Рішення № 20012531, 14.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.11 Справа№ 5015/6312/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ПАТ “ПроКредит Банк”, м.Київ;

До відповідача: ТзОВ “Нова індустрія”, с.Підберезці, Пустомитівського р-ну, Львівської обл.;

Про: стягнення суми боргу 128796,18грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

Позивача: ОСОБА_1 предст. (дов. від 09.03.2011р.);

Відповідача: не зявився;

Представнику позивача, який взяв участь у справі, роз'яснено його права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України, в тому числі, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено ПАТ “ПроКредитБанк”, м.Київ до відповідача: ТзОВ “Нова індустрія”, с.Підберезці, Пустомитівського р-ну, Львівської обл. стягнення суми боргу 128796,18грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, ухвалою від 28.10.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 22.11.2011р. Цією ж ухвалою суд зобовязав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

В судове засідання 22.11.2011р. представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача зявився, позовні вимоги заперечив, подав Клопотання про відкладення судового розгляду справи, у звязку зтим, що в провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа, вирішення якої надасть змогу розрахуватись з позивачем.

Ухвалою суду від 22.11.2011р. було відкладено судовий розгляд справи на 14.12.2011р.

В судове засідання 14.12.2011р.представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог по суті не заперечив, правом на захист своїх прав та інтересів не скористався, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (ухвали надсилались на адресу відповідача рекомендованими листами із повідомленням про вручення).

Суд вважає можливим розглянути матеріали справи за наявними у ній документами керуючись вимогами ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

10.02.2010р. між АТ “ПроКредит Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нова індустрія” (надалі відповідач) було укладено Рамкову Угоду №FW304.100 (надалі Рамкова угода), відповідно до якої позивач зобов'язався на положеннях та умовах цієї Угоди та Кредитних договорів відкрити Клієнту кредитну лінію, загальною сумою за договорами 500000,00грн. терміном на 240 місяців.

10.02.2010р. відповідно до положень та умов Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання овердрафту №304.23132 надалі Кредитний договір, за яким Публічне акціонерне товариство “ПроКредит Банк” зобовязувалося надати Товариству з обмеженою відповідальністю “Нова індустрія”, грошові кошти шляхом здійснення з 10.02.2010р. до 10.08.2010р. включно переказів грошей понад залишок коштів на рахунку у межах 65000,00 (Шістдесят пять тисяч) гривень, зі сплатою 28% річних.

Як вбачається зі ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов Рамкової угоди (п.7.1) погашення грошових зобовязань здійснюється у строк, порядку, черговості та розмірі, встановлені Угодою та Кредитними договорами, шляхом зарахування коштів на рахунок. повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами. Як вбачається із п. 2.1 Рамкової угоди, Позичальник за кредитним договором зобов'язався належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно та належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачені цим Договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем було порушено умови Кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечено своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед Позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

У звязку з виникненням заборгованості відповідача за Кредитним договором, Керуючись положеннями Рамкової угоди та Кредитного договору, законодавства України, Банком було надіслано вимогу № 892/11 від 11.10.2011р. про повне дострокове погашення кредиту за Кредитним договором.

Вимога Кредитора про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі. Позичальник зобов'язаний погасити весь залишок кредиту протягом 5 банківських днів з дня відправлення Позичальнику вимоги.

Відповідно до вимог п.12.2 Рамкової угоди усі повідомлення Сторін вважаються отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану у Договорі адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередню повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 календарних днів.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був повернути всю суму заборгованості за Кредитним договором 17.10.2011р.

Відповідно до вимог ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись правилами тлумачення змісту правочинів (ст.213 ЦК України) принципами справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ст.3 ЦК України), з умов Кредитного договору та Графіку, а також діючого ЦК України випливає, що відсотки за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, яка фактично використовується позичальником за весь час такого фактичного користування.

Відповідно до умов п.10.2 Рамкової угоди передбачено, що при порушенні встановлених цим Договором строків погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує штрафну пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Сума заборгованості за Кредитним договором станом на 14.10.2011р. становить 128796,18грн., з яких заборгованість за капіталом кредиту становить 32041,79грн., відсотки за фактичне користування кредитними коштами 1121,46грн., пеня за неналежне виконання кредитного договору 95632,93грн.

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ч.1,2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із вимогами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до вимог п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно із вимогами ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобовязань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог частково, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг в сумі 32041,64грн.- заборгованості за капіталом кредиту, 1121,46грн.- відсотків за фактичне користування кредитними коштами, 95632,89грн.- пені за неналежне виконання кредитного договору. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовти.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, керуючись вимогами ст.49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 6, 11, 258, 509, 526, 527, 546, 547, 572, 577, 589, 599, 610, 611, 624, 625, 628, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 229, 231, ГК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 82, 84, 85, 116 ГПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова індустрія” (81146, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Підберізці, вул. Франка, 12, ід.код 33932732, рахунок №260010103542 у АТ “ПроКредит Банк”, МФО 320984) на користь ПАТ “ПроКредитБанк” (03115, м.Київ, пр. Перемоги, 107 “а”, код. ЄДР 21677333, МФО 320984) 32041,64грн.- заборгованості за капіталом кредиту, 1121,46грн.- відсотків за фактичне користування кредитними коштами, 95632,89грн.- пені за неналежне виконання кредитного договору 1287,95грн. державного мита та 236,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Відповідно до ст.85ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яке виготовлено та підписано 19.12.2011р.

Суддя Левицька Н.Г.