Постанова № 20023506, 15.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2011 № 4/224

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Отрюха Б.В.

суддів:

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрист

Від відповідача: ОСОБА_2 юрист

ОСОБА_3 юрист

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2011

у справі № 4/224

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія

«Комфортбуд 1»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю»

про розірвання договору та стягнення 31916420,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд 1» задоволені частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2011, прияти нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд 1» в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що при винесенні даного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням правової позиції відповідача та спростовують правильність винесеного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

У звязку з витребуванням додаткових доказів розгляд справи відкладено на 17.11.2011.

Ухвалою суду від 17.11.2011 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 15.12.2011.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

05.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» (далі відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» (далі позивач, генпідрядник) укладено договір генерального підряду № БК-19 (з урахуванням додаткових угод № 1 від 15.02.2010, № 2 від 19.02.2010, № 3 від 19.04.2010, № 4 від 20.04.2010, № 5 від 17.05.2010, № 6 від 05.07.2010, № 7 від 06.07.2010, № 8 від 07.07.2010, № 9 від 14.07.2010, № 10 від 18.11.2010, № 11 від 22.02.2011, № 12 від 25.03.2011, № 13 від 07.04.2011), позивач зобовязується за завданням відповідача на свій ризик виконати та здати замовнику, у термін та на умовах цієї угоди комплекс робіт та послуг, які включають в себе (але не обмежуючись цим): закупівлю та поставку всіх необхідних матеріалів, обладнання, організацію та виконання всіх необхідних будівельно-монтажних та інших робіт, встановлення та пуско-налагодження обладнання, систем та мереж, організацію та утримання будівельного майданчика, проходження всіх необхідних приймальних комісій, а також усунення дефектів під час гарантійного періоду. Замовник, в свою чергу, зобовязується надати генпідряднику будівельний майданчик, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від генпідрядника закінчені роботи (обєкт будівництва) та оплатити їх на умовах договору.

Відповідно до п. 33.4 договір вступає в силу з моменту його підписання та залишається чинним до повного та належного виконання сторонами всіх їх зобовязань.

Пунктами 12.1, 12.2 договору сторони погодили строки початку виконання робіт 15.03.2010 та їх завершення 12.07.2011. При цьому, детальний графік виконання робіт було узгоджено у додатку 3 до спірного правочину, у чіткій відповідності з яким генпідрядник зобовязався виконувати будівельні роботи.

В обґрунтування своїх вимог щодо розірвання спірного договору позивач посилається на порушення відповідачем положень діючого законодавства та договору в частині надання замовником генпідряднику проектної документації, необхідної для виконання всього обєму робіт, внаслідок чого будівельні роботи Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» не з його вини виконувались з порушенням строків, встановлених п.п.12.1, 12.2, додатку № 3 «Детальний графік виконання робіт».

Законодавством визначений певний порядок розірвання договорів за наявності згоди сторін, між якими вказаний договір був укладений, якщо інше не передбачено самим договором або законом. У разі відсутності згоди сторін договір може бути розірвано за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З огляду на норми чинного законодавства, позивач мав довести факт порушення замовником умов укладеного договору, невиконання або неналежного виконання передбачених законом або договором обовязків.

Як визначено п.п. 4.5.1, 4.5.4, 4.5.5 договору генерального підряду № БК-19 від 05.02.2010 замовник зобовязується у випадках і в порядку, передбачених даним договором створити генпідрядникові необхідні умови для виконання будівельних робіт, вчасно виконувати свої зобовязання, сприяти генпідрядникові у порядку, встановленому даним договором, у виконанні будівельних робіт.

Згідно з п.п.1.1.7, 10.7 спірного договору генпідрядник здійснює будівництво обєкта у відповідності до проектної документації по цьому обєкту та умов даної угоди. Проектна документація надається замовником генпідряднику в обсязі, необхідному для виконання конкретних робіт та являє собою текстові та графічні матеріали затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, технічні, технологічні, інженерні рішення, а також кошториси обєкта будівництва, виконані відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 та інших вимог чинного законодавства України, необхідні для будівництва обєкта.

