Рішення № 20010729, 20.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.11 р. Справа № 4/409

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 13.07.2011р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”

м. Маріуполь

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовторгінвест” м. Маріуполь

про стягнення 104993,74грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

ККП „Маріупольтепломережа”м. Маріуполь звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „Азовторгінвест” м. Маріуполь 104993,74грн., з яких: 50875,26грн. заборгованість за послуги з теплопостачання за листопад 2010р.-березень 2011р., 2308,55грн. інфляційні, які нараховані за період з 11.01.2011р. по 23.09.2011р., 934,67грн. - 3%річних, які нараховані за період з 11.12.2010р. по 23.09.2011р., 50875,26грн. пеня, яка нарахована за періоди з 11.12.2010р. по 08.06.2011р., з 11.01.2011р. по 09.07.2011р., з 11.02.2011р. по 09.08.2011р., з 11.03.2011р. по 08.09.2011р., з 11.04.2011р. по 23.09.2011р. відповідно до п.5.2 договору.

В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір на відпущення теплової енергії №4-01 від 24.05.2006р. з дислокацією, акт на включення центрального опалення з 15.10.2010р., картку обліку витрат теплової енергії, рахунки-фактури №11-8856/01 від 26.11.2010р. за листопад 2010р. на суму 6297,76грн., №12-8856/01 від 23.12.2010р. за грудень 2010р. на суму 13351,20грн., №01-8856/01 від 27.01.2011р. за січень 2011р. на суму 8634,89грн., №02-8856/01 від 22.02.2011р. за лютий 2011р. на суму 16056,15грн., №03-8856/01 від 24.03.2011р. за період 13.02.2011р. по 22.02.2011р. на суму 6535,26грн., які отримані відповідачем, акт зняття теплового вузла обліку з комерційного обліку від 12.01.2011р.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою. Два місяця господарський суд відкладав вирішення спору у звязку з неявкою представника відповідача.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою, визначеною у позові, яка відповідає зазначеною відповідачем у договорі та відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст..75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

2

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору на відпущення теплової енергії №4-01 від 24.05.2006р., а також річних, інфляційних та пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір на відпущення теплової енергії №4-01 від 24.05.2006р.

Згідно умов п. 1.1 цього договору постачальник (позивач) подає теплову енергію для обєктів споживача (відповідач), які перераховані в додатках до діючого договору.

Обєктом опалення згідно дислокації до договору є розважальний комплекс „Арлекіно”, розташований за адресою вул. Короленко, 1, опалення тепломір (859,50кв. м.).

Нормативна тривалість опалювального періоду 183 дня. Початок та закінчення опалювального періоду визначаються погодними умовами та встановлюються виконкомом міськради. У випадку збільшення опалювального періоду проти нормативного споживач сплачує вартість фактично отриманої теплової енергії (п.2.2 договору).

Згідно з п. 5.1 договору споживач за отриману теплову енергію проводить оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконавчим комітетом міської ради, в строк до 10-го місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду: за опалення при розрахунку за приборами обліку на опалювальну площу 859,50м.кв. при тарифі 113,30грн. за 1Гкал.

Відповідно до п. 7.1 договору він укладений на 2 роки. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви однієї зі сторін про відмову від договору або його перегляді.

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєкта відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать акти на включення центрального опалення з 15.10.2010р. та відключення споживача шляхом перекриття засувки в колодязі МТС у звязку з поривом в цілому будинку 22.02.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи. Тобто, починаючи з листопада 2010року по 22. березня 2011р. опалювання будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача відбувалось.

3

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки-фактури №11-8856/01 від 26.11.2010р. за листопад 2010р. на суму 6297,76грн., №12-8856/01 від 23.12.2010р. за грудень 2010р. на суму 13351,20грн., №01-8856/01 від 27.01.2011р. за січень 2011р. на суму 8634,89грн., №02-8856/01 від 22.02.2011р. за лютий 2011р. на суму 16056,15грн., №03-8856/01 від 24.03.2011р. за період 13.02.2011р. по 22.02.2011р. на суму 6535,26грн., всього на загальну суму 50875,26грн.

Факт отримання цих рахунків-фактур відповідачем підтверджується копіями реєстрів вручення рахунків, які наявні в матеріалах справи.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 5.1 договору споживач за отриману теплову енергію проводить оплату за фіксованими тарифами, в строк до 10-го місяця, наступного за розрахунковим.

Господарським судом встановлено, що відповідач отримував виставлені рахунки: №11-8856/01 від 26.11.2010р. за листопад 2010р. на суму 6297,76грн. отриманий відповідачем 26.11.2010р., №12-8856/01 від 23.12.2010р. за грудень 2010р. на суму 13351,20грн. 24.12.2010р., №01-8856/01 від 27.01.2011р. за січень 2011р. на суму 8634,89грн. 28.01.2011р., №02-8856/01 від 22.02.2011р. за лютий 2011р. на суму 16056,15грн. 25.02.2011р., №03-8856/01 від 24.03.2011р. за період 13.02.2011р. по 22.02.2011р. на суму 6535,26грн. відправлено відповідачу 08.04.2011р.

Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги не сплатив, тому за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 50875,26грн.., яка на час звернення з позовом не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи неповну оплату відповідачем послуг з теплопостачання, позивач просить стягнути 2308,55грн. інфляційних, які нараховані за період з 11.01.2011р. по 23.09.2011р. та 934,67грн. 3%річних, які нараховані за період з 11.12.2010р. по 23.09.2011р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги з теплопостачання не сплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, але нарахування річних та інфляційних проведене позивачем без врахування строків отримання рахунків відповідачем та загальних правил (методики) нарахування, провівши власний розрахунок, господарський суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3%річних та інфляційних в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 100% від суми заборгованості пені за прострочку виконання грошового зобовязання в сумі 50875,26грн., яка нарахована за періоди з 11.12.2010р. по 08.06.2011р., з 11.01.2011р. по 09.07.2011р., з 11.02.2011р. по 09.08.2011р., з 11.03.2011р. по 08.09.2011р., з 11.04.2011р. по 23.09.2011р. відповідно до п.5.2 договору.

4

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного: відповідно до частини 1 статті 611 вказаного Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сторонами в п. 5.2 договору узгоджено, що в разі несплати виставленого рахунку в зазначений термін - до 10 числа наступного за розрахунковим періодом - споживачу нараховується пеня згідно Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Споживачу - субєкту підприємницької діяльності пеня нараховується у відповідності з Законом України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” в розмірі 1% за кожен день прострочення.

Таким чином, сторони відокремили вид відповідальності за несвоєчасне грошове зобовязання відносно організаційних форм споживача: для підприємств застосовується Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" ( № 543/96 ВР від 22.11.1996р. ), а для субєктів підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців - Закон України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" ( № 686-XIV від 20.05.1999р. ).

Чинне законодавство не містить вимоги щодо обов'язкового посилання в тексті договору при встановленні відповідальності на норми конкретного нормативного акту. Крім того, як Закон України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", так і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлюють межі відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань.

Але Закон України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" є спеціальним нормативним актом, який регулює саме відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги субєктами підприємницької діяльності, передбачено певний розмір даних штрафних санкцій - 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Оскільки сторони визначились у виді відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, за яке повинен відповідати споживач, визначились і нормою закону, який передбачає розмір неустойки за невиконання грошового зобовязання, тому має застосовуватися саме той закон, який регулює передбачені наслідки невиконання договору. До того ж, договором встановлений розмір пені, аналогічний, як визначено Законом "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 50875,26грн. пені в повному обсязі, оскільки сторонами в договорі передбачений вид відповідальності та її розмір за несвоєчасну оплату відповідачем отриманої теплової енергії, доведений факт отримання послуг та їх несплати в установлені договором терміни, а також позивачем пеня нарахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” з урахування термінів оплати рахунків, узгоджених сторонами в п.5.1 договору по кожному рахунку окремо.

Господарському суду надано законом право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання. У звязку з тим, що штрафні санкції заявлені позивачем надмірно великі в порівнянні із збитками позивача, господарський суд зменшує розмір пені до 50% на підставі ст.233 Господарського кодексу України, та керуючись наданим господарському суду п.3ст.83 ГПК правом.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, сплаченому позивачем.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”,

5

ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,п.3ст.83, 84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовторгінвест” м. Маріуполь про стягнення 104993,74грн., з яких: 50875,26грн. заборгованість, 2308,55грн. інфляційні, 934,67грн. - 3%річних, 50875,26грн. пеня.

Зменшити розмір пені на 50% від заявленої суми.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовторгінвест” м. Маріуполь-87502, пр. Перемоги, буд.36/23, кв.3, ЗКПО 30832586 на користь Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь-87518, вул. Гризодубової, 1, ЄДРПОУ 33760279 суму заборгованості в розмірі 50875,26грн., 3%річних в сумі 934,67грн., інфляційні в сумі 2308,55грн., 25437,63грн. пеню, 1049,94грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 20.12.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,

1 позивачу,

1 відповідачу