Рішення № 20014282, 14.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2011 р. Справа № 5016/3361/2011(16/221)

м. Миколаїв

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6; поштова адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1), код ЄДРПОУ 30886474

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_1), ІПД НОМЕР_2

про: стягнення 15491,36 грн.,

суддя Фролов В.Д.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № б/н від 22.11.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю № б/н від 15.04.2009 р.

в засіданні приймає участь:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галафарм»звернулось до господарського суду з позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15491,36 грн. боргу за договором поставки № 39-04 від 15.10.2010 р., з яких заборгованість за поставлений товар складає 8555,71 грн., пеня 466,77 грн., сума збитків в розмірі 15% від загальної вартості товару, оплату за який відповідачем прострочено біль як на 10 календарних днів 1242,86 грн., сума процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 0,5% від загальної вартості товару, оплату за який прострочено більш як на 15 календарних днів за кожен день користування відповідачем коштами позивача 5496,02 грн. Також просить покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає. Вказує, що відповідач у лютому-квітні 2011 року сплатив за отриманий товар 8913,07 грн.

Позивач направив суду клопотання про розгляд позовної заяви без участі позивача.

Судом розгляд справи відкладався за неявки позивача та за клопотанням позивача суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів для здійснення сторонами звірки взаєморозрахунків.

У судове засідання сторони надали акт звірки взаєморозрахунків.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Між позивачем та відповідачем 15 жовтня 2010 року було укладено договір поставки № 39-04 (далі Договір), згідно з яким в період з 15.10.2010р. до 20.04.2011р. позивач здійснив поставку відповідачу лікарських засобів, виробів медичного призначення та продукцію інших товарних груп (далі товар) на загальну суму 32980,59грн.

(В період з 15.10.2010р. до 07.06.2011р. від відповідача на рахунок позивача надійшло коштів в сумі 47107,38грн.

При цьому частина коштів, що надійшли в зазначений період, була зарахована позивачем як оплата товару, поставленого відповідачу раніше, до укладення Договору, згідно договору поставки №33-32 від 06.10.2008р., оскільки на момент підписання Договору за відповідачем існувала заборгованість в сумі 22412,50 грн. за договором поставки МЗЗ-32 від 06.10.2008р., який діяв до 06.10.2010р.

Таким чином, згідно умов обох зазначених договорів, отримані від відповідача кошти в сумі 47107,38грн. було розподілено наступним чином:

22412,50грн. - погашення суми боргу за товар, поставлений за договором поставки №33-32 від 06.10.2008р. (приход коштів в період з 15.10.2010р. до 14.12.2010р.);

Решта коштів в сумі 24694,88грн. - погашення суми боргу за товар, поставлений згідно Договору (приход коштів з 20.12.2010р. до 07.06.2011р.).

Всупереч умовам Договору відповідач не здійснив повної оплати за поставлений товар в терміни, передбачені Договором. На момент подання позову відповідачем проведено оплату за поставлений згідно Договору товар тільки в сумі 24694,88грн. Заборгованість відповідача становить 8285,71грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору до моменту остаточного розрахунку за попередні партії товару, кожний черговий платіж відповідача враховувався як оплата за партію товару, поставлену відповідачу раніше і неоплачену на момент здійснення платежу, незалежно від того, яка видаткова накладна позивача вказана у платіжному дорученні відповідача.

Таким чином, існуючу заборгованість слід вважати як заборгованість за товар, поставлений згідно останніх накладних, а саме:

-№ Рнк-859367 від 08.02.2011р. на суму 325,24грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 23.02.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

-№ Рнк-859372 від 08.02.2011р. на суму 55,76грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 23.02.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

-№ Рнк-859375 від 08.02.2011р. на суму 12,30грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 23.02.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

-№ Рнк-863512 від 15.02.2011р. на суму 612,27грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 02.03.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

-№ Рнк-863534 від 15.02.2011р. на суму 438,91грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 02.03.2^011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку Вказаної видаткової накладної;

-№ Рнк-863583 від 15.02.2011р. на суму 21,96грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 02.03.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

-№ Рнк-873156 від 03.03.2011р. на суму 1541,23грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 18.03.2011р.,про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

№ Рнк-873223 від 03.03.2011р. на суму 78,66грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 18.03.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

№ Рнк-878409 від 15.03.2011р. на суму 1082,72грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 30.03.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

№ Рнк-878434 від 15.03.2011р. на суму 39,03грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 30.03.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

№ Рнк-882659 від 22.03.2011р. на суму 950,96грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 06.04.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

№ Рнк-882672 від 22.03.2011р. на суму 278,53грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 06.04.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

№ Рнк-886463 від 29.03.2011р. на суму 893,31грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 13.04.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

№ Рнк-886471 від 29.03.2011р. на суму 75,03грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 13.04.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

№ Рнк-890284 від 05.04.2011р. на суму 421,68грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 20.04.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

№ Рнк-890354 від 05.04.2011р. на суму 515,14грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 20.04.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

№ Рнк-898250 від 19.04.2011р. на суму 403,82грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 04.05.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

-№ Рнк-898254 від 19.04.2011р. на суму 768,02грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 04.05.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

-№ Рнк-898268 від 19.04.2011р. на суму 50,41грн., за який відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем в строк до 04.05.2011р., про що зазначено у останньому (нижньому) рядку вказаної видаткової накладної;

на загальну суму 8555,71грн.

Відповідач в погашення заборгованості за товар, поставлений за вищевказаними видатковими накладними, перерахував: 22.04.2011р.-9,27грн.; 06.06.2011р.-270;00грн.

Відповідно до умов Договору кошти були зараховані як оплата товару, отриманого за накладною :

№ Рнк-859367 від 08.02.2011р. на суму 325,24грн. - частково в розмірі 279,27грн. (борг по накладній залишився 45,97грн.).

На час звернення до господарського суду загальна сума заборгованості відповідача за поставлений товар складала 8285,71грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГК України регулювання майнових відносин на Україні здійснюється відповідно до вимог ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. І ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, якими є: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції, Які застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Відповідно до ст.. 224 ГК України та п. 1 ст. 623 ЦК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, під якими розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною:

Відповідно до ч. 4 ст. 225 ГК України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, що також встановлено ч. 1 ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, де передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою - грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання у формі штрафу і пені, право на яку (неустойку) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Ч. 2 ст. 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, що повністю відповідає положенню ч. 4 ст. 231 ГК України, де передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.2 ст. 232 ГК України законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції.

Відповідно до ст. 536 ЦК України та ч. 4 ст. 232 ГК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства та які справляються по день сплати заборгованості, які не є господарською санкцією або збитками, а є платою (компенсацією) кредитора за неправомірне користування боржником понад встановлений строк коштами, які він має отримати від боржника в певний строк і не залежить від наявності вини боржника у несвоєчасному перерахуванні (поверненні) кредитору коштів, якими боржник неправомірно користувався, правомірність нарахування яких додатково до стягнення господарських санкцій і збитків підтверджується правозастосовчою судовою практикою Вищого господарського суду України: зокрема, Постановою Вищого господарського суду від 04.10.2005 року по справі № 20-9/024.

Відповідно до вищевикладених положень чинного законодавства України у млі. 5.1., 9.6 договору поставки № 39-04 від 15.10.2010 року передбачено, що за «вчасну або неповну оплату відповідачем за товар, поставлений позивачем, відповідач зобов'язаний:

Сплатити позивачу штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати поставленого товару, до моменту остаточного розрахунку;

-в разі порушення відповідачем терміну повної оплати товару більше ніж на 10 календарних днів, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу, окрім пені, збитки в розмірі 15% від загальної вартості товару з простроченою оплатою а також, окремо від неустойки, відшкодувати інші збитки та витрати позивача, пов'язані з притягненням відповідача до виконання його грошових зобов'язань за договором;

-в разі прострочення відповідачем повної оплати товару, отриманого від позивача, більше ніж на 15 календарних днів, позивач має право стягнути з відповідача 0,5 % від загальної вартості партії товару, з простроченою повною оплатою на вищевказаний термін, за кожен день користування відповідачем грошовими коштами позивача.

Актом звіряння взаєморозрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю «Галафарм»і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 станом на 22.11.2011 р. за період з 06.10.2011 р. по 21.11.2011 р. підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 8285,71 грн.

Таким чином, згідно з договором поставки №39-04 від 15.10.2010 року з відповідача підлягає стягненню на користь позивача:

Сума штрафних санкцій у вигляді неустойки в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу до моменту остаточного розрахунку, яка складає 466,77грн. (розрахунок наведено в додатку № 1 до даної позовної заяви).

Сума збитків в розмірі 15% від загальної вартості товару, оплату за який відповідачем прострочено в повному обсязі більш як на 10 календарних днів, яка складає 1242,86грн (розрахунок наведено в додатку № 1 до даної позовної заяви).

Сума процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 0,5%) від загальної вартості товару, оплату за який прострочено в повному обсязі більш як на 15 календарних днів, за кожен день користування відповідачем грошовими коштами позивача, яка складає 5496,02грн. (розрахунок наведено в додатку № 1 до даної позовної заяви).

За таких обставин позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_1, ІПД НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»((08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6, код ЄДРПОУ 30886474) заборгованість за товар, поставлений за договором поставки № 39-04 від 15.10.2010р. в розмірі 8285,71 грн. (вісім тисяч двісті вісімдесят пять гривень 71 коп. ); штрафні санкції у вигляді неустойки в формі пені в розмірі 466,77 грн. (чотириста шістдесят шість гривень 77 коп.); 15% збитків, розмір яких попередньо погоджено між сторонами в розмірі 1242,86 грн. (одна тисяча двісті сорок дві гривні 86 коп.);суму процентів за користування відповідачем грошовими коштами позивача в розмірі 5496,02грн. (пять тисяч чотириста девяносто шість гривень 02 коп.); державне мито в розмірі 154,91грн. (сто пятдесят чотири гривні 91 коп.); витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Повний текст рішення виготовлено 19.12.2011 р.

Суддя В.Д.Фролов