Рішення № 20019822, 14.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року                                        Справа № 09/5026/2500/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства "ЗІП", м. Дніпродзержинськ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Умань про стягнення 31684,32 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 22822,86 грн. боргу з оплати за товар, збільшеного на індекс інфляції, 574,56 грн. договірної пені, 899,51 грн. договірних процентів річних, 6840,02 грн. договірного штрафу, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору поставки № 07-625 від 01.07.2011 року (далі - Договір) позивач поставляв відповідачу продукцію виробництва ТОВ ПП "ЗІП", який останній прийняв, але порушував договірні строки та порядок оплати за прийнятий товар, внаслідок чого утворився прострочений борг з оплати за товар, а також у позивача виникло право на застосування санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Відповідач заперечення на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив. Ухвала судді про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду, направлена за місцем реєстрації відповідача, повернулась з довідкою пошти: "За закінченням терміну зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відомості про місцезнаходження відповідача, зазначені у позовній заяві, є правильними, підтверджені Довідкою та Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Отже судом належним чином виконаний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання

У листі від 08 грудня 2011 року позивач вказав, що після подання позову відповідачем здійснені часткові оплати за поставлений товар (31.10.2011 року в сумі 800,00 грн. та 25.11.2011 року в сумі 640,00 грн.), тому станом на 08.12.2011 року заборгованість становить 21360,06 грн., інфляційне збільшення боргу становить 22,80 грн., договірна пеня становить 564,99 грн., 24 процентів річних становить 884,52 грн. та договірний штраф становить 6600,02 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджають вирішенню спору по суті.

На підставі ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено наступне.

01 липня 2011 року між сторонами укладеного договір поставки №07/625 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник (позивач у справі) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач у справі) прийняти і оплатити на умовах цього договору продукцію виробництва ТОВ ПП "ЗІП", кількість, асортимент і ціна якої зазначені в Специфікаціях (накладних), які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.4.1 Договору товар, що поставляється, оплачується за ціною, встановленою постачальником і зазначеною в специфікаціях (накладних).

Згідно п.4.2 Договору покупець оплачує вартість товару або шляхом 100% попередньої оплати вартості партії товару або з відстрочкою платежу до 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що у випадку прострочення заборгованості покупця за поставлений йому товар, постачальник має право протягом 3-х днів з дня прострочення заборгованості вимагати повернення всього нереалізованого товару, який знаходиться на складі покупця, який має належний товарний вигляд та якщо до закінчення строку придатності товару залишилось не менше 30 днів. У випадку відмови та/або ухилення покупця від повернення товару постачальнику при наявності простроченої заборгованості, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість поставленого товару за накладними у строк 7 днів з моменту складення акту звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до п.5.2 Договору у випадку прострочення оплати товару з вини покупця, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 24 відсотків річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє в період прострочки, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки. У випадку прострочки оплати товару на строк більше 60 календарних днів покупець зобов'язаний також сплатити постачальнику штраф в розмірі 30 відсотків від вартості товару. У випадку не підписання акту зазначеного у п.4.6 цього Договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 відсотків від суми неоплаченої заборгованості зазначеної у акті звіряння взаєморозрахунків.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар (емалі, фарби, ґрунтовки та інше) на загальну суму 45508,18 грн., що підтверджується видатковими накладними №07-0002421 від 06.07.2011 року, №07-0003148 від 17.08.2011 року та №07-0003162 від 18.08.2011 року.

Відповідач товар отримав, однак розрахувався за нього частково, сплативши позивачу 22708,12 грн., що підтверджується банківськими виписками від 29.07.2011 року на суму 1307,12 грн., від 17.08.2011 року на суму 18850,00 грн., від 18.10.2011 року на суму 1000,00 грн. та від 19.10.2011 року на суму 1551,00 грн.

З вимогою щодо повернення всього нереалізованого товару, який знаходиться на складі покупця, як передбачено п.4.5 Договору, позивач не звертався.

29 жовтня 2011 року (згідно штемпелю на конверті) позивачем подана позовна заява до господарського суду про стягнення заборгованості з відповідача.

31 жовтня 2011 року сторонами складено двосторонній акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 22708,12 грн.

Після подання позивачем позовної заяви та складання акту звірки розрахунків відповідачем сплачено 1240,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 31.10.2011 року на суму 800,00 грн. та від 25.11.2011 року на суму 640,00 грн.

Решту суми боргу у строк 7 днів з моменту складення акту звірки взаєморозрахунків відповідачем не сплачено.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони спірних правовідносин є суб’єктами господарювання, зобов’язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Договір поставки, укладений між сторонами і на підставі якого заявлені позовні вимоги, за правовою природою є господарським договором поставки.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що на виконання умов Договору, позивач поставляв відповідачу товар, який відповідач отримав без зауважень, однак його вартість сплачував з порушенням встановлених Договором строків і не в повному обсязі.

На час звернення позивача до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем становила 22800,06 грн., в процесі вирішення спору відповідачем було сплачено 1240,00 грн. боргу, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21360,06 грн. залишку боргу, право на стягнення якого виникло у позивача з восьмого дня після підписання акту звірки розрахунків (п.4.5 Договору), тобто з 08.11.2011 року (акт звірки підписаний 31.10.2011).

Щодо заявленого інфляційного збільшення боргу в сумі 22,80 грн., договірної пені в сумі 564,99 грн., 24 процентів річних в сумі 884,52 грн. та договірного штрафу в сумі 6600,02 грн., то дані вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду від 29 листопада 2011 року позивача було зобов'язано подати додаткові обґрунтування розрахунку сум санкцій та інфляційних з посиланням на відповідні документи (наданий розрахунок санкцій та інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання зроблений від суми боргу 22800,06 грн. за період прострочення з 29.08.2011 по 27.10.2011, однак матеріалами справи не підтверджується наявність такого боргу на вказану дату з врахуванням встановленого договором строку платежу).

У листі від 08 грудня 2011 року позивач навів новий розрахунок заявлених санкцій, однак не обґрунтував підстав визначення початку перебігу строку прострочення з 02.09.2011 року, а не з восьмого дня після підписання акту звірки взаєморозрахунків, як передбачено п.4.5 Договору і умови якого є обов'язковими для обох сторін.

Виходячи з встановлених обставин справи, враховуючи обумовлені у договорі строки оплати за поставлений товар, суд вважає, що на дату звернення до господарського суду з даним позовом (01.11.2011 - дата реєстрації матеріалів в суді, 29.10.2011 - дата відправки позовної заяви) відсутнє прострочення виконання грошового зобов'язання.

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 21360,06 грн. основного боргу з оплати за поставлений товар.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 213,60 грн. в рахунок оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 449,60 грн.

Керуючись ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (Черкаська область. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства "ЗІП", (Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107-А, ідентифікаційний код 21875464) - 21360,06 грн. боргу, 449,60 грн. судових витрат.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 1240,00 грн. боргу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.           

          СУДДЯ                                                                                Н.М. Курченко

Повне рішення складено 16 грудня 2011 року.