Рішення № 20014284, 12.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р. Справа № 5016/3454/2011(4/148)

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Визит Альянс”

вул. Морехідна, 14, м. Миколаїв, 54010

Відповідач Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго”

вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_1 довіреність від 13.07.2011р.,

ОСОБА_2 довіреність № 15 від 08.06.2011р.,

ОСОБА_3 довіреність № 14 від 07.06.2011р.

Від відповідача - ОСОБА_4 довіреність № 01/33-177 від 10.05.2011р.

СУТЬ СПОРУ: визнання рішення комісії філії ПАТ “Миколаївобленерго”, викладене в протоколі № 9 від 28.09.2011р. недійсним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом і просить визнати рішення комісії філії ПАТ “Миколаївобленерго”, викладене в протоколі № 9 від 28.09.2011р. недійсним з тих підстав, що позивач не порушував п. 7.6 ПКЕЕ, а саме - не здійснював самовільного підключення струмоприймачів. Акт про порушення № С1111 від 05.09.2011р. складений неправомірно та є неналежним доказом порушення позивачем п. 7.6 ПКЕЕ, а тому не повинен був розглядатися на засіданні комісії та не може бути підставою для прийняття комісією рішення, викладеного в протоколі №9 від 28.09.2011р. Протокол №9 від 28.09.2011р. складений з перевищенням повноважень комісії та з порушенням норм чинного законодавства, оскільки надання рекомендацій та/ або конкретних вимог споживачеві не входить до функцій комісії з розгляду актів про порушення. Крім того, зазначена рекомендація має невизначений характер.

В результаті складення акту № С1111 від 05.09.2011р. відповідачем було відключено електропостачання і було відсутнім на протязі півтора місяця. Позивач звертався до членів комісії з проханням відновити електропостачання, натомість комісія прийняла рішення, яким рекомендовано споживачу привести електроустановки у відповідність до вимог діючого договору про постачання електричної енергії. Визначене призвело до збитків позивача та втрати престижу з-за неможливості виконувати свої договірні зобовязання з контрагентами.

Відповідач у відзиві позов заперечив з тих підстав, що при перевірці 05.09.2011 р. було виявлено самовільне підключення струмоприймачів із збільшенням величини приєднаної потужності понад величину, обумовлену умовами договору. При потужності Р=373 кВт фактично - 671 кВт. На цій підставі та на підставі п. 7.6 Правил був складений акт про порушення № С 1111 від 05.09.2011р. Також. 05.09.2011 р. позивачеві було припинено електропостачання на підставі п. 7.6 Правил, про що також складено відповідний акт.

На думку відповідача, Правила не містять прямої заборони надавати споживачеві рекомендації, що стосуються його електроустановки, у тих випадках коли порушення, зафіксоване у акті порушення, не передбачає визначення обсягу та вартості недоврахованої електроенергії. Оскільки рекомендації, що надані позивачеві у протоколі № 9 за своїм змістом не спрямовані на покладення на позивача будь-яких обов'язків, немає підстав говорити про порушені права позивача як споживача електроенергії.

Враховуючи виявлене у споживача порушення, Правилами передбачена спеціальна санкція - припинення електропостачання на підставі п. 7.5 Правил та на підставі складеного акту про порушення. Однак, цей захід являється, у той же час, і єдиною мірою відповідальності за порушення, зафіксоване у акті про порушення.

Позовна вимога про визнання недійсним рішення комісії є неправомірною з тих підстав, що, у даному випадку, відповідальність позивача за виявлене порушення виражена не у вигляді протоколу № 9, а у вигляді припинення електропостачання на підставі п. 7.5 Правил, яке мало місце ще до прийняття відповідачем рішення, оформленого протоколом № 9.

Такий висновок випливає із того, що, по-перше, самим протоколом № 9 не передбачено будь-яких заходів впливу відносно позивача, а, по-друге, п. 7.5 Правил дає право енергопостачальнику припиняти електропостачання на підставі виявленого порушення Правил, що передбачене у цьому пункті, та на підставі складеного у порядку, передбаченому Правилами, акта про порушення.

Рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії не є актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, тому спосіб захисту, обраний позивачем, не відповідає вимогам закону.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, виходячи з наступного:

14 липня 2006р. між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії за №42/310 з додатками до нього, згідно якого позивач повинен був відпускати електроенергію на об'єкт споживання, а саме: оздоровчий комплекс «Жемчужина», який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, вул. Приморська 68/1, а відповідач виконувати оплату спожитої електроенергії щомісячно.

При цьому, сторони зобов'язались керуватись чинним законодавством, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. зі змінами (надалі ПКЕЕ).