Одночасно, п. 4.2.2 договору на генпідрядника покладено обовязок виконати роботи у суворій відповідності з проектною документацією.

Таким чином, обовязком відповідача є передання позивачу затвердженої у встановленому порядку проектної документації в обсязі, який є необхідним для виконання всіх робіт по будівництву готельного комплексу загальною орієнтовною площею 8373,32 кв.м. Саме у відповідності до переданої відповідачем проектної документації позивач зобовязався здійснити будівництво всього обєкту та виконати конкретні роботи на будівельному майданчику.

Обовязок Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» повний пакет затвердженої проектної документації співвідноситься з обовязком останнього виконати роботи у суворій відповідності з проектною документацією, технічними нормами й правилами, державними будівельними стандартами, з належною якістю та з урахуванням сезонних вимог до здійснюваних робіт; забезпечити точне розташування обєкта і його складових частин на земельній ділянці щодо вихідних точок, ліній (червоних ліній) і межових знаків, точність розташування рівнів та осей, дотримання розмірів обєкта і його складових частин.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Враховуючи, що встановлений п. 4.4.2 договору № БК-19 від 05.02.2010 обовязок генпідрядника виконати роботи у суворій відповідності з проектною документацією, потребували постійного погодження з замовником проектних рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» неодноразово зверталося до відповідача з вимогами надати такі рішення з метою створення умов для продовження будівництва.

Листом № 236 від 27.04.2010 позивач повідомив відповідача, що станом на 27.04.2010 генпідряднику не передано в повному обсязі необхідний для виконання робіт за договором, пакет проектної документації. Крім того, генпідрядник зазначив, що замовником не надано довідку про проходження проектно-кошторисної документації комплексної державної експертизи.

Листом № 438 від 08.07.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою розглянути проект по влаштуванню гіпсокартонних перегородок та надати проектні рішення.

27.10.2010 генпідрядник знову звернувся до замовника з листом № 784 від 27.10.2010 з повідомленням про відсутність повного комплексу проектної документації по влаштуванню гіпсокартонних перегородок та стель обєкту будівництва. Виконавцем робіт запропоновано замовнику надати необхідну інформацію.

Як свідчать матеріали справи, 17.11.2010 підрядник звертався до замовника з листом № 844/2, яким просив останнього надати наступні проекти:

- до 22.11.2010 - виконання стін та стель із гіпсокартону номерної групи St1, St2 зі всіма привязками та конструктивними вузлами;

-до 22.11.2010 - виконання перегородок, стель, фальшстін з гіпсокартону зі всіма вузлами, привязками по всіх номерних групах;

-до 01.12.2010 виконання перегородок стель, фальшстін з гіпсокартону зі всіма вузлами, привязками по всіх місцях загального користування.

Листом № 880 від 24.11.2010 відповідач знову ж таки звернувся до позивача з повідомленням про відсутність необхідного обєму проектної документації по виконанню перегородок стель, фальшстін з гіпсокартону.

Листами № 893 від 26.11.2010, № 895/1 від 26.11.2010 генпідрядник повідомив замовника про неможливість виконати роботи по влаштуванню гіпсокартонних перегородок у повному обсязі, враховуючи, що надана замовником документація не є достатньою.

Крім зазначеного, листами № 219 від 21.04.2010, № 09 від 04.06.2010, № 698/1 від 29.09.2010, № 698/1 від 05.10.2010, № 104 від 02.03.2011, генпідрядник звертався до замовника з вимогами надати відповідні проектні рішення або погодити заміну раніше узгоджених матеріалів у звязку з обєктивною неможливістю їх використання.

Відповідно до акту приймання-передачі приміщень блоку 2 рівня В1 від 10.03.2011, який підписано представниками замовника, генпідрядника та підрядника, станом на 02.12.2010 була відсутня проектна документація по трасуванню труб в підготовці стяжки.

