Постанова № 20022526, 14.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2011 № 10/352

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Калатай Н.Ф.

суддів:

при секретарі Кулачок О. А.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 18.08.2011 року

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 85-11 від 04.11.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна»

на рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року

у справі № 10/352 (суддя Котков О. В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 285841,27 грн. за поставлений за договором поставки товарів та надання послуг № 24241 від 01.06.2010 року, але неоплачений товар, пені в сумі 17812,68 грн., збитків від інфляції в сумі 13720,40 грн. та 3 % річних в сумі 3447,62 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року, повний текст якого підписаний 07.11.2011 року, у справі № 10/352 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено основний борг в сумі 285841,27 грн., пеню в сумі 17746,87 грн., збитки від інфляції в сумі 11433,65 грн., 3 % річних в сумі 3434,88 грн. та судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду ґрунтується на тому, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобовязання по оплаті поставленого за умовами спірного договору товару.

Часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних та збитків від інфляції ґрунтується на помилках позивача в розрахунку зазначених позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року у справі №10/352 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 17812,68 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення не прийнято до уваги те, що у спірному договорі сторонами не передбачено можливості застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені у випадку прострочення ним оплати поставленого за умовами цього договору товару, в той час як відповідно до приписів чинного законодавства, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України), а правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Ухвалою від 23.11.2011 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Калатай Н. Ф., судді Пашкіна С. А., Синиця О. Ф. апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Метро Кеш Енд Кері Україна» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача надав пояснення, в яких апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. 99, ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

01.06.2010 року позивач та відповідач уклали договір поставки товарів та надання послуг № 24241 (далі Договір), пунктом 1.2 якого передбачено, що позивач постачає і передає у власність відповідача, а відповідач приймає та оплачує товари згідно з замовленнями відповідача та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину Договору (Додаток № 3 «Бланк замовлення»), на умовах Договору; відповідач надає замовлення позивачу на підставі Специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за Договором, та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину Договору (Додаток № 2 «Специфікація / Прайс-Лист»).

Пунктом 2.10 Договору встановлено, що товари приймаються за кількістю та якістю у відповідному торговому центрі, куди товари постачаються на підставі товаро транспортних накладних та інших супровідних документів, які підтверджують якість та повноту товару.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 285841,27 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями товарних накладних №№: РН-0000002 від 28.01.2011 року на суму 11612,16 грн., РН-0000003 від 28.01.2011 року на суму 3870,72 грн., РН-0000004 від 28.01.2011 року на суму 10782,72 грн., РН-0000005 від 31.01.2011 року на суму 18155,04 грн., РН-0000006 від 31.01.2011 року на суму 9326,21 грн., РН-0000007 від 31.01.2011 року на суму 17362,66 грн., РН-0000008 від 31.01.2011 року на суму 10459,92 грн., РН-0000009 від 31.01.2011 року на суму 18993,74 грн., РН-0000010 від 02.02.2011 року на суму 8828,83 грн., РН-0000011 від 02.02.2011 року на суму 8810,30 грн., РН-0000012 від 02.02.2011 року на суму 3870,72 грн., РН-0000013 від 02.02.2011 року на суму 6073,30 грн., РН-0000014 від 02.02.2011 року на суму 3584,98 грн., РН-0000015 від 02.02.2011 року на суму 820,18 грн., РН-0000016 від 07.02.2011 року на суму 11059,20 грн., РН-0000017 від 07.02.2011 року на суму 5529,60 грн., РН-0000018 від 07.02.2011 року на суму 4414,42 грн., РН-0000019 від 07.02.2011 року на суму 1105,92 грн., РН-0000020 від 07.02.2011 року на суму 16256,74 грн., РН-0000021 від 07.02.2011 року на суму 3317,76 грн., РН-0000022 від 07.02.2011 року на суму 8828,83 грн., РН-0000023 від 07.02.2011 року на суму 17344,13 грн., РН-0000024 від 10.02.2011 року на суму 20689,68 грн., РН-0000025 від 10.02.2011 року на суму 17906,35 грн., РН-0000026 від 14.02.2011 року на суму 23159,47 грн., РН-0000027 від 14.02.2011 року на суму 22330,03 грн., РН-0000028 від 14.02.2011 року на суму 1347,66 грн.

Факт поставки товару за вказаними вище накладними відповідачем не заперечується, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт перевірки розрахунків (а.с. 90), зі змісту якого слідує, що залишок коштів відповідача перед позивачем станом на 31.03.2011 року становить 285841,27 грн. Зазначений акт підписаний відповідачем без зауважень.

Згідно п. 1.1. Додатку № 7 до Договору відповідач оплачує товари протягом 30 днів з дня отримання товарів у Торговельному центрі відповідача за умови, що позивач надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні (у формі відповідно до інструкцій відповідача та Правил поставок товарів відповідача) за адресою, яка вказана в статті 11 Договору, протягом не більше ніж 5 днів з дня поставки. Якщо позивач не надасть товарні та податкові накладні вчасно, відповідач має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Відповідач здійснює оплату поставлених товарів за вирахуванням сум, які передбачені Договором, два рази на тиждень по вівторках та четвергах. Незважаючи на настання строку платежу, платіж не здійснюється у випадку, якщо податкова накладна не відповідає вимогам податкового законодавства України, або податкова накладна надається без накладної, в якій вказано прийнятий товар, або якщо в накладних чи в податкових накладних, одержаних від позивача, виявлені невиправлені помилки та/або якщо відповідні відкориговані накладні та податкові накладні не було надано.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач коштів в рахунок оплати товарів, поставлених за вказаними накладними, позивачу не перераховував.

20.06.2011 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою претензією від 16.06.2011 року, в якій просить сплатити спірну суму та повідомляє, що у разі несплати зазначеної заборгованості до 07.07.2011 року, позивач буде вимушений звернутися до суду та нарахувати пеню. Про факт отримання відповідачем зазначеної претензії свідчить відмітка відповідача в її лівому куті.

На зазначену претензію відповідач не відповів, заборгованість не погасив.

З викладеного вище слідує, що станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за Договором Товар становить 285841,27 грн.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобовязання з оплати отриманого за Договором товару в сумі 285841,27 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 285841,27 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 17812,68 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені, виходив з положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно ст. 3 якого розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Отже, розмір неустойки має бути встановлений або договором або актом цивільного законодавства, і лише у випадку, коли у договорі сторін або в акті цивільного законодавства передбачено застосування такого виду відповідальності за порушення зобовязання як неустойка, а її розмір при цьому не встановлений, буде правомірним застосувати розміри неустойки, встановлений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Враховуючи, що сторонами в Договорі не досягнуто згоди щодо застосування пені у випадку прострочення відповідачем обовязку по оплаті товарів, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 17812,68 грн. задоволенню не підлягають, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та збитків від інфляції, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач законно вимагає стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми, проте, як слідує з матеріалів справи, як позивач в позовні заяві, так і суд першої інстанції припустились помилок в розрахунку зазначених сум, а саме невірно визначили період початку прострочення, не врахувавши приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно якій, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню за уточненим розрахунком колегії судів в сумі 3410,36 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції також підлягають частковому задоволенню за уточненим розрахунком колегії суддів в сумі 10630,23 грн. (9450,47+1179,75). Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Згідно розяснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 «Про судове рішення», обґрунтованим визнається рішення», в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне зясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року у справі № 10/532 підлягає зміні, позов задовольняється частково - стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг в сумі 285841,27 грн., 3 % річних в сумі 3410,36 грн., збитки від інфляції в сумі 10630,23 грн. Судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених майнових вимог.

З огляду на вказані вище обставини та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» підлягає задоволенню, витрати за її подачу покладаються на позивача.

В той же час, слід зазначити наступне.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір», встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли - до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку (п. 2 ч. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»).

З урахуванням приписів зазначеного закону, того, що в даному випадку, предметом позову є майнова вимога, та того, що апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати оспорюване рішення господарського суду міста Києва в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 17746,87 грн., відповідно до підпункту “4” п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» державне мито за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції підлягає сплаті у розмірі 705,75 грн.

Заявником при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір сплачений в розмірі 1500 грн. (платіжне доручення №24219 від 10.11.2011 року).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, зайво сплачений судовий збір в сумі 794,25 грн. підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року у справі №10/352 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року у справі №10/352 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року у справі №10/352 в наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна»( 02140, м. Київ, проспект Петра Григоренка, буд. 43, ідентифікаційний код 32049199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик України» (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 5, оф. 1, ідентифікаційний код 36926496) основний борг в сумі 285841 (двісті вісімдесят пять тисяч вісімсот сорок одна) грн. 27 коп., 3 % річних в сумі 3410 (три тисячі чотириста десять) грн. 36 коп., збитки від інфляції в сумі 10630 (десять тисяч шістсот тридцять) грн. 23 коп., витрати по сплаті державного мито в сумі 2998 (дві тисячі девятсот девяносто вісім) грн. 82 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 220 (двісті двадцять) грн. 60 коп.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

4. Видати наказ.»

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик України» (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 5, оф. 1, ідентифікаційний код 36926496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна»( 02140, м. Київ, проспект Петра Григоренка, буд. 43, ідентифікаційний код 32049199) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 705 (сімсот пять) грн. 75 коп.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» (02140, м. Київ, проспект Петра Григоренка, буд. 43, ідентифікаційний код 32049199) суму судового збору в розмірі 794 (сімсот девяносто чотири) грн. 25 коп., переховану платіжним дорученням № 24219 від 10 листопада 2011 року.

7. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 10/352.

Головуючий суддя

Судді