Рішення № 20017229, 24.11.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2011 Справа № 5024/1772/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Генічеський міський пляж», м.Генічеськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Генічеськ

про стягнення 5125,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув.

Комунальне підприємство «Генічеський міський пляж»(позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості за договором №42 від 21.06.2011 року в сумі 5125,00 грн.

Позивач в судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив.

Відповідач в судове засідання не прибув. 24.11.2011 року надіслав на адресу суду телеграму, в якій просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

10 листопада 2011 року відповідач надав суду клопотання про розгляд справи поза межами строку, передбаченого ст..69 ГПК України.

Суд ухвалою від 10.11.2011 р. задовольнив вищевказане клопотання та продовжив строк розгляду справи до 28.11.2011 р.

Враховуючи викладене, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки його задоволення призведе до порушення строків розгляду справи, передбачених ст..69 ГПК України.

За таких обставин, суд, у відповідності до ст..75 ГПК України, проводить її розгляд за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

21 червня 2011 року між позивачем та відповідачем укладений договір №42 (далі Договір), відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) надає йому послуги із здійснення комплексу робіт, передбачених п.1.1. договору.

Згідно приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, договір на послуги по виконанню робіт, передбачених розділом 1 Договору, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Пунктом 2.1. договору визначена та узгоджена сторонами вартість проведення робіт в сумі 10125,00 грн.

Відповідно до п.2.2. договору розрахунки проводяться в термін до 01.08.2011 року.

Факт виконання комплексу робіт, передбачених умовами договору, підтверджується актом здачі-приймання робіт №ОУ-0000036 від 21.06.2011 року.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору відповідач частково оплатив надані позивачем послуги в сумі 5000,00 грн. (прибутковий касовий ордер №21 від 21.06.2011 р.).

В порушення умов договору та вищенаведених норм чинного законодавства замовник заборгував позивачеві 5125,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 5125,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на неявку представників сторін, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Суд оголошує вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевказаних норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р невідомий, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Генічеський міський пляж»(75500, м.Генічеськ, вул..Свердлова-40, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 36400788) 5125,00 грн. заборгованості, 102,00 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 30.11.2011 р.