Постанова № 20020644, 02.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2011 № 4/105-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г

суддів:

секретар судового засідання: Марвано А.Т.,

в судове засідання зявились представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 19-09/01 від 19.09.2011 року,

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 01-17/2760 від 01.08.2011 року,

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність № 71 від 17.01.2011 року,

прокурор: Галезник О.І. посвідчення № 94 від 14.09.2007 року

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»,

на рішення господарського суду Київської області від 05 вересня 2011 року,

у справі № 4/105-11 (суддя Щоткін О.В.),

за позовом приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ

до виконавчого комітету Ірпінської міської ради, м. Ірпінь, Київська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд державного майна України,

за участю прокуратури Київської області та прокуратури м. Ірпеня, м. Ірпінь

про визнання рішення недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання рішення недійсним (а.с. 5-7).

Рішенням господарського суду Київської області від 05 вересня 2011 року по справі №4/105-11 в задоволенні позову відмовлено повністю (а.с. 84-90).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 15 вересня 2011 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 05 вересня 2011 року по справі №4/105-11 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що діючим законодавством України не передбачено позбавлення права власності субєкта господарювання шляхом скасування раніше виданого рішення про визнання права власності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2011 року прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін.

18 жовтня 2011 року, до початку судового засідання, від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення господарського суду Київської області від 05 вересня 2011 року без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2011 року розгляд справи №4/105-11 було відкладено на 08 листопада 2011 року та залучено до участі у справі, в якості третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд державного майна України.

До початку судового засідання 08 листопада 2011 року від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній стверджує, що виконавчий комітет Ірпінської міської ради прийняв оспорюване позивачем рішення за результатами розгляду протесту прокурора міста Ірпеня і при вирішенні зазначеного питання діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

У судовому засіданні 08 листопада 2011 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 02 грудня 2011 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 02 грудня 2011 року надала копію протоколу № 15 засідання виконкому міської ради від 25 липня 2000 року та наголосила, що виконком Ірпінської міської ради мав повноваження на скасування свого попереднього рішення.

Представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 05 вересня 2011 року, а позов у справі № 4/105-11 задовольнити у повному обсязі.

Прокурор та представники відповідача і третьої особи проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили залишити спірне рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 02 грудня 2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

25 липня 2000 року виконавчий комітет Ірпінської міської ради прийняв рішення за №207/1 «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна дочірнього підприємства санаторію «Україна» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», яким визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, дочірнього підприємства санаторію «Україна», яке знаходиться в смт. Ворзель, вул. К. Лібкнехта, 26, І відділення та право власності на II відділення за адресою: смт. Ворзель, вул. Червоноармійська, 33 за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». А також зобовязано Ірпінське МБТІ оформити та видати правовстановлюючі документи акціонерному товариству (вказаному в п. 1 даного рішення), на об'єкти нерухомого майна згідно з матеріалами технічної документації, крім жилого будинку по АДРЕСА_1 який підлягає передачі в комунальну власність Ворзельської територіальної громади. (а.с. 78).

10 червня 2011 року до виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області надійшов протест прокурора м. Ірпеня від 10 червня 2011 року за №4587вих, в якому прокурор вимагав скасувати рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради №207/1 від 25 липня 2000 року «Про визнання права власності на обєкти нерухомого майна дочірнього підприємства санаторію «Україна» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (а.с. 66-67).

За результатами розгляду вказаного протесту прокурора 14 червня 2011 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області було прийнято рішення за №139, яким задоволено протест прокурора м. Ірпінь від 10 червня 2011 року №4587 та скасовано рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 25 липня 2000 року №207/1 «Про визнання права власності на обєкти нерухомого майна дочірнього підприємства санаторію «Україна» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (а.с. 10).

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 20 цього Закону встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема, опротестувати акти виконавчих органів місцевих Рад.

Статтею 21 цього Закону передбачено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) N 7-рп/2009, Справа N 1-9/2009 статтею 21 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта. Цим Рішенням Конституційного Суду України також визначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, згідно вказаного Рішення Конституційного Суду України органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, тому ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а відтак вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 9 названої статті передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Отже, протест прокурора на рішення виконавчого комітету повинен розглядатися відповідною радою, а не самим виконавчим комітетом.

Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області приймаючи 14.06.2011 року рішення за №139, яким задоволено протест прокурора м. Ірпінь від 10 червня 2011 року №4587 та скасовано рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 25 липня 2000 року №207/1 «Про визнання права власності на обєкти нерухомого майна дочірнього підприємства санаторію «Україна» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» вийшов за межі своїх повноважень, у звязку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.

Місцевий господарський суд на вказане уваги не звернув та не перевірив наявності повноважень у виконавчого комітету Ірпінської міської ради на скасування свого попереднього рішення «Про визнання права власності на обєкти нерухомого майна дочірнього підприємства санаторію «Україна» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Сукупність зазначеного вище дає підстави дійти до висновку про неповне зясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції враховує також Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009, та практику ВГСУ зокрема Постанови від 19.10.2010 р.у справі N 10/42 (9/334, 26/234, 9/16, 20/120)та від 08.06.2010, № 7/248-09.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 05 вересня 2011 року необхідно скасувати у звязку з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п.п. 1 та 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1.Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на рішення господарського суду Київської області від 05 вересня 2011 року у справі №4/105-11 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Київської області від 05 вересня 2011 року по справі №4/105-11 скасувати.

3.Прийняти нове рішення: «1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 14 червня 2011 року № 139 «Про розгляд протесту прокурора м. Ірпінь на рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 25 липня 2000 року №207/1 «Про визнання права власності на обєкти нерухомого майна дочірнього підприємства санаторію «Україна» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

3. Стягнути з виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська область, місто Ірпінь, вул. Шевченка, 2-А, код 05408846) на користь приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоров-ниця» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код 02583780) 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

4.Стягнути з виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська область, місто Ірпінь, вул. Шевченка, 2-А, код 05408846) на користь приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код 02583780) 42 грн. 50 коп. державного мита за перегляд справи у Київському апеляційному господарському суді.

5.Доручити господарському суду Київської області видати відповідні накази.

6.Справу № 4/105-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя

Судді