У відповідності до акту приймання-передачі приміщень блоку 3 рівнів F2, F3, F4 від 03.12.2010 замовником підтверджено відсутність рішень по прокладці трубної проводки в номерах SE 1, 2, внаслідок чого встановлено неможливість виконувати стяжку у цих приміщеннях у звязку з відсутністю трубної проводки.

Відповідно до наявних у матеріалах справи протоколів щотижневих нарад № 47-1 від 20.07.2010, № 47-3 від 21.07.2010, № 48-1 від 27.07.2010, № 49 від 03.08.2010, № 50 від 10.08.2010 замовник зобовязався передавати певні проектні рішення конкретних етапів робіт, внаслідок чого твердження відповідача про те, що станом на дату підписання договору генпідрядник отримав всю необхідну документацію для виконання робіт спростовуються.

Крім того, як свідчать матеріали справи, проектні рішення передавались замовником генпідряднику відповідно до накладних № 101(1) від 20.07.2010, № 101 від 20.07.2010, № 2 від 21.07.2010, № 5 від 07.08.2010, № 98, 97 від 05.07.2010, № 8 від 07.09.2010, № 38 від 17.03.2011, № 35А від 03.03.2011, № 36 від 03.03.2011, № 27 від 16.02.2011, № 20 від 22.12.2010, № 128 від 22.12.2010, № 136 від 27.01.2011, № 41 від 14.04.2011, що також підтверджує факт не передання під час підписання спірного договору всієї необхідної проектної документації.

Таким чином відповідач не виконав умови договору, на момент його підписання та початку будівництва не передав в повному обсязі проектну документацію, внаслідок чого порушення графіку виконання робіт сталось не з вини позивача, оскільки замовником не було вчасно відредаговано на вимоги генпідрядника щодо негайного вирішення питань надання необхідних проектних рішень.

Колегія суддів приходить до висновку про переконливість доводів позивача в частині розірвання спірного договору та погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не дотримано умов розірвання договору, встановлених п.23.1 укладеної угоди, зокрема, направлено лист № 981 від 20.06.2011 про односторонню відмову незважаючи на відсутність вини генпідрядника у порушенні строків виконання робіт, а також не додержано передбаченого спірною угодою порядку припинення договору.

За таких обставин, договір № БК-19 від 05.02.2010 не є розірваним з моменту отримання позивачем листа № 981 від 20.06.2011 Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю».

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обовязок по сплаті виконаних робіт у повному обсязі та у встановлений договором строк не виконав, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» заявлено вимогу, зокрема, про стягнення заборгованості за виконані роботи у червні 2011 року.

Згідно з ч. 4 ст. 882 вказаного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як визначено п.15.3 договору № БК-19 від 05.02.2010 (в редакції додаткової угоди № 13 від 07.04.2011) оплата будівельних робіт генпідряднику здійснюється замовником, зокрема, у вигляді платежів за виконані роботи відповідно до підписаних сторонами типових форм КБ-3 та КБ-2в.

Пунктом 15.3.3 вказаного договору сторони погодили, що замовник щомісячно розраховується з генпідрядником за роботи, виконані на підставі цієї угоди, до моменту, коли розмір коштів, перерахованих генпідряднику, не складе 90% від ціни цієї угоди.

Як встановлено судом першої інстанції, між сторонами спірного правочину 20.06.2011 підписано акт приймання-передачі виконаних робіт за червень 2011 року на загальну суму 4444849,42 грн. (типова форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) без будь-яких зауважень та заперечень.

За таких обставин, відповідач повинен був на підставі ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, п. 15.3 (в редакції додаткової угоди № 13 від 07.04.2011), п. 15.2.3 (в редакції додаткової угоди № 2 від 19.02.2010), п. 15.3.3 договору № БК-19 від 05.02.2010 здійснити оплату перелічених у акті за червень 2011 року робіт.

Проте відповідач взяті на себе за договором № БК-19 від 05.02.2010 зобовязання не виконав в частині оплати виконаних робіт на суму 4444849,42 грн.

