Рішення № 20012479, 16.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.11 Справа№ 5015/6420/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Прокурора м. Борислав в інтересах Держави в особі Державно-комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 1», м. Борислав Львівської області

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс», м. Дрогобич Львівської області

про:зобов»язання укласти договір на участь у витратах на експлуатацію та технічнеобслуговування житлового фонду з ДКП «ДЕК № 1»

Суддя:В.М. Пазичев

При секретарі:І.Є.Малюшевська

Представники сторін:

від прокуратури:Куцик В.Б.- прокурор, посвідчення №233 від 23.11.2011 року

від позивача:Не з”явився

від відповідача:ОСОБА_1-представник, довіреність від 01.12.2011 року

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора м. Борислав в інтересах Держави в особі Державно-комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 1», м. Борислав Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс», м. Дрогобич Львівської області про зобов»язання укласти договір на участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду з ДКП «ДЕК № 1».

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.10.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 04.11.2011 року. Ухвалою від 04.11.2011 року розгляд справи відкладено до 23.11.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 23.11.2011 року розгляд справи відкладено до 12.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 12.12.2011 року розгляд справи відкладено до 16.12.2011 року, для надання доказів по справі.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.10.2011 року, про відкладення від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року, від 12.12.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав суду пояснення по суті спору.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.10.2011 року, про відкладення від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року, від 12.12.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

В судовому засіданні 23.11.2011 року позивач подав клопотання про продовження терміну розгляду справи понад строк, передбачений ст..69 ГПК України. Прокурор заявлене клопотання підтримав.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.10.2011 року, про відкладення від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року, від 12.12.2011 року не виконав повністю, відзив на позов представив, явку повноважного представника забезпечив.

В судовому засіданні 16.12.2011 року відповідач подав відзив на позов, згідно якого позов визнає та не заперечує проти підписання з ДКП «ЖЕК №1»договору.

Позов розглянуто при відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 16.12.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

ТзОВ «Інтекс»(надалі відповідач), згідно договорів купівлі-продажу приміщення №7 від 28.09.1999 року та №4/9 від 28.04.2000 року було придбано у власність приміщення загальною площею 55,5 кв.м. та 133,6 кв.м. відповідно, що знаходяться за адресою: Львівська область, м.Борислав, вул.Міцкевича,6.

Згідно п.5.4 та п.5.6 даних договорів, відповідно, відповідач, придбавши нежитлове приміщення у власність, зобов»язаний брати участь у загальних витратах ЖЕКу на експлуатацію всього будинку, в якому розташований об»єкт приватизації, пропорційно до площі об»єкта приватизації, віднесеної до всієї площі будинку. Балансоутримувачем житлового будинку, в якому розташоване приміщення відповідача, є Державне комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №1»м.Борислава (надалі позивач).

Позивач звертався до відповідача з вимогою укласти договір на участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду листом №115 від 23.05.2011 року, який останній залишив без відповіді.

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 05.09.2001 року №176, з метою відшкодування житлово-експлуатаційним конторам міста витрат на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 року №786, рішенням VII сесії Бориславської міської ради затверджено методику розрахунку ставки експлуатаційних витрат на утримання нежитлових приміщень в житловому фонді, що належить до міської комунальної власності.

Також, за твердженням прокурора, згідно до п.1 ст.19, п.п.1 п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»п.1.7 Методичних рекомендацій щодо участі суб»єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території, затверджених наказом Держбуду України від 01.08.2001 року №39, суб»єкти підприємницької діяльності, яким належать нежитлові приміщення на праві приватної власності зобов»язані за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами приймати участь у загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах.

В судовому засіданні 16.12.2011 року відповідач позовні вимоги визнав, зазначивши, що не заперечує проти підписання з позивачем договору на участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, оскільки такий договір раніше не був укладений через неузгодженість його істотних умов сторонами договору, однак, станом на момент розгляду справи докази підписання договору суду не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладений обов”язок представляти інтереси Держави в суді у випадках, визначених Законом. Право на звернення прокурора до суду в інтересах Держави передбачено п.6 ч.2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”, ст.2 ГПК України, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року. Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах. Держава зацікавлена в належній поведінці суб”єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах.

Позов заявлено в інтересах Державно-комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 1», оскільки неукладення відповідача договору на участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду несе збитки, які полягають у несвоєчасній сплаті боржниками послуг, наданих позивачем, і, відповідно, останній не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, до інших цільових фондів України, а також виплати заробітної плати працівникам та інших відрахувань, отже, невиконання відповідачем зобов”язань завдає значної шкоди інтересам Держави.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно п.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов»язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов»язковості укладення договору для певних категорій суб»єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При цьому, при укладенні господарських договорів, відповідно до пю4 цієї норми, зміст договору визначається на основі, зокрема: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно ст.19, ст. 22, ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах і особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач, який, залежно від цивільно-правових угод, може бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги позивача, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки в судовому засіданні судом встановлено, що відповідач визнав позовні вимоги позивача, у суду відсутні підстави вважати, що такі дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані інтереси інших осіб.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов визнав, і у суду немає підстав вважати, що дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що позов Прокурора м. Борислав в інтересах Держави в особі Державно-комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 1», м. Борислав Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс», м. Дрогобич Львівської області про зобов»язання укласти договір на участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду з ДКП «ДЕК № 1» є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс» укласти договір на участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду з ДПК «ЖЕК №1», підготовлений на основі типового договору.

3.Стягнути із Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, пл.Ринок,3; код ЄДРПОУ 20829485, р/р 2610023 в ЛОДАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 325570; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) 85 (вісімдесят п»ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.