Постанова № 20023627, 13.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2011 № 23/355

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Іваненко Я.Л.

суддів:

за участю представ- ників сторін:

від позивача:не зявились

від відповідача :не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус”

на рішення

Господарського суду

міста Києва

від27.09.2011 року

у справі№ 23/355 (суддя: Кирилюк Т.Ю.)

за позовомПублічного акціонерного товариства „ХДІ страхування”

доТовариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус”

простягнення 7213, 21 грн.

В судовому засіданні 13.12.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 23/355 позов Публічного акціонерного товариства „ХДІ страхування” (далі-позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” (далі відповідач) про стягнення 7213, 21 грн. задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 7213,21 грн. страхового відшкодування, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неповного зясування обставин, що мають значення для розгляду справи, порушення норм матеріального та процесуального права. При цьому, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, взяв за основу вартість відновлювального ремонту в розмірі 13129, грн., не врахувавши при цьому, що згідно зі Звітом № 2762 від 29.11.2008 року, виконаним на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, складає 10448, 70 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.11.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року було відкладено розгляд справи на 06.12.2011 року у звязку з задоволенням клопотання представника відповідача.

В судовому засіданні 06.12.2011 року оголошено перерву до 13.12.2011 року.

12.12.2011 року від представника відповідача надійшла письмова заява, в якій останній частково визнає позовні вимоги, а саме, в розмірі 4532, 91 грн. ( 10448, 70 грн. (матеріальний збиток) 510 грн. (франшиза) 5405, 79 грн. (часткова виплата відповідачем).

13.12.2011 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить стягнути з відповідача 4532, 91 грн. страхового відшкодування.

При цьому, у відзиві позивач погодився з твердженням відповідача, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, при визначенні розміру відшкодування шкоди в порядку регресу помилково не врахував коефіцієнт фізичного зносу, а тому, з урахуванням часткової виплати відповідачем страхового відшкодування в розмірі 5405, 79 грн. та з вирахуванням 510 грн. франшизи, вважає, що з останнього підлягає стягненню 4532, 91 грн. страхового відшкодування.

В судове засідання 13.12.2011 року представники сторін не зявились. Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови, а явка сторін в судове засідання обовязковою не визнавалася, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 7 213, 21 грн. Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування № 041-0121/08-04 від 26.03.2008 року внаслідок настання страхової події (дорожньо-транспортної пригоди) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки “Subaru Tribeca” (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу „Ssang Yong Actyon” (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивачем було направлено останньому вимогу від 28.01.2009 року про сплату страхового відшкодування. Враховуючи те, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму у повному обсязі, Позивач просив місцевий господарський суд стягнути вказану суму у примусовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що між Позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування № 041-0121/08-04 від 26.03.2008 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки “Subaru Tribeca” (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

25.11.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на вулиці Верхня у місті Києві, автомобіль марки Tribeca” (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля Ssang Yong Actyon” (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_2 вимог пункту 15.12 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2008 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля “Subaru Tribeca” (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у товариства з обмеженою відповідальністю “Естімейт”.

Згідно звіту № 2762 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 29.11.2008 року, розмір нанесеного матеріального збитку складає 10448,70 грн.

У той же час, відповідачем було також замовлено проведення автотоварознавчого дослідження ТОВ “Асистанська компанія “Реверс”. Відповідно до виконаного оцінювачем М.В.Хотіним звіту №1615 від 29.11.2008 року вартість відновлювального ремонту автомобіля “Subaru Tribeca” (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) склала 7 575,50 грн.

В матеріалах справи наявні рахунок-фактура від 28.11.2008 року ТОВ “Саманд” та підписаний ТОВ “Саманд” і власницею пошкодженого автомобіля актом виконаних робіт від 14.02.2009 року на суму 13129,00 гривень. Визначені цими документами виконані роботи повязані з нанесеними у результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкодженнями автомобілю Tribeca” (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

22.01.2009 року Позивач платіжним дорученням №206 перерахував на поточний рахунок ТОВ “Саманд” страхове відшкодування у розмірі 13129,00 гривень.

28.01.2009 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію з додатками про сплату страхового відшкодування.

13.04.2009 року платіжним дорученням № 2021 відповідач перерахував на рахунок позивача частину страхового відшкодування в розмірі 5405, 79 грн.

Таким чином, як зазначив місцевий господарський суд, свій обовязок Відповідач виконав частково та з порушенням встановленого статтею 36 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” строку.

На підставі викладених вище обставин справи, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 7213, 21 грн. страхового відшкодування.

При цьому, місцевий господарський суд відхилив твердження відповідача щодо необхідності застосування фізичного зносу, оскільки останнім не наведено нормативно-правового акту, яким встановлено порядок його розрахунку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є обґрунтованими, проте не погоджується з розміром стягнутого судом з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування з огляду на наступне.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2008 року у справі № 3-14665/2008 ОСОБА_3 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 застраховано Товариством з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3340609 зі строком дії страхового покриття з 19.11.2008 року по 18.11.2009 року (чинний на момент ДТП).

Враховуючи те, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, на думку колегії суддів, відповідач відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3340609 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн., франшиза 510 грн.

Як вбачається зі звіту № 2762 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля “Subaru Tribeca” (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), складеному 29.11.2008 року, розмір нанесеного матеріального збитку складає 10448,70 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Платіжним дорученням № 2021 від 13.04.2009 року відповідач сплатив позивачеві частину страхового відшкодування в розмірі 5405, 79 грн.

З таких обставин, на думку колегії суддів, що також не заперечується і визнається сторонами, з відповідача на корись позивача підлягає стягненню розмір страхового відшкодування в сумі 4532, 91 грн., що розрахований наступним чином: 10448, 70 грн. (вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу відповідно до Звіту № 2762 від 29.11.2008 року) 5405, 79 грн. (сплачена відповідачем частина страхового відшкодування) - 510 грн. (франшиза відповідно до полісу № ВВ/3340609), у звязку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - зміні.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 23/355 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 23/355 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхове товариство з додатковою відповідальністю “Глобус” (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, оф.1, ідентифікаційний код 20448234) на користь Публічного акціонерного товариства “ХДІ страхування” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 102, ідентифікаційний код 22868348) 4532 грн. (чотири тисячі пятсот тридцять дві) грн. 91 коп. страхового відшкодування, 64 (шістдесят чотири) грн. 10 коп. витрат по сплаті державного мита та 148 (сто сорок вісім) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “ХДІ страхування” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 102, ідентифікаційний код 22868348) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Страхове товариство з додатковою відповідальністю “Глобус” (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, оф.1, ідентифікаційний код 20448234) 32, 05 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

5.Матеріали справи № 23/355 направити до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді