартістю майна, що залишилося в тому числі з урахуванням довідок товарознавчої експертизи про залишкову вартість майна станом на 02.05.2003р. (т.2, а.с.27-45), що могло б стати оцінкою поведінки Відповідача щодо виконання чи невиконання договірних зобов'язань за договором купівлі-продажу від 02.04.2008р. і істотним порушенням договору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.04.2011р. (суддя Ягічева Н.І.) справу №57/63 прийнято до провадження та присвоєно їй номер №57/63-55/166.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги, просив розірвати укладений між сторонами Договір купівлі-продажу обладнання від 02.04.2008р. та зобовязати відповідача повернути йому за актом приймання-передачі спірне обладнання, передане ним на виконання Договору купівлі-продажу від 01.04.2008р.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на їх необгрунтованість та безпідставність, просив господарський суд у задоволенні позову відмовити.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 05.07.2011р. призначено колегіальний розгляд справи №57/63-55/166 у складі колегії суддів: головуючий суддя Ягічева Н.І., судді: Пригунова А.Б., Дідиченко М.А., який в подальшому було змінено на колегію суддів у складі: головуючий суддя Ягічева Н.І., судді: Дідиченко М.А., Літвінова М.Є.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі №57/63-55/166 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ягічева Н.І., судді: Дідиченко М.А., Літвінова М.Є.) позов задоволено повністю, розірвано укладений між сторонами Договір купівлі-продажу обладнання б/н від 02.04.2008р., зобовязано ТОВ «Подол» повернути Приватному підприємству «Перелюбський цегельний завод «ТВК» наступне обладнання: 1) Пресс СМК - 727 (інвент. № 17) в кількості 1 шт.; 2) Змішувач СМК - 125 (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент. № 27) в кількості 1 шт.; 3) Димову (вентиляційну) трубу (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент. № 24) в кількості 1 шт.; 4) Артезіанську свердловину з баштою Рожновського (діаметр труби 250-150 мм, довжина 37,5 м, дата випуску - 1960р., дата введення в експлуатацію - 1966р., інвент. № 12) в кількості 1 шт.; 5) Повітряні електромережі 0,4 кВт (з трьома дротами алюмінієвими діаметром 0,25 кв.м на 18 бетонних стовпах, дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент № 14) протяжністю 300 метрів; 6) Ланцюгову лінію люлечного конвеєра (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент. № 26) довжиною 1600 м.; 7) Цегляно-виробничий агрегат (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент. № 28) в кількості 1 шт.; 8) Трансформаторну підстанцію КТП-212 № 282484 (дата введення в експлуатацію - червень 2003р., інвент. № 29) в кількості 1 шт.; 9) Котел низького тиску (інвент. №25) в кількості 1 шт. шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі.

За висновком місцевого господарського суду, матеріалами справи підтверджується наявність у позивача права продажу спірного обладнання, оскільки право власності ПП «Перелюбський цегельний завод «ТВК» на це обладнання підтверджується рішенням господарського суду Чернігівської області від 14.11.2006р. у справі №1/216, яке набрало законної сили, а також накладною №31 від 23.09.2003р. про придбання трансформаторної підстанції та квитанцією до прибуткового касового ордеру №109.

Задовольняючи позов повністю, місцевий господарський суд виходив з того, що за умовами пункту4.2. Договору купівлі-продажу обладнання від 02.04.2008р. оплата за обладнання здійснюється покупцем трьома етапами в рівних частках від ціни обладнання протягом трьох місяців з моменту укладення цього Договору.

Відповідач, не здійснивши оплати вартості обладнання, які були предметом Договору купівлі-продажу від 02.04.2008р., істотно порушив умови договору, внаслідок чого в управненої сторони виникло право на розірвання Договору купівлі-продажу обладнання. У звязку з наявністю підстав для розірвання договору купівлі-продажу, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими також вимоги продавця про повернення йому переданого покупцю на виконання обладнання, виходячи з того, що обладнання було передано покупцю за накладною від 02.04.2008р. При цьому суд першої інстанції виходив з положень спеціальної норми ч.2 ст.697 ЦК України, відповідно з якою, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Не погоджуючись з висновками та мотивами рішення, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, у якій просив прийнятий господарським судом судовий акт скасувати, прийняти новий - яким відмовити позивачу у задоволенні його вимог до відповідача повністю.