При цьому, доказів перерахування відповідачем вартості прийнятих робіт у вказаному розмірі Товариством з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» до матеріалів справи не надано.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартості виконаних у червні 2011 року робіт є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Серед позовних вимог також міститься вимога по сплаті штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Цивільного кодексу України виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Як визначено ч. 1 ст. 886 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 613 вказаного нормативно-правового акту встановлено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Листом № 647 від 22.10.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» звернулося до позивача з повідомленням про можливість застосування штрафних санкцій та утримання суми штрафу з акту за жовтень 2010 року у разі порушення генпідрядником строків виконання ключових етапів робіт, зазначених у п. 12.2.8, п. 12.2.9 договору № БК-19 від 05.02.2010.

Листом № 665 від 05.11.2010 відповідач повідомив про стягнення з позивача штрафу в розмірі 843344,80 грн. з підстав, викладених у попередньому листі.

Положеннями пункту 20.11 спірного договору сторони домовилися, що за порушення генпідрядником строків виконання робіт, установлених даним договором, замовник вправі стягнути з генпідрядника штраф (неустойку) в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт, що нараховується за кожний день прострочення до моменту фактичного виконання зобовязань генпідрядником або настання дати, визначеної п. 12.2.12 договору, якщо на цю дату зобовязання не буде виконане і замовник відмовиться від прийняття виконання після її настання.

Пунктами 12.2.8, 12.2.9 договору встановлено строки закінчення етапів робіт:

-з зовнішнього утеплення фасадів, покрівлі, завершення робіт з монтажу зовнішніх віконних та дверних блоків, зашивка та утеплення зовнішнього периметру обєкта будівництва 15.10.2010;

-комплексу робіт з обсягів генпідрядника, необхідних та достатніх для подачі тепла в обєкт будівництва 15.10.2010.

Слід також врахувати, що замовником у передбачений договором строк (а саме, в момент підписання угоди) не було надано всього необхідного для виконання робіт обсягу проектної документації, що унеможливило виконання вказаних робіт у передбачений договором строк.

Одночасно, листом № 841 від 15.11.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» повідомило відповідача про ті обставини, що строки виконання вказаних робіт скориговано з огляду на те, що замовником завчасно не передано проектні рішення, які необхідні для виконання визначених п.п.12.2.8, 12.2.9 договору № БК-19 від 05.02.2010 будівельних робіт.

Таким чином, приймаючи до уваги, що прострочення виконання робіт, виникло не з вини позивача, штраф у розмірі 843344,80 грн. утримано замовником безпідставно, внаслідок чого позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими.

Суд першої інстанції задовольнив вимогу позивача про стягнення суми гарантійного фонду з огляду на наступне:

Відповідно до п. 37 Постанови № 668 від 01.08.2005 Кабінету міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» у разі коли умовами договору підряду передбачено, що під час проведення розрахунків за виконані роботи замовник утримує частину коштів, зазначені кошти використовуються для забезпечення виконання договірних зобов'язань підрядника. У договорі підряду сторони визначають порядок використання та повернення підряднику утриманих коштів. За згодою сторін частина цих коштів може бути повернена після закінчення робіт та їх прийняття замовником, друга частина - після закінчення гарантійного строку якості робіт (експлуатації об'єкта будівництва) чи протягом цього строку (у разі відсутності недоліків).

Пунктом 15.4.1 договору № БК-19 від 05.02.2010 сторони погодили, що гарантійний фонд за цією угодою встановлюється у розмірі 10% від суми цієї угоди та цін всіх додаткових угод до цієї угоди та формується шляхом щомісячного утримання 10% вартості фактично виконаних робіт з урахуванням ПДВ та умовно поділяється на першу та другу частину порівно.

Виходячи зі змісту актів приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в) за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року та січень, лютий, березень 2011 року, з початку будівництва по березень 2011 року включно генпідрядником виконано, а замовником прийнято будівельні роботи на загальну суму 96180760,75 грн.

