Рішення № 20010926, 13.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" грудня 2011 р. Справа № 15/5007/117/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Cудді Кравець С.Г. <Поле для тексту >

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю № 03/1059 від 27.04.2011р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир) <В особі(назва) ><Поле для тексту >

до Приватного підприємства "Сім'я К" (смт.Ружин) <Поле для тексту >

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості. <Поле для тексту >

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області звернулось до господарського суду з позовом в якому просить: розірвати договір оренди №1020 від 21.04.2010р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та Приватним підприємством "Сім'я К"; зобов'язати Приватне підприємство "Сім'я К" повернути позивачу за участю балансоутримувача - ВАТ "Житомирнафтопродукти", нерухоме майно та інше індивідуально визначене майно - автозаправної станції контейнерного типу №3 у складі цегляної будівлі з силовим пультом управління площею 8,55кв.м., під'їзної площадки площею 180кв.м., туалету цегельного площею забудови 2,76кв.м., 3-х автозаправних блоків - пунктів та зовнішнього освітлення, що під час приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Житомирнафтопродукти" та розташоване за адресою: Житомирська область, Ружинський район, с.Вчорайше; стягнути з Приватного підприємства "Сім'я К" орендну плату в розмірі 4254,09грн., 155,17грн. пені та 42,54грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №10208139 про вручення 07.12.2011р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с. 33).

Вивчивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (позивач/орендодавець) та Приватним підприємством "Сім'я К" (відповідач/орендар) укладено договір оренди нерухомого та іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1020 (а.с. 7-9), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме та інше індивідуально визначене майно автозаправної станції контейнерного типу № 3 у складі: цегляної будівлі з силовим пультом управління площею 8,55 кв.м. (номер в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності 3362689.1.ААБББГ049), під'їзної площадки площею 180 кв.м. (номер в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності 3362689.1.ААВАБК961), туалету цегельного площею забудови 2,76 кв.м. (номер в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності 3362689.1.ААВАБК964), 3-х автозаправних блоків-пунктів (номер в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності 3362689.1.ААВАБК962) та зовнішнього освітлення (номер в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності 3362689.1.ААВАБК963) (далі - майно), що під час приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Житомирнафтопродукт" (далі - балансоутримувач), належить до сфери управління Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області та знаходиться за адресою: Житомирська область, Ружинський район, с. Вчорайше.

Стаття 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992, № 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно п. 2.1 договору оренди № 1020 сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

21.04.2010р. між сторонами було підписано акт приймання передавання орендованого нерухомого та іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, згідно з яким орендодавець та балансоутримувач передали, а орендар прийняв у строкове платне користування індивідуально визначене майно автозаправної станції контейнерного типу № 3 у складі: цегляної будівлі з силовим пультом управління площею 8,55 кв.м., під'їзної площадки площею 180 кв.м., туалету цегельного площею забудови 2,76кв.м., 3-х автозаправних блоків-пунктів та зовнішнього освітлення, що під час приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Житомирнафтопродукт", належить до сфери управління Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області та знаходиться за адресою: Житомирська область, Ружинський район, с. Вчорайше (а.с. 9, зворотній бік).

Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 21.04.2010р. до 19.04.2013р. включно (п.10.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

У відповідності до п.3.1 даного договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами), та за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ 560,73 грн. за базовий місяць оренди - лютий 2010 року.

Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2010 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень, квітень 2010р.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.3 договору).

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4. договору).

Відповідно до пункту 3.6 договору, сторони погодили, що орендна плата перераховується до Державного бюджету щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 5.3 договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, керуючись умовами п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору №1020 від 21.04.2010р., за користування майном у період з квітня 2010 року по вересень 2011 року нарахував відповідачу орендну плату в сумі 7704,44грн. (а.с. 34-35).

Водночас відповідачем, в порушення умов договору, орендна плата належним чином та у повному обсязі сплачена не було. Зокрема, згідно довідки Головного управління державного казначейства України у Житомирській області від 25.11.2011р., до державного бюджету від ПП "Сім'я К" за користування державним майном у період з квітня 2010 року по квітень 2011 року надійшли грошові кошти на загальну суму 3450,35грн. (а.с. 27).

Таким чином, у відповідача існує непогашена заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 4254,09грн. Зокрема, відповідачем частково не сплачено орендну плату за березень 2011 року в сумі 510,92грн., а також у повному обсязі - за квітень 2011 року в сумі 622,86грн., за травень 2011 року в сумі 627,84грн., за червень 2011 року в сумі 630,35грн., за липень 2011 року в сумі 622,16грн., за серпень 2011 року в сумі 619,67грн., за вересень 2011 року в сумі 620,29грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, станом на час прийняття рішення, не подав суду доказів проведення розрахунків за оренду майна за договором оренди №1020 від 21.04.2010р. на суму 4254,09грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 4254,09грн.

Крім стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 155,17грн. - пені та 42,54грн. - штрафу за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати орендних платежів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 3.7 договору оренди №1020 від 21.04.2010р., орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь термін прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо перерахування орендної плати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 1% від суми заборгованості (п.3.8 договору).

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені в сумі 155,17грн. (а.с.14-15) та штрафу в сумі 42,54грн. (а.с. 5), господарський суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про їх стягнення з відповідача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди №1020 від 21.04.2010р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та Приватним підприємством "Сім'я К", а також зобов'язання Приватного підприємства "Сім'я К" повернути позивачу за участю балансоутримувача - ВАТ "Житомирнафтопродукти", нерухоме майно та інше індивідуально визначене майно - автозаправної станції контейнерного типу №3 у складі цегляної будівлі з силовим пультом управління площею 8,55кв.м., під'їзної площадки площею 180кв.м., туалету цегельного площею забудови 2,76кв.м., 3-х автозаправних блоків - пунктів та зовнішнього освітлення, що під час приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Житомирнафтопродукти" та розташоване за адресою: Житомирська область, Ружинський район, с.Вчорайше, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою відповідачем плати за користування орендованими приміщеннями, 03.08.2011р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №03/1938 від 03.08.2011р. (а.с.11) з вимогою про погашення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди №1020 від 21.04.2010р. шляхом підписання договору про розірвання та повернення орендованого майна. Факт направлення даної вимоги підтверджується фіскальним чеком №7278 від 03.08.2011р. (а.с. 20).

Проте, відповідач залишив зазначену вимогу без відповіді та задоволення, заборгованість по орендній платі не сплатив, угоду про розірвання договору оренди №1020 не підписав, орендоване майно позивачу не повернув.

Згідно з п.1 ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п.8.2 договору оренди №1020 орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі неналежного виконання умов цього договору.

Пунктом 10.3 договору оренди №1020 визначено, що зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

За невиконання або неналежне виконання орендарем зобов'язань, вказаних у даному договорі, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством (п.9.1 договору).

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як вже зазначалось, в даному випадку має місце невиконання відповідачем умов договору в частині сплати орендних платежів.

Частиною 2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд вважає, що у даному випадку в наявності саме істотне порушення умов договору, оскільки істотною умовою договору оренди є його оплатність.

За приписами ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання договору) або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Слід зазначити, що нормами чинного законодавства не передбачено строк, у який сторона договору повинна звернутись до суду з позовом про розірвання договору.

Нормою ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст.611 ЦК України одним із правових наслідків порушення зобов'язання є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Претензія позивача №03/1938 від 03.08.2011р. розцінюється судом як доказ, що свідчить про дотримання досудового, визначеного ст.188 ГК України, порядку розірвання договору оренди.

Оскільки сторонами не досягнуто відповідної згоди, спір правомірно передано на вирішення господарського суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку в наявності істотне порушення умов договору, оскільки істотною умовою договору оренди є його оплатність. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди №1020 від 21.04.2010р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині повернення відповідачем орендодавцю - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Житомирській області орендованого майна за участю балансоутримувача - ВАТ"Житомирнафтопродукти" також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повернення орендованого майна та сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 26, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 509, 526, 611, 625, 651 ЦК України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди №1020 від 21.04.2010р. нерухомого та іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир) та Приватним підприємством "Сім'я К" (Житомирська область Ружинський район смт.Ружин).

3. Приватному підприємству "Сім'я К" (13601, Житомирська область, Ружинський район, смт.Ружин вул.Леніна, 46, кв. 10, код 36083631) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир, вул. 1-го Травня, 20, код 13578893) за участю балансоутримувача - ВАТ "Житомирнафтопродукти" нерухоме майно та інше індивідуально визначене майно - автозаправочної станції контейнерного типу №3 у складі: цегляної будівлі з силовим пультом управління площею 8,55кв.м., під'їзної площадки площею 180кв.м., туалету цегляного площею забудови 2,76кв.м., 3-х автозаправних блоків-пунктів та зовнішнього освітлення, яке розташоване за адресою: Житомирська область, Ружинський район, с.Вчорайше.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Сім'я К" (13601, Житомирська область, Ружинський район, смт.Ружин вул.Леніна, 46, кв. 10, код 36083631):

- на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир, вул. 1-го Травня, 20, код 13578893) - 4451,80грн. заборгованості, з яких: 4254,09грн. - орендна плата, 155,17грн. - пеня, 42,54грн. - штраф.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Сім'я К" (13601, Житомирська область, Ружинський район, смт.Ружин вул.Леніна, 46, кв. 10, код 36083631):

- на користь Державного бюджету України - 187,00 грн. державного мита;

- на користь Державного бюджету України - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "19" грудня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу (рек.),

3 - відповідачу (рек. з пов.).