Апеляційна скарга умотивована неповним зясування судом обставин справи, невідповідністю висновків обставинам справи, невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів, апелянт посилався на ту обставину, що придбав речі, які є приналежностями до головної речі - майнового комплексу заводу, що придбаний раніше на підставі цивільно-правового договору від 27.03.2007р. До того ж, вказував апелянт, ним у поліпшення придбаного майна вкладені значні матеріальні кошти. Поряд з цим, апелянт зазначав на невиконання позивачем, як продавцем, зобовязань по Договору купівлі продажу обладнання від 02.04.2008р. у частині передачі покупцю разом з обладнанням усіх необхідних технічних документів для взяття придбаних речей на облік покупцем, проте, на думку апелянта, ця обставина була залишена судом першої інстанції без належної правової оцінки. Порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянт вбачав у прийнятті господарським судом заяви позивача про збільшення позовних вимог у частині вилучення від відповідача обладнання, тоді як таке питання раніше вже було предметом судового розгляду по справі №19/37(18/157/7) за участю тих же сторін і розгляд якої завершено прийняттям Господарським судом Чернігівської області рішення від 13.04.2010р., що набрало законної сили, за твердженням апелянта, місцевий господарський суд при розгляді справи за №19/37(18/157/7) не знайшов підстав для задоволення вимог Приватного підприємства «Перелюбський цегельний завод «ТВК» про витребування з володіння ТОВ «Подол» речей, які були предметом купівлі-продажу за Договором від 02.04.2008р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011р. №57/63-55/166 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 21.11.2011р.

У судовому засіданні від 21.11.2011р. оголошувалась перерва до 14.12.2011р.

22.11.2011р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів.

14.12.2011р. до початку судового засідання від представника відповідача - адвоката Ковальова О.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю його явки в судове засідання 14.12.2011р. у звязку із погіршенням стану здоровя.

У призначене судове засідання зявилися представники позивача. Представник відповідача процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представників позивача, судова колегія вирішила його відхилити, оскільки в апеляційній скарзі відповідач досить детально виклав свою правову позицію, а в судовому засіданні від 21.11.2011р. представник відповідача адвокат ОСОБА_2 особисто надав усні пояснення по суті доводів апеляційного оскарження. З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що неявка представника ТОВ «Подол» у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті, а його подальше відкладення може призвести до затягування судового процесу та порушення строків розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК Україниапеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно зауважив апелянт, в силу ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, у яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області по справі №19/37(18/157/7) від 05.07.2010р., яке набрало законної сили, за участю сторін, склад яких є аналогічним зі складом у справі №57/63-55/166, був встановлений факт укладення між Позивачем - Приватним підприємством «Перелюбський цегельний завод «ТВК» та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Подол» 02 квітня 2008 року договору купівлі-продажу обладнання, відповідно до умов якого Позивач (Продавець) зобовязувався передати у власність (повне господарське відання) Відповідача (Покупця) обладнання, загальною вартістю 45 784,00 грн. в т.ч. ПДВ 7 630,66 грн., у т.ч : артезіанську скважину з баштою Рожновського (інв. № 15) та глибинним насосом (інв. № 62), діаметр труби 250-150 мм, довжиною 37,5 м., побудована 1960 року, прийнята в експлуатацію 1966 року; повітряних електромереж 0,4 КВт (інв. № 17), 3 дротів алюмінієвих, діаметром 0,25 кв. м/18 на бетонних стовпах. Довжина лінії 300 метрів; електродвигунів в кількості 7 (семи) од.; пресу СМК-727 (інв. № 562); змішувача СМК-125 (інв № 533); димової труби (інв. № 55); ланцюгової лінії конвеєра (інв. № 29), довжиною 1600 м; цегляно-різального агрегату (інв. № 554); трансформаторної підстанції (КТП-212) № 282484; котла низького тиску (в приміщенні бані) (інв. №11); трактору ДТ-75Д, номер двигуна 414022, реєстраційний номером 2311 ФЕ; навантажувача 4045Н, рік випуску 1972, номер кузова: 6866, номер двигуна 0857, реєстраційний номер 2313 ФЕ.

Доводи апелянта з приводу того, що обладнання, яке є предметом Договору від 02.04.2008р., насправді придбане Товариством з обмеженою відповідальністю «Подол» у складі цілісного майнового комплексу за нотаріально-посвідченим договором купівлі-продажу від 27.03.2007р., були предметом дослідження та правової оцінки суду першої та другої інстанції під час розгляду справи ними №19/37(18/157/7).

За висновками судів першої та другої інстанцій при розгляді справи №19/37(18/157/7) доводи зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол» про набуття ним права власності на спірне обладнання на підставі Договору купівлі-продажу від 27.03.2007р., відхилені з тих мотивів, що ТОВ «Подол» набув права власності лише на нерухоме майно (комплекс), яке було предметом договору купівлі-продажу від 27.03.2007р. і визначене у Договорі.

Як зазначили суди першого та другого рівнів у процесуальних актах по справі № 19/37(18/157/7), інше майно, вказане у акті приймання - передачі майна від 27.03.2007р., право власності на яке просило визнати ТОВ «Подол» у зустрічному позові, не входило до предмету Договору від 27.03.2007р., а тому прав власності на вказане майно позивач за зустрічним позовом на підставі Договору від 27.03.2007р. не набув.

У апеляційній скарзі на рішення господарського суду Чернігівської області у справі №57/63-55/166, яке є предметом перегляду у даний час, ТОВ «Подол» вказувало, що ним за Договором від 27.03.2007р. придбано цілісний майновий комплекс Перелюбського цегельного заводу. Обладнання, стосовно якого виник спір, і яке ПП «Перелюбський цегельний завод «ТВК» просило вилучити з володіння ТОВ «Подол» (повернути) шляхом складення акту прийому передачі, на думку апелянта, є частиною складної речі заводу - цілісного майнового комплексу, придбаного за Договором купівлі-продажу від 27.03.2007 р. , а тому висновки суду першої інстанції є невірними і суперечать матеріальному праву, зокрема, ст. 191 Цивільного кодексу України.

Проте, судова колегія Київського апеляційного господарського суду з цими доводами апелянта не погоджується з наступних підстав.

Дійсно, згідно із ст.191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути обєктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Утім, апелянт не врахував, що підприємство є не лише обєктом, але й субєктом права.

У разі продажу підприємства усі зміни щодо власника підприємства потребують державної реєстрації та внесення змін у реєстраційну картку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ( на час виникнення спірних правовідносин цей це реєстр мав іншу назву Єдиний державний реєстр підприємств, установ та організацій України).

Між тим, відповідно до наявного у матеріалах справи ( а.с 32, т.4) витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібпідприємців єдиним засновником (учасником) Приватного підприємства «Перелюбський цегельний завод «ТВК» станом на 02.06.2011р. вказана Дворецька Т.О.

Ця обставина повністю спростовує доводи апелянта про придбання ним цілісного майнового комплексу - підприємства за договором від 27.03.2007р., у складі якого перебувало спірне обладнання і стосовно якого був укладений окремий договір купівлі-продажу 02.04.2008р.

Поряд з цим, проаналізувавши вчинення сторонами дій по виконанню договору купівлі-продажу від 02.04.2008.р, судова колегія прийшла до висновку, що продавець, ПП «Перелюбський цегельний завод «ТВК», отримавши від покупця частину покупної ціни обладнання 10 000 грн., проти ціни, визначеної у договорі як покупної у розмірі 45 784,00 грн. в т.ч. ПДВ 7 630,66 грн. (п. 4.1. Договору) - набув права на розірвання договору купівлі-продажу у звязку істотним порушенням покупцем договору, адже у трьох місячний строк від дати укладення договору покупна вартість товару покупцем сплачена не була.

Сплата покупної ціни товару є основним обовязком покупця, отже, невиконання ним цього обовязку є істотною обставиною, з настанням якої у продавця виникає право в силу ч.2 ст.651 ЦК України вимагати розірвання договору купівлі-продажу.

Таким чином, правовий висновок місцевого господарського суду з посиланням на ч.1 ст.180 Господарського кодексу України та ч.1 ст.638, ст.655 Цивільного кодексу України щодо того, що обовязок покупця оплатити товар віднесений до істотних умов договору купівлі-продажу, а договір купівлі-продажу може бути розірвано на вимогу однієї із сторін зокрема у разі істотного порушення договору другою стороною, є вірним.

Між тим, суд апеляційної інстанції не може погодитися з іншим висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобовязання відповідача, як покупця, повернути позивачу, як продавцю, обладнання, вказане у Договорі від 02.04.2008р., з таких підстав.

Згідно із ст. 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Змістом зобовязань продавця згідно з п. 3.1 даного договору є передання покупцю разом з обладнанням документи , що засвідчують право власності на обладнання, що передається, у повному обсязі протягом 3 днів з моменту повної оплати покупцем ціни на обладнання.

Пунктом 3.2 договору сторони узгодили, що передача-приймання обладнання за кількістю та якістю здійснюється сторонами на підставі акту приймання-передачі обладнання в порядку, що визначається чинним законодавством.

Перехід права власності відбувається після повної оплати ціни за обладнання в момент його передачі і фіксується в акті приймання-передачі обладнання (п. 3.3 договору).

Скасовуючи судові акти у справі №57/63, Вищий господарський суд у постанові від 07.04.2011 р. зазначив, що судами попередніх інстанції не визначено моменту, з якого продавець (Приватне підприємство «Перелюбський цегельний завод «ТВК») дійсно виконав зобовязання з передачі речей покупцю. Так за матеріалами справи, позивач стверджував, що передавав обладнання відповідачеві за накладною № 2 від 02.04.2008р. ( т. 1 а.с. 39), і у той же час у справі наявний інший документ, а саме: акт-прийому передачі обладнання у власність покупцю ( т.1,а.с. 94).

Справді, доказів про передачу продавцем покупцю разом з товаром документів на товар , що передається, на виконання умов договору купівлі-продажу від 02.04.2008р. матеріали справи не містять.

Умовами договору від 02.04.2008р. не зафіксовано передачі продавцем покупцю товару у власність раніше дати укладення договору. Навпаки, його умови свідчать про домовленість між сторонами з приводу того, що перехід права власності на речі відбувається після повної оплати ціни за обладнання в момент його передачі і фіксується в акті приймання-передачі обладнання (п. 3.3 договору).

Зважаючи на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу від 02.04.2008р. акт приймання-передачі обладнання між продавцем та покупцем не складався, а з його складенням сторони повязали момент виконання продавцем своїх зобовязань з передачі товару за договором, висновок місцевого господарського суду про виконання продавцем обовязку по передачі товару на підставі оцінки накладної №2 від 02.04.2008 р. є передчасним і документально не доведеним.

Відповідно до ч. 2 ст.697 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Суд першої інстанції, застосовуючи норму ст. 1212 ЦК України поряд з ч. 3 ст. 687 ЦК України до вимог про зобовязання відповідача повернути позивачу обладнання , передане тому за накладною від 02.04.2008р. №2 , не звернув уваги на умови договору , викладені у п. п.3.3. , за якими перехід права власності відбувається після повної оплати ціни за обладнання в момент його передачі і фіксується в Акті приймання-передачі обладнання , і прийшов до хибної думки про наявність підстав для задоволення вимог про зобовязання відповідача повернути позивачу майно ,обладнання та інвентар , яке той від позивача у передбаченому договором порядку не отримував.

Судова колегія не погоджується з наданням судом першої інстанції накладній № 2 від 02.04.2008 р. сили доказу виконання продавцем умов договору купівлі-продажу від 02.04.2008р. , виходячи з того, що за правилами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За умовами договору від 02.04.2008р. видаткова накладна не є доказом виконання продавцем зобовязань з передачі товару покупцю.

Понесені відповідачем витрати на ремонт та підтримку обладнання в робочому стані , про що наголошувалося його представником у суді першої інстанції та у апелянтом у суді апеляційної інстанції , цих обставин, як вірно зауважив місцевий господарський суд, не доводить.

У цьому звязку, судова колегія зазначає , що вчинення особою дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення може бути предметом окремого позову і при розгляді даного спору не входить у предмет судового дослідження .

За таких обставин справи , користуючись правами , наданими суду апеляційної інстанції в силу ст. 103 ГПК України, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового скасування прийнятого судом першої інстанції рішення господарського суду Чернігівської області від 06.10.2011 р. у справі № 57/63-55/166 у частині задоволення позовних вимог про зобовязання ТОВ «Подол» повернути Приватному підприємству «Перелюбський цегельний завод «ТВК» спірне обладнання , шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі, з прийняттям у цій частині позовних вимог нового рішення по відмову у їх задоволені.

В іншій частині судове рішення як таке, що постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, слід залишити без змін.

У звязку з цим, судом апеляційної інстанції здійснюється новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій покладаються сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол» на рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі №57/63-55/166 задовольнити частково.

2. Скасувати рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі №57/63-55/166 у частині задоволення вимог про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол» повернути Приватному підприємству «Перелюбський цегельний завод «ТВК» наступне обладнання: 1) Пресс СМК - 727 (інвент. № 17) в кількості 1 шт.; 2) Змішувач СМК - 125 (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент. № 27) в кількості 1 шт.; 3) Димову (вентиляційну) трубу (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент. № 24) в кількості 1 шт.; 4) Артезіанську свердловину з баштою Рожновського (діаметр труби 250-150 мм, довжина 37,5 м, дата випуску - 1960р., дата введення в експлуатацію - 1966р., інвент. № 12) в кількості 1 шт.; 5) Повітряні електромережі 0,4 кВт (з трьома дротами алюмінієвими діаметром 0,25 кв.м на 18 бетонних стовпах, дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент № 14) протяжністю 300 метрів; 6) Ланцюгову лінію люлечного конвеєра (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент. № 26) довжиною 1600 м.; 7) Цегляно-виробничий агрегат (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвент. № 28) в кількості 1 шт.; 8) Трансформаторну підстанцію КТП-212 № 282484 (дата введення в експлуатацію - червень 2003р., інвент. № 29) в кількості 1 шт.; 9) Котел низького тиску (інвент. №25) в кількості 1 шт. шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі,.

3. Прийняти у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Позовні вимоги задовольнити частково.

5. В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі №57/63-55/166 залишити без змін.

6. Здійснити у справі новий розподіл судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол» (01133, м. Київ, бульвар Лихачова, 1/27, офіс 507, код ЄДРПОУ 30781956) на користь Приватного підприємства «Перелюбський цегельний завод «ТВК» (15312, Чернігівська область, Крюківський район, с. Перелюб, вул. Шевченка, 30, код ЄДРПОУ 32230946) 85,00 грн. державного мита за розгляд справи у суді першої інстанції та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол» (01133, м. Київ, бульвар Лихачова, 1/27, офіс 507, код ЄДРПОУ 30781956) на користь Приватного підприємства «Перелюбський цегельний завод «ТВК» (15312, Чернігівська область, Крюківський район, с. Перелюб, вул. Шевченка, 30, код ЄДРПОУ 32230946) 42,50 грн. державного мита за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

8. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Подол» (01133, м. Київ, бульвар Лихачова, 1/27, офіс 507, код ЄДРПОУ 30781956) з Державного бюджету України 190,00 грн. зайво сплаченого державного мита.

9. Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

10. Матеріали справи №57/63-55/166 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя

Судді