Постанова № 20021987, 06.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2011                                                                                           № 53/235

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Буравльова С.І.

суддів:           

при секретарі Горголь І.С.

за участю представників:

позивача – Петрук Я.Ю., Верхацький І.В.;

відповідача 1 – Сухоярська Л.М.;

відповідача 2 - не з’явилися;

третьої особи 1 - не з’явилися;

третьої особи 2 - не з’явилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

на рішення господарського суду м. Києва від 17.10.2011

у справі № 53/235 (суддя – Грєхова О.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до 1. Відкритого акціонерного товариства «Укрпромпроектбудсервіс»;

2. Компанії Balsby Investments Limited (Балсбі Інвестментс Лімітед)

треті особи 1. Закрите акціонерне товариство «Беарс»;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ініціатива ОМГ»

про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі – позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Укрпромпроектбудсервіс» (далі – відповідач-1) та Компанії Balsby Investments Limited (Балсбі Інвестментс Лімітед) (далі – відповідач-2) про визнання простого векселя від 17.07.2009 серії АА № 0141569, номінальною вартістю 68 639 000,00 млн. грн., строк платежу – по пред’явленню, але не раніше 01.03.2010, таким, що не підлягає оплаті Відкритим акціонерним товариством «Укрпромпроектбудсервіс».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.06.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 53/235.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.08.2010 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Закрите акціонерне товариство «Беарс» (далі – третя особа-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ініціатива ОМГ» (далі – третя особа-2).

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.10.2011 у справі № 53/235 в задоволенні позову відмовлено повністю.

          Не погоджуючись рішенням господарського суду м. Києва від 17.10.2011 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення даного позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, наслідком чого є безпідставна відмова у позові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 53/235.

У письмових поясненнях відповідач-1 просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 17.10.2011 без змін.

Представник відповідача-2 та третіх осіб в судове засідання не з’явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча були належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду останньої, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд встановив:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.07.2009 порушено провадження у справі № 49/296-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Укрпромпроектбудсервіс» за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Беар Логістік Центр» у зв’язку з неспроможністю боржника погасити безспірну прострочену заборгованість у сумі 1 082 155,15 грн.

15.09.2009 у справі № 49/296-б винесено ухвалу підготовчого засідання, якою, зокрема, було визнано розмір грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника в розмірі 1 082 155,15 грн. та призначено арбітражного керуючого Мартинка В.І. розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства «Укрпромпроектбудсервіс».

05.12.2009 в газеті «Урядовий кур’єр» було розміщено оголошення про порушення господарським судом м. Києва провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Укрпромпроектбудсервіс».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б припинено повноваження розпорядника майна боржника Мартинка В.І.; призначено розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства «Укрпромпроектбудсервіс» арбітражного керуючого Мартинко А.Г.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б відмовлено Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» у визнанні кредитором Відкритого акціонерного товариства «Укрпромпроектбудсервіс» на загальну суму 14001636,73 доларів США.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б визнано кредитором ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс» Товариство з обмеженою відповідальністю «Он-лайн капітал» на загальну суму 45838594,67 грн., які є вимогами четвертої черги; визнано кредитором ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс» Компанію «Balsby Investments Limited» на загальну суму 68639000,00 грн., які є вимогами четвертої черги; затверджено реєстр вимог кредиторів відповідача-1 на загальну суму 135251195,71 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2011 у справі № 49/296-б апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2011 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2011 у справі № 49/296-б змінено. Викладено резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2011 у справі № 49/296-б в наступній редакції: «Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б про призначення розпорядником майна ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс» арбітражного керуючого Мартинко А.Г. залишено без змін. Ухвалу господарського суду м. Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б про відмову Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» у визнанні кредитором ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс» на загальну суму 14001636,73 доларів США залишено без змін. Ухвалу господарського суду м. Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б про визнання кредиторами ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс» Товариство з обмеженою відповідальністю «Он-лайн капітал» на загальну суму 45838594,67 грн., та Компанії «Balsby Investments Limited» на загальну суму 68639000,00 грн. залишено без змін.

Вбачається, що 17.07.2009 між боржником та Компанією «Balsby Investments Limited» укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 17/07.

Актом приймання-передачі від 17.07.2009 стверджується факт того, що в рахунок оплати цінних паперів згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів № 17/07 від 17.07.2009, боржник передав, а Компанія «Balsby Investments Limited» прийняла простий вексель серії АА № 0141569 з наступними реквізитами: валюта – гривня, сума – 68639000,00 грн., дата складання – 17.07.2009, строк оплати – за пред’явленням, але не раніше 01.03.2010, місце сплати – м. Київ, найменування установи – ВАТ «Банк «Фінанси та кредит».

На підтвердження заявлених до боржника вимог, Компанія «Balsby Investments Limited» надала суду акт приймання-передачі від 17.07.2009 та вексель серії АА 0141569.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Спір у даній справі виник внаслідок того, що при оформлені заборгованості оспорюваним векселем між відповідачем 1 та відповідачем 2 не було дотримано порядку, що встановлений законом, оскільки вексель було емітовано відповідачем 1 в рахунок погашення заборгованості за придбані у відповідача 2 цінні папери згідно Договору купівлі-продажу; укладання Договору купівлі-продажу та видача векселя призвело до збільшення суми кредиторських вимог відповідача 2 на 45 838 594,67 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» вексель – це папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні» визначені застереження, обумовлені у статтях 3, 7, 9, 10 і 13 додатка II до Женевської конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, які діють в Україні.

Статтею 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах. Вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, що діяв на момент видачі векселя АА № 0141569 від 17.07.2009, простий вексель повинен містити такі реквізити: назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Наслідком недотримання зазначених вимог, тобто відсутність будь-яких реквізитів, зазначених у ст. 75 Уніфікованого закону, є визнання документа таким, що не має сили простого векселя, крім не зазначення строку платежу, місця платежу, місця видачі векселя (ст. 76 Уніфікованого закону).

Підставою для визнання недійсною вимоги за векселем є виключно відсутність реквізитів, передбачених ст. 75 Уніфікованого закону.

Порушення учасником вексельного обігу законодавства України, яке регулює правовідносини поза межами правового поля Уніфікованого закону з урахуванням застережень, зазначених Законом України «Про обіг векселів в Україні», не може вплинути на суму векселя як документа безумовного виконання, дана позиція підтверджена також в Постанові Вищого господарського суду України від 28.10.2010 по справі № 14/262.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний вексель містить усі вищевказані реквізити та відповідає вимогам Закону України «Про обіг векселів в Україні» та Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, що дозволяє розглядати даний вексель як цінний папір, який має вексельну силу, а отже визнати його таким, що не підлягає оплаті немає законних підстав. Дана позиція підтримана Верховним судом України в Постанові від 01.12.2009 по справі № 38/51.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту цивільних прав як визнання векселя таким, що не підлягає оплаті.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем не доведено обставин, наявність яких відповідно до положень чинного законодавства є підставою для визнання простого векселя від 17.07.2009 серії АА № 0141569 таким, що не підлягає оплаті Відкритим акціонерним товариством «Укрпромпроектбудсервіс».

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 17.10.2011.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 17.10.2011 у справі № 53/235 - без змін.

2. Матеріали справи № 53/235 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді