Постанова № 20020681, 28.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2011 № 27/112

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:Гончарук І.В.

Представники сторін:

прокурор:Шешкеєва В.С., посвідчення № 823 від 03.02.2011;

позивача:ОСОБА_1, довіреність № 220/43/д від 10.01.2011;

відповідача:ОСОБА_2, довіреність № 1 від 03.10.2011;

ОСОБА_3, довіреність № 2 від 03.10.2011;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від14.06.2011

у справі№ 27/112 (суддя: Дідиченко М.А.)

за позовомЗаступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал»

простягнення 300186,29 грн.

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал» про стягнення 300186,29 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2011 у справі № 27/112 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал» на користь Міністерства оборони України пеню у розмірі 217715,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 16218,03 грн., 3% річних у розмірі 2862,49 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 3001,86 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 186,16 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Горал» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2011 у справі № 27/112 скасувати в частині стягнення з скаржника збитків від інфляції у розмірі 16218,03 грн., 3%річних у розмірі 2862,49 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 прийнято до розгляду справу № 27/112. Розгляд апеляційної скарги призначений на 03.10.2011 об 11:40.

28.09.2011 представником відповідача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 розгляд апеляційної скарги у справі № 27/112 відкладено на 25.10.2011 об 11:20.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами від 24.10.2011 № 01-23/3/3 у справі № 27/112 у звязку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Пашкіну С.А.

25.10.2011 представниками відповідача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи було надано заяву про зміну прохальної частини апеляційної скарги.

25.10.2011 представником Міністерства оборони України в судовому засідання для доручення до матеріалів справи був наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відповідача залити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2011 у справі № 27/112 без змін.

25.10.2011 прокурором в судовому засідання для долучення до матеріалів справи були надані письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких просив апеляційну скаргу відповідача залити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2011 у справі № 27/112 без змін.

25.10.2011 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 31.10.2011 до 11:30.

31.10.2011 прокурором в судовому засідання для долучення до матеріалів справи були надані письмові заперечення на заяву відповідача про зміну прохальної частини апеляційної скарги.

31.10.2011 представниками сторін в судовому засіданні відповідно до ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 продовжено строк вирішення спору по справі № 27/112.

31.11.2011 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.11.2011 до 10:00.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами від 28.11.2011 № 01-23/3/2 у справі № 27/112 у звязку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Іоннікову І.А.

28.11.2011 в судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу і просили рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2011 у справі № 27/112 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким Заступнику військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в позові відмовити повністю.

28.11.2011 представник Міністерства оборони України в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2011 у справі № 27/112 без змін.

28.11.2011 прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2011 у справі № 27/112 без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, колегія суддів встановила наступне.

22.12.2010 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горал» (учасник) було укладено договір № 249/7/10 про закупівлю товарів (робіт, послуг) за державні кошти (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, учасник зобовязується у 2010 році поставити для потреб Міністерства оборони України устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (надалі - продукція) зазначене у специфікації (додаток 1), а замовник прийняти продукцію та оплатити.

Згідно специфікації продукції до Договору, учасник зобовязаний поставити таку продукцію: стерилізатор медичний HMTS-142 № 8654/2009, кількість 1 шт., ціна 1689000, 00 грн.; стерилізатор медичний HMTS-SES № 8654/2009, 1 шт., ціна 893000,00 грн., що разом складає 2582000,00 грн.

Поставка здійснюється протягом 8 днів, а саме до 30.12.2010 року (п. 5.1 Договору).

Проте, лише 27.12.2010 була здійснена попередня оплата поставки у розмірі 2582000,00 грн. (платіжне доручення № 249/11 від 27.12.2010 року).

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою № 1 від 22.12.2010 року до Договору сторонами було змінено строк поставки на 18.01.2011 року.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що датою виконання учасником зобовязання щодо поставки продукції вважається дата її надходження у кількості та якості до місця призначення та прийняття її ВАНТАЖООДЕРЖУВАЧАМИ замовника відповідно до договору.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з акта № 1095 від 31.12.2010 відповідач здійснив поставку продукції на суму 1689000,00 грн.

24.01.2011 вихідним листом № 249/5/378 позивач направив відповідачеві претензію, у якій вимагав у термін до 30.01.2011 року повернути залишок невикористаних коштів у розмірі 893000, 00 грн.

Проте, 11.03.2011 відповідач допоставив позивачу продукцію, а останній її прийняв на суму 893000,00 грн., що підтверджується актом № 90 від 11.03.2011.

Суд зазнає, що акт № 90 від 11.03.2011 підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких зауважень і застережень.

Таким чином, відповідач в повному обсязі виконав взяті на себе зобовязання по передачі обладнання, що підтверджується позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, покупець звернувся до суду з вимогою стягнути з продавця штрафні санкції за прострочення виконання скаржником грошового зобовязання.

Як з позовної заяви так і з пояснень прокурора вбачається, що позивач вважає, що відповідачем порушено саме грошове зобовязання, а тому заявляючи позов ґрунтується на приписах статей чинного законодавства, які регулюють відповідальність за порушення грошових зобовязань.

З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних, збитки від інфляції та пені.

Проте, зазначений вище висновок суду є помилковим з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що предмет даного спору є правовідносини з приводу зобовязання повязаного з обігом товарів, наданням послуг.

Відповідач повністю поставив продукцію за Договором, а покупець виконав свої грошові зобовязання. Продавець не має грошових зобовязань.

Таким чином, на відповідача покладено обовязок з поставки оплаченого покупцем товару, в звязку з чим у позивача відсутні підстави для вимоги сплати 3% річних та збитків від інфляції в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, колегія суддів відмічає, що відмовляючи позивачу в задоволенні вимоги про стягнення 7 % штрафу згідно ст. 231 Господарського кодексу України, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що штрафні санкції в даному випадку не можуть застосовуватись до відповідача, так-як інший розмір штрафних санкції передбачений в п.7.2.1. Договору.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені то суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань при закупівлі продукції за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штраф в розмірі 0.1 % від обсягу непоставлених (недопоставлених) товарів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день поставки.

З оскаржуваного рішення вбачається, що приймаючи рішення суд першої інстанції в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вийшов за межі позовних вимог за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони і самостійно змінив предмет позову, хоча це право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надано виключно позивачу.

Виходячи за межі позовних вимог суд першої інстанції застосував до спірних відносин ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, тобто застосував інші санкції ніж ті, що передбачені Договором.

Крім того, колегія суддів відзначає, що дія правової норми закріпленої в ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України в даному випадку не стосується предмету даного спору згідно вимог позивача.

Між тим, вказане вище не було взято до уваги судом першої інстанції при вирішенні спору.

Оскільки, факту погодження нарахування пені, у випадку прострочення відповідачем грошових зобов'язань, позивачем не доведено, відповідного договору яким сторони передбачили таку відповідальність суду не представлено, то колегія суддів приходить до висновку, що вимога про стягнення пені задоволенню відповідно до п. 7.2 Договору не підлягає.

В звязку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2011 у справі № 27/112 в частині задоволення позову щодо

стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал» на користь Міністерства оборони України пені у розмірі 217715,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 16218,03 грн., 3% річних у розмірі 2862,49 грн. прийняте з неправильним застосуванням норми процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал» задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2011 у справі № 27/112 в частині задоволення позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал» на користь Міністерства оборони України пені у розмірі 217715,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 16218,03 грн., 3% річних у розмірі 2862,49 грн. скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення : в задоволенні позову Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал» на користь Міністерства оборони України пені у розмірі 217715,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 16218,03 грн., 3% річних у розмірі 2862,49 грн. відмовити повністю.

4. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2011 у справі № 27/112 залишити без змін.

5. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Горал”(04123, м. Київ, вул. Їжакевича, 1/24, літ. А; ідентифікаційний код 32668448) 1500 (одну тисячу пятсот) грн. 93 коп. державного мита за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

6. Матеріали справи № 27/112 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

02.12.11 (відправлено)