5 вересня 2011р. представниками відповідача було здійснено обстеження потужності струмоприймачів позивача. За результатами перевірки складено акт про порушення №С1111, в якому зазначено, що позивач порушив п. 7.6 ПКЕЕ, а саме виконав самовільне підключення струмоприймачів та збільшив величину приєднаної потужності, перелік струмоприймачів визначено у додатку № 1 до акту.

За змістом п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Позивач з актом не погодився і надав свої зауваження(а.с.35), згідно яких він не здійснював самовільне підключення струмоприймачів та не перевищував величину приєднаної потужності понад величину, яка встановлена договором.

В той же день на підставі акту про порушення №С1111та в звязку з порушенням відповідачем п. 7.6 ПКЕЕ, було повністю припинено електропостачання об'єкту відповідача - ОК «Жемчужина», про що складений відповідний акт про припинення електропостачання від 05.09.2011р., з чим позивач теж не погодився та зробив відповідний запис в акті.

28.09.2011р. відбулось засідання комісії відповідача, яка на підставі акту про порушення №С1111, прийняла рішення, викладене в протоколі №9, яким визначила не здійснювати нарахування необлікованої електричної енергії та збитків, оскільки Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, затверд. Постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562 (із змінами та доповненнями у редакції постанови НКРЕ від 08.02.2007р. № 154) (далі-Методика), не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ не передбачено проведення нарахувань у разі виявлення порушення ПКЕЕ, зафіксованого в акті, таким чином нарахування по акту №С1111 не проводити. Крім того, комісією рекомендовано відповідачу привести електроустановку у відповідність до вимог діючого договору про постачання електричної енергії.

Представник позивача свої заперечення виклав в протоколі № 9 та письмових запереченнях голові комісії, згідно яких не здійснював самовільного підключення струмоприймачів та не перевищував величину приєднаної потужності понад величину, яка встановлена договором.

Суд вважає, що рішення комісії, викладене в протоколі № 9 є неправомірним та прийняте з перевищенням повноважень, з наступних підстав.

Перевірка здійснювалась після точки обліку електричної енергії, за межою розділу, що не входить до прав та обов'язків постачальника, передбачених п. 8.1.5 ПКЕЕ.

Перелічені в акті обстеження струмоприймачі відповідача, а саме - їдальня, спальні корпуси, котельна та каналізаційно-насосна станція, сковороди, котли, холодильники іт.і. є кінцевими об'єктами використання електричної енергії. Проте, згідно акту розмежування балансової належності, переліку обєктів споживача (додатки №2,8-1, 8-2 до договору) електропостачання відповідачу здійснюється через трансформаторну підстанцію,а не від електричних мереж відповідача.

Отже, всі наявні у позивача струмоприймачі підключаються не безпосередньо до електромереж відповідача, а до електромережі, яка підключена до працюючого трансформатора позивача.

Відповідно до ДБН В.2.5-23-2003 табл.4.6; 4.9; 4.10 (а.с.33-35) і умовами роботи перевищення сумарної потужності, перелічених в акті обстеження приміщень та обладнання понад потужність, встановлену умовами договору, неможливе, оскільки робота приладів та обладнання на об'єкті споживача здійснюється не одночасно, а по мірі необхідності, а доказів , що всі ці обєкти працювали одночасно, що призвело до перевищення приєднаної потужності відповідачем суду не надано.

Відповідно до ПКЕЕ, приєднана потужність - це сумарна за об'єктом споживача номінальна потужність приєднаних до електричної мережі струмоприймачів та трансформаторів споживача (без урахування резервних трансформаторів), які перетворюють електричну енергію на робочу напругу (яка безпосередньо живить струмоприймачі), кВт.

Відповідно до додатку №2 до додаткової угоди від 10.05.2011р. до договору (а.с.23) у переліку обєктів споживача є в наявності 2 трансформатори - РП-09Т1 та РП-09Т2 з приєднаною потужністю (2 х 400) кВА, один із яких - РП-09Т1 знаходиться в резерві .

Відповідно до додаткових угод від 08.06.2010р. та 10.05.2011р. для трансформатора РП-09Т2, що працює один, встановлено величину приєднаної потужності у розмірі 360 кВт, величину дозволеної - 250 кВт, тобто через вказаний трансформатор здійснюється постачання електричної енергії до струмоприймачів відповідача (приміщення, прилади , обладнання і т.і., що визначене в акті перевірки).

Виходячи зі змісту поняття: «приєднана потужність», викладеного в п.1.2 ПКЕЕ, представникам відповідача при проведенні перевірки об'єкту відповідача на предмет самовільного підключення струмоприймачів та перевищення приєднаної потужності необхідно було виходити з того, які саме струмоприймачі (трансформатори, кабельні лінії тощо) приєднані до точки підключення до електромереж та точки продажу електроенергії, а не кінцевими об'єктами споживання електричної енергії .

Натомість, в акті про порушення №С1111 від 05.09.2011р. наведена схема електропостачання відповідача, згідно якої точкою підключення до електромереж постачальника та точкою продажу електричної енергії є РП-04 та РП-06, від яких здійснюється постачання електричної енергії до двох трансформаторів - РП-09Т1 та РП-09Т2.

Отже, порушення позивачем п. 7.6 ПКЕЕ, а саме самовільне підключення струмоприймачів, мало би місце лише в тому випадку, коли б до точки підключення до електромереж відповідача та продажу електричної енергії крім двох трансформаторів РП-09Т1 та РП-09Т2 були би приєднані інші струмоприймачі.

Проте, в схемі, яка наведена в акті про порушення, крім двох трансформаторів РП-09Т1 та РП-09Т2, інші струмоприймачі не зазначені. Про проведення будь-яких замірів, які б дозволили достовірно встановити величину потужності та з'ясувати, чи перевищувала вона величину потужності, встановлену договором про постачання електричної енергії в акті про порушення №С1111 від 05.09.2011р. не визначено.

Крім того, акт про порушення №С1111 від 05.09.2011р. не відповідає вимогам п. 4.7. Методики, згідно якого в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Між тим, в акті відсутні відомості про прилади обліку електричної енергії, не визначено заводський номер, тип, покази, рік випуску та ін. показники; про встановлені пломби, результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання , не зазначено, яким чином було змінено схему електропостачання позивача, що могло призвести до збільшення величини приєднаної потужності.

Отже, акт про порушення № С1111 від 05.09.2011р не може бути доказом перевищення позивачем величини приєднаної потужності та порушення п. 7.6 ПКЕЕ, а саме - самовільного підключення струмоприймачів та перевищення встановленої договором №42/310 від 14.07.2006р., величини приєднаної потужності

Розглядаючи акт про порушення № С1111 від 05.09.2011р., комісія відповідача зазначила в протоколі № 9 зафіксоване в акті як порушення, що надало змогу і в подальшому відповідачу не виконувати свої обовязки за договором, а саме: не постачати електроенергію. В той же час, комісія зазначила, що Методикою не передбачено нарахувань у разі виявлення порушення ПКЕЕ зафіксованого в акті.

Лише після звернення позивача до суду, електропостачання було поновлено , про що свідчить ухвала суду від 20.10.11 по справі № 5016/3166(6/171) та акт технічної перевірки (контрольного огляду) № 0008436, згідно якого електропостачання було поновлено на підставі наряду, а не в результаті усунення позивачем порушення ПКЕЕ.

За змістом п. 6.42 ПКЕЕ, до обовязку та повноважень комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ є визначення обсягу недоврахованої електроенергії та суми завданих споживачем збитків на підставі акту про порушення, якщо останній складений відповідно до чинного законодавства.

Надання рекомендацій споживачеві не входить до функцій комісії з розгляду актів порушення. Тим більш, що рекомендація в протоколі № 9 щодо: «приведення електроустановки у відповідність до вимог діючого договору про постачання електричної енергії»має невизначений характер.

На підставі вищевикладеного, рішення комісії відповідача, викладене в протоколі №9 від 28.09.2011р., є неправомірним, прийняте за відсутності порушення позивачем п. 7.6 ПКЕЕ та з перевищенням повноважень комісії, передбачених п.6.42 ПКЕЕ.

Відповідно до статті 235 ГК за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.

Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про приведення електроустановки у відповідність до вимог діючого договору про постачання електричної енергії є саме оперативно-господарською санкцією, невизначеного характеру, що застосована комісією відповідача за межами її повноважень за порушення, яке Методикою не передбачене, а тому не може вважатись порушенням.

За частиною 2 статті 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 Правил, які є обов'язковими для сторін відповідно до пункту 2.1 договору від 14 липня 2006 року № 42/310.

Підставою виникнення господарських зобов'язань у відповідності до ст. 174 Господарського кодексу України є, зокрема, господарський договір.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються визначеними цією статтею шляхами, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами. Отже право на судовий захист пов'язано із самою протиправністю дій.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги як підстава відмови в позові.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати рішення комісії філії ПАТ “Миколаївобленерго” Очаківського району, викладене в протоколі № 9 від 28.09.2011р. недійсним.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код 23399393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Визит Альянс” (вул. Морехідна, 14, м. Миколаїв, код 30680882) суму 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) - держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 19.12.2011р.