Рішення № 20012476, 15.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.11 Справа№ 5015/6885/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ «Житомирський мясокомбінат», м. Житомир

до відповідача: ПП «Кріо-Пак», м. Червоноград

про: стягнення 9703,76 грн.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (Довіреність №45 від 01.11.2011р.)

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ «Житомирський мясокомбінат», м. Житомир до відповідача ПП «Кріо-Пак», м. Червоноград про стягнення 9 703,76 грн.

Ухвалою суду від 10.11.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 29.11.2011р.

29.11.2011 р. позивачем подано в канцелярію суду заяву про зміну підстави позову, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти (майно) в сумі 7793,50 грн.

Враховуючи те, що заяву про зміну підстав позову позивачем подано до початку розгляду справи по суті, заяву прийнято судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання 29.11.2011 р. явки повноважного представника не забезпечив, подав через канцелярію суду Заперечення на позовну заяву № 72 від 28.11.2011 р., відповідно до якого вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Крім того, у відзиві відповідач просить суд проводити слухання справи без участі повноважного представника ПП «Кріо-Пак».

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 29.11.2011 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 15.12.2011 р. представник позивача подав Пояснення до позовної заяви № 96-юр від 12.12.2011 р., у яких уточнив суму заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, що становить 1426,21 грн. та 518,85 грн. відповідно.

Явку представника відповідача в судове засідання 15.12.2011 р. не забезпечено.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

01.06.2009 р. між ПП «Кріо-Пак»та ЗАТ «Житомирський мясокомбінат» укладено Договір поставки № 25/09, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобовязання поставити у встановлені строки позивачу товар, а позивач у свою чергу зобовязався придбати у власність цей товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи за період з 01.06.2009 р. по 27.10.2011 р. відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 978802,20 грн., що підтверджується наступними накладними: № РН-0000120 від 30.06.2009 р. на суму 262210,40 грн.; № РН-0000136 від 21.07.2009 р. на суму 369864,60 грн.; № РН-0000144 від 22.08.2009 р. на суму 17940,00 грн.; № РН-0000148 від 07.09.2009 р. на суму 328787,20 грн.

Поставлений відповідачем товар позивач оплатив у повному обсязі на суму 978802,20 грн.

Згідно Видаткової накладної (повернення) № УП-0000006 від 08.09.2009 р. товар на суму 7793,50 грн. позивачем було повернуто ПП «Кріо-Пак».

Враховуючи те, що позивач оплатив товар на суму 978802,20 грн., а відповідач фактично передав ЗАТ «Житомирський мясокомбінат»товар на суму 971 008,70 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 7793,50 грн.

Окрім того, із посиланням на ст. 1212 ЦК України, згідно приписів якої у відповідача виник обовязок повернути безпідставно набуті кошти, позивач вказує на прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 1426,21 грн. інфляційних та 518,85 грн. 3 % річних. Інфляційні втрати та 3 % річних позивачем розраховано за період з 22.09.2009 р. (оскільки 21.09.2009 р. було здійснено останню проплату за товар) по 12.12.2011 р.

Загальна сума уточнених позовних вимог складає 9 738,56 грн.

Як вбачається із Статуту ТзОВ «Житомирський мясокомбінат»на підставі рішення загальних зборів акціонерів, протокол № 9 від 04.10.2010 р. ЗАТ «Житомирський мясокомбінат»перетворено у ТзОВ «Житомирський мясокомбінат»(п. 1.2. Статуту). Відповідно до п. 1.14 Статуту ТзОВ «Житомирський мясокомбінат»є правонаступником усіх прав та обовязків ЗАТ «Житомирський мясокомбінат».

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки № 25/09 від 01.06.2009 р. на виконання умов якого відповідачем було поставлено позивачу товар на суму 978802,20 грн. Частину поставленого товару на суму 7793,50 грн. позивач повернув.

На оплату поставленого товару позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 978802,20 грн.

Враховуючи те, що нового товару на суму 7793,50 грн. відповідачем поставлено не було, відповідач безпідставно зберіг у себе сплачені позивачем кошти в сумі 7793,50 грн.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 7793,50 грн. безпідставно збережених коштів.

Щодо вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, суд вважає що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити з огляду на наступне:

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, умовами Договору поставки № 25/09 від 01.06.2009 р. не визначено терміну повернення відповідачем безпідставно отриманих (збережених) коштів. Доказів направлення на адресу відповідача вимоги про повернення безпідставно збережених коштів в сумі 7793,50 грн. чи про поставку товару на вказану суму позивач суду не надав.

Як випливає із змісту ст. 625 ЦК України вказаною нормою передбачено відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобовязання.

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на те, що у спірних правовідносинах невизначеним є момент виникнення у відповідача обовязку щодо повернення безпідставно набутих коштів, суд вважає недоведеним факт прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 612 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ПП «Кріо-Пак» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Промислова, 12. Ідентифікаційний код 36015996) на користь ТзОВ «Житомирський мясокомбінат» (10025, м. Житомир, вул. Баранова, 127. Ідентифікаційний код 32122069) 7793,50 грн. безпідставно набутих коштів; 81,63 грн. державного мита та 188,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних в задоволенні позову відмовити.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.12.2011р.