Постанова № 20021729, 07.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2011                                                                                           № 19/072-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

від позивача – Андросова Н.М.;

від відповідача – не з’явився.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс»

на рішення господарського суду Київської області від 13.10.2011 року.

у справі № 19/072-11 (суддя Карпечкін Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекас»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче

підприємство «Будтехносервіс»

про стягнення 105943,10 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бекас» звернулось до господарського Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс» про стягнення 105943,10 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.10.2011 року у справі № 19/072-11 позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс» (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, код 20589354) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бекас» (03039, м. Київ, пр-т. 40- річчя Жовтня, б. 6, код 21571801) - 104655 (сто чотири тисячі шістсот п’ятдесят п’ять) грн. 72 коп. основного боргу та судові витрати: 1046 (одна тисяча сорок шість) грн. 55 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс» до провадження та призначено розгляд справи № 19/072-11 на 07.12.2001 року.

В судове засідання 07.12.2011 року представник відповідача не з’явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення позивача, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи у квітні 2011 року між сторонами виникли господарські зобов’язання, а саме позивач передав, а відповідач отримав товар (металопродукцію) на загальну суму 597626,35 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними та довіреностями: № КИ-00000001676 від 22 квітня 2011 року; № КИ-00000001677 від 22 квітня 2011 року; № КИ-00000001830 від 4 травня 2011 року; № КИ-00000001829 від 4 травня 2011 року; № КИ-00000002136 від 20 травня 2011 року; № КИ-02296 від 28 травня 2011 року; № КИ-00000002138 від 20.05.2011 року; КИ-00000002137 від 20 травня 2011 року; № КИ-00000002139 від 20 травня 2011 року; КИ-00000001673 від 22 травня 2011 року; № КИ-00000001675 від 22 квітня 2011 року; КИ-00000001584 від 19 квітня 2011 року; № КИ-00000001585 від 19 квітня 2011 року; КИ-00000001480 від 13 квітня 2011 року; довіреність № 706 від 19 квітня 2011 року; довіреність № 705 від 19 квітня 2011 року; довіреність № 766 від 26 квітня 2011 року; довіреність № 767 від 26 квітня 2011 року; довіреність № 896 від 20 травня 2011 року; довіреність № 951 від 27 травня 2011 року; довіреність № 895 від 20 травня 2011 року; довіреність № 897 від 20 травня 2011 року; довіреність № 892 від 20 травня 2011 року; довіреність № 732 від 21 квітня 2011 року; довіреність № 678 від 13 квітня 2011 року; довіреність № 666 від 12 квітня 2011 року; довіреність № 661 від 11 квітня 2011 року. В матеріалах справи наявні копії рахунків на оплату по замовленням.

Відповідач сплатив вартість товару частково в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 104655,72 грн.

Як вбачається з матеріалів даної справи, сторонами 29 червня 2011 року підписано акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 104655,72 грн.

Так, Позивачем 28 липня 2011 року було направлено на адресу відповідача лист-вимогу № 314 від 26 липня 2011 року н суму 104655,72 грн. Відповідач на зазначену претензію відповідь не надав та заборгованість не сплатив.

Позивач за прострочення виконання зобов’язання нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 258,06 грн. за період з 1 червня 2011 року по 30 червня 2011 року та інфляційні в розмірі 1029,32 грн. за травень, червень 2011 року.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (стаття 193 Господарського кодексу України).

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 та стаття 526 Цивільного кодексу України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина перша та частина четверта статті 202 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 Цивільного кодексу України).

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було направлено відповідачу 28 липня 2011 року лист-вимогу № 314 від 26 липня 2011 року про сплату заборгованості в розмірі 104655,72 грн., відповідачем відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 29 червня 2011 року визнано заборгованість перед позивачем в сумі 104655,72 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в розмірі 104655,72 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 258,06 грн. за період з 1 червня 2011 року по 30 червня 2011 року та інфляційні в розмірі 1029,32 грн. за травень, червень 2011 року, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про відмову в задоволені позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Як було вірно зазначено судом першої інстанції, Позивачем направлено вимогу відповідачу 28 липня 2011 року, отже обов’язок відповідача сплатити грошові кошти в сумі вказаній у вимозі у семиденний строк. З врахуванням вказаного прострочення виконання зобов’язання відповідача перед позивачем наступило у серпні 2011 року.

Господарське зобов’язання в якому не встановлено строк, термін його виконання, боржник повинен виконати у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, що встановлено нормами вищезазначеної статті.

Тобто позивач відповідно до норм чинного законодавства України має право нарахувати відповідачу інфляційні та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України з серпня 2011 року.

Натомість позивачем нараховані 3% річних та інфляційні за період в якому зобов’язання відповідача перед позивачем щодо сплати коштів за отриманий товар, ще не настало, отже і прострочення виконання зобов’язання не було.

Нормами господарського процесуального кодексу України не надано суду право виходити за межі позовних вимог.

Статтею 82 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право в тому числі і виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;

В даному випадку відсутнє порушення права позивача, оскільки від не скористався процесуальними правами встановленими нормами статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 258,06 грн. за період з 1 червня 2011 року по 30 червня 2011 року та інфляційні в розмірі 1029,32 грн. за травень, червень 2011 року не підлягає задоволенню, а позов підлягає частковому задоволенню .

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для скасування чи зміни рішення господарського суду Київської області від 13.10.2011 року у справі № 19/072-11.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 13.10.2011 року у справі № 19/072-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 19/072-11 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

09.12.11 (відправлено)