Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2011 № 22/247
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів:
від позивача – Безух О.В.;
від відповідача – Мазін А.С.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства
«Науково-дослідний інститут авіаційної технології»
на рішення господарського суду м. Києва від 26.09.2011 року.
у справі № 22/247 (суддя Самсін Р.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут
авіаційної технології»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора-Т»
про стягнення інфляційних збитків та 3% річних.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.09.2011 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут авіаційної технології» про стягнення інфляційних збитків та 3% річних відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 26.09.2011 року Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут авіаційної технології» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 22/247.
В судовому засіданні 23.11.2011 року оголошено перерву до 07.12.2011 року.
Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2008 року у справі 2/258 задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора-Т» 85289, 63 грн. боргу, а також стягнуто судові витрати в розмірі 852,90 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Враховуючи, що загальна сума до стягнення за вказаним судовим рішенням складає 86260,53 грн., з посиланням на невиконання відповідачем наказу суду по вказаній справі, позивачем здійснено нарахування збитків від інфляції в розмірі 31739,88 грн. за період прострочення з 01.10.2008 року по 01.09.2011 року та 3% річних в розмірі 10082,48 грн. за період прострочення з 17.09.2008 року по 26.09.2011 року.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів даної справи існує грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем в розмірі 86260,53 грн., яке встановлено та підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2008 року у справі 2/258.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008 року рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2008 р. у справі № 2/258 – залишено без змін.
Це грошове зобов'язання повинне бути виконане Відповідачем перед Позивачем в обов'язковому, а сьогодні із застосуванням державного примусу, порядку.
Грошове зобов'язання не виконане по теперішній час.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України , оскільки належним виконанням зобов'язання є виконання, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підстави для виникнення цивільних прав та обов’язків передбачені ст. 11 Цивільного кодексу України, якою зазначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Вважаючи, що стягнення річних та збитків від інфляції є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань, що може реалізуватись шляхом заявлення окремого позову, не пов’язаного із позовом про стягнення боргу (Постанова Верховного Суду України від 14.11.2011 року №12/207). Колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому здійснивши власний розрахунок, відповідно до вимог чинного законодавства колегія суддів вважає, що стягненню підлягає 3 % річних за період з 22.10.2008 року по 26.09.2011 року в розмірі 7499,45 грн. та інфляційні витрати за період з 22.10.2008 року по 01.09.2011 року в розмірі 27463,58 грн.
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для скасування рішення господарського суду м. Києва від 26.09.2011 року у справі № 22/247.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду м. Києва від 26.09.2011 року у справі № 22/247 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агора-Т” (04123, м. Київ, вул. Фрунзе, 47; код ЄДРПОУ 33639004) на користь Публічного акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут авіаційної технології” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19-21; код ЄДРПОУ 14308552) 7499,45 (сім тисяч чотириста дев’яносто дев’ять грн. 45 коп.) 3 % річних, 27493,58 (двадцять сім тисяч чотириста дев’яносто три грн. 58 коп.) інфляційних витрат, 349,92 (триста сорок дев’ять грн. 92 коп.) державного мита та 197,46 (сто дев’яносто сім грн. 46 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в позові відмовити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агора-Т” (04123, м. Київ, вул. Фрунзе, 47; код ЄДРПОУ 33639004) на користь Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут авіаційної технології” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19-21; код ЄДРПОУ 14308552) 174,97 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
3. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.
4. Справу № 22/247 повернути до господарського суду міста Києва.
5. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя
Судді
09.12.11 (відправлено)
Судове рішення № 20021724, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 07.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 22/247. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: