Постанова № 20021571, 07.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2011 № 42/342

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пантелієнка В.О.

суддів:

за участю секретаря Дідур С.В.,

та представників:

від позивача - ОСОБА_1 дов. №Д07/2011/04/22-28 від 22.04.2011р.,

від відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства (далі КПУЖГ) Святошинського

р-ну м.Києва

на рішення

господарського суду м.Києва

від 15.07.2009р.

у справі №42/342 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії (далі АЕК)

„Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу

(далі СВП) „Енергозбут Київенерго”

до КПУЖГ Святошинського р-ну м.Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником

грошового зобовязання, ціна позову 125694,68 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2009р. у справі №42/342 позовні вимоги АЕК„Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” задоволені повністю. Стягнуто з КПУЖГ Святошинського р-ну м.Києва (03170, м.Київ, вул.Прилужна, 6, код 03366552) на користь АЕК„Київенерго” (01001, м.Київ, пл.І.Франка, 5, код 00131305) 94465,08 грн. боргу, 26941,63 грн. збитків в наслідок інфляції за час прострочення, 4287,97 грн. три відсотки річних, 1256,95 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, КПУЖГ Святошинського р-ну м.Києва звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить вказане рішення суду скасувати і справу направити на новий розгляд.

У відзиві на апеляційну АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

1 грудня 2001 р. між сторонами було укладено договір № 1410268 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого до умов якого позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця оплачувати вартість теплової енергії, спожитої орендарями.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити по приладах обліку.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 4 договору встановлений з часу його підписання до 31 грудня 2002 р та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Докази припинення договору в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається (розрахунок, особові картки (табуляграми) споживання теплової енергії за квітень 2006 - березень 2009 років, відомості обліку споживання теплової енергії за той же період), що позивач поставив відповідачу теплову енергію за договором вартістю 262889,97 грн., а відповідач частково оплатив спожиту теплову енергію у розмірі 168424,89 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання КПУЖГ Святошинського р-ну м.Києва своїх зобовязань.

Тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано стягнув з КПУЖГ Святошинського р-ну м.Києва на користь АЕК „Київенерго” 94465,08 грн. боргу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленогоіндексу інфляції за весь час прострочення,а також три проценти річнихвід простроченоїсуми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому місцевий суд правильно стягнув з КПУЖГ Святошинського р-ну м.Києва на користь АЕК „Київенерго” 26941,63 грн. збитків в наслідок інфляції за час прострочення і 4287,97 грн. 3% річних з простроченої суми.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу КПУЖГ Святошинського р-ну м.Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 15.07.2009р. у справі №42/342 без змін.

Справу №42/342 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

08.12.11 (відправлено)