Таким чином, сторонами в процесі виконання договору генерального підряду шляхом щомісячного утримання 10% вартості фактично виконаних позивачем робіт з урахуванням ПДВ сформовано гарантійний фонд у розмірі 9618076,08 грн. При цьому, гарантійний фонд складається з грошових коштів, що підлягали виплаті замовником генпідряднику за належно виконані роботи, але утримані з метою покриття можливих витрат замовника, направлених на усунення недоліків на обєкті будівництва, у разі їх допущення позивачем.

Відповідно до п. 14.4.7, 15.4.7.1 (у відповідній редакції) у випадку порушення процедури банкрутства або прийняття рішення про ліквідацію генпідрядника, або припинення (відмови, розірвання) договору за ініціативою або з вини генпідрядника, якщо ці обставини мають місце до моменту передачі генпідрядником та прийняття замовником обєкта будівництва, гарантійний фонд в розмірі, встановленому п. 15.4.1 договору залишається в розпорядженні замовника та вважається штрафом, сплаченим генпідрядником.

Як правильно визначив Господарський суд міста Києва волевиявлення позивача стосовно припинення з відповідачем договірних відносин з будівництва готельного комплексу опосередковане зверненням позивача до суду з вимогами про розірвання спірного договору не можна вважати випадком, у разі настання якого гарантійний фонд залишається в розпорядженні замовника як штраф (вказані обставини відповідач ототожнює з випадком розірванням договору за ініціативою генпідрядника).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права або інтересу. Аналогічні положення містяться у ст. 20 Господарського кодексу України. Під захистом мається на увазі передбачений нормами права можливий вплив на суспільні відносини, які зазнали протиправного впливу, з метою поновлення порушеного, невизнаного чи оспорюваного права. Для особи право захисту полягає у можливості звернення до відповідного органу за захистом свого цивільного права чи інтересу.

На всі правовідносини, які виникають у державі, поширюється юрисдикція суду згідно зі ст.124 Конституції України. Стаття 55 Конституції України гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина, незважаючи на наявність у правових нормах прямої вказівки на можливість такого захисту (стаття 8 Конституції України). Тобто, будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть заслуговувати на судовий захист.

Окрім загального конституційного права на судовий захист цивільне законодавство також передбачає норми, які встановлюють можливість звернення до суду особи, котра вважає свої права порушеними, невизнаними чи оспореними. Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає способи захисту цивільних прав.

Таким чином, дії відповідача відносно утримання гарантійного фонду в якості штрафу та залишення його в розпорядженні замовника внаслідок звернення позивача до суду за захистом своїх прав у передбачений законом спосіб через порушення іншою стороною прийнятих на себе зобовязань, суперечать нормам діючого законодавства.

Утримання відповідачем гарантійного фонду як штрафу внаслідок розірвання договору з вини позивача також є безпідставним.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, необхідною передумовою застосування до особи заходів відповідальності, в тому числі, накладення штрафу, є наявність вини у порушенні договірного зобовязання.

Проте, неналежне виконання позивачем умов укладеного договору генерального підряду № БК-19 від 05.12.2010 в частині виконання робіт у встановлені строки сталося не з вини генпідрядника, а обумовлено не переданням в повному обсязі та своєчасно відповідачем всієї проектної документації.

За таких обставин, удержання гарантійного фонду відповідачем з зазначеної підстави є неправомірним.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості матеріалів, які придбані позивачем для проведення будівельних робіт та знаходяться на обєкті будівництва в сумі 5455000,00 грн. суд зазначає, що зі змісту видаткових накладних на придбані матеріали, подорожних листів неможливо встановити, що придбання будівельних матеріалів здійснювалося генпідрядником безпосередньо для виконання робіт за договором № БК-19 від 05.02.2010.

Надані позивачем до матеріалів справи подорожні листи не можуть бути прийняті судом до уваги як документи, що підтверджують факт завезення будівельних матеріалів саме на обєкт будівництва, оскільки у вказаних подорожніх листах місцем призначення визначено Івано-Франківську область, Буковель. Будь-які інші відомості стосовно місця призначення зазначені документи не містять.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2011 у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним зясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2011 у справі № 4/224 залишити без змін.

Матеріали справи № 4/224 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді