Рішення № 20010681, 22.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.11р.Справа № 32/5005/15676/2011 За позовом Дочірнього підприємства "Фаубеха-Дніпро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаубеха", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 35 157 грн. 93 коп.

Суддя Васильєв О.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. від 01.06.11р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (дов. від 21.11.11р.).

СУТЬ СПОРУ:

ДП «Фаубеха-Дніпро»ТОВ «Фаубеха»( позивач ) у березні 2011р. звернувся з позовом до ФОП ОСОБА_1 ( відповідач ) про стягнення 35157, 93 грн. заборгованості ( з яких: 15168, 37 грн. основний борг; 15168, 37 грн. штраф; 3852, 69 грн. інфляційні втрати та 968, 50 грн. 3% річних) за контрактом поставки товару №73 від 01.01.08р. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обовязків за контрактом із повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.11р. у справі №5005/3910/2011 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.11р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.11р. у справі №5005/3910/2011 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.11р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.11р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.11р. у справі №5005/3910/2011 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. 07.11.11р. системою автоматичного розподілу справу №5005/3910/2011 передано на новий розгляд судді Васильєву О.Ю. Ухвалою суду від 08.11.11р. справу було прийнято до свого провадження, розгляд справи було призначено на 22.11.11р. , позивача зобовязано (поміж-іншим) викласти позовні вимоги з урахуванням змісту постанови ВГСУ від 18.10.11р., повідомити , чи укладалися з відповідачем інші договори поставки товару; від відповідача витребувано відзив на уточнені позовні вимоги.

Під час нового розгляду справи позивач надав письмові пояснення (а.с.108, 116-117) , в яких раніше заявлені позовні вимоги підтримав, зазначаючи при цьому, що: договірні стосунки сторін ґрунтувались на контракті поставки товару № 73 від 01.01.08р. та додатковій угоді до нього від 01.01.08р.; інших договорів між сторонами не укладалось; поставка товару за накладною №04320 від 03.12.08р. відбувалась на підставі положень вказаного контракту на умовах відстрочки платежу протягом 14 календарних днів з дати поставки товару; при цьому, за 10 днів до закінчення строку дії контракту (21.12.08р.) не повинно бути заборгованості покупця перед постачальником; тобто всі розрахунки між сторонами мали б бути завершеними до 21.12.08р.; за весь період роботи з відповідачем йому було здійснено шість поставок на загальну суму 30752, 40 грн. ( на підтвердження поставки товару відповідачу позивачем для огляду у судовому засіданні були надані оригінали видаткових накладних №-04056 від 06.11.08р., №-04083 від 10.11.08р.; №-04138 від 14.11.08р., №-04115 від 21.11.08р., №-04138/1 від 02.12.08р. та №-04320 від 03.12.08р.); окрім того для залучення до матеріалів справи були надані належним чином засвідчені копії цих видаткових накладних, а.с. 123-128). За твердженням позивача , всього від відповідача надійшли кошти за поставлений товар в розмірі 15584, 03 грн., а саме: 15168, 37 грн. - відповідно до платіжного доручення № 13 від 03.12.08р. та 415, 66 грн. відповідно до платіжного доручення №14 від 04.12.08р. Додатковою угодою до контракту сторони узгодили, що в разі поставки товару з умовою відстрочки платежу кошти, що надходитимуть від покупця за такий товар, в першочерговому порядку будуть спрямовуватись на оплату рахунків постачальника з найбільш ранньою датою виписки. При цьому умови призначення платежу, зазначені покупцем в платіжному дорученні, будуть враховуватись у другочерговому порядку. Кошти, що надійшли від відповідача 03.12.08р. в сумі 15168, 37 грн. були спрямовані позивачем в погашення заборгованості за попередніми поставками, а саме - на погашення заборгованості за наступними видатковими накладними: №-04056 від 06.11.08р. на суму 3295, 91 грн.; №-04083 від 10.11.08р. на суму 1483, 79 грн.; №-04138 від 14.11.08р. на суму 552, 95 грн. (частково) та №-04115 від 21.11.08р. на суму 10 233, 36 грн. Кошти, що надійшли від відповідача 04.12.08р. в сумі 415, 66 грн. , були спрямовані позивачем в погашення заборгованості за попередніми поставками, а саме - на погашення заборгованості за накладними №-04138 від 14.11.08р. на суму 552, 95 грн. (частково) та №04138/1 від 02.12.08р. на суму 18, 02 грн. Внаслідок проведених зарахувань товар , поставлений за накладною №04320 від 03.12.08р. на суму 15168, 37 грн. залишився неоплаченим. Таким чином ( за даними позивача ) , поставивши товару на загальну суму 30752, 40 грн. і отримавши оплат на суму 15584, 03 грн. , відємне сальдо склало 15168, 37 грн. (30752, 40 грн. 15584, 03 грн. = 15168, 37 грн.). Окрім того позивач зазначає, що актом звірки взаєморозрахунків від 17.12.08р. сторони схвалили такий стан розрахунків та узгодили суму залишкового сальдо (заборгованості) в розмірі 15168, 37 грн., яка станом на цей час відповідачем не оплачена.

ФОП ОСОБА_1 ( відповідач ) проти задоволення позовних вимог заперечував, однак на протязі пятьох судових засідання відзиву на позов не надав, а у судовому засіданні 20.12.11р. заявив клопотання про призначення судової експертизи по справі та надав довідку про те, що з моменту державної реєстрації до теперішнього часу найманих працівників відповідач не має та весь замовлений товар приймає, розписується в його отриманні особисто. Вищезазначені клопотання обґрунтовані посилання на ту обставину, що відповідач не підписував з позивачем видаткову накладну №04320 від 03.12.08р. на суму 15168 грн., контракт від 01.01.08р. , акт звіряння від 17.12.08р. Представник позивача у судовому засіданні 20.12.11р. заперечував проти заявленого представником відповідача клопотання про призначення судової експертизи. Для призначення судової почеркознавчої експертизи суду необхідно було отримати вільні зразки підпису відповідача ФОП ОСОБА_1; у звязку з чим в судовому засіданні 20.12.11р. по справі було оголошено перерву з 10 год 05 хв. до 14 год.00хв. 20.12.11р. , представника відповідача зобовязано забезпечити явку ФОП ОСОБА_1 у судове засідання для відбору вільних зразків підпису. Однак після перерви у судове засідання відповідач ОСОБА_1 , зявилася без документу , що дозволяв би достеменно ідентифікувати її особу ( паспорта ) ,а надала лише посвідчення водія .

Як зазначено в інформаційному листі ВГСУ від 15.03.10 р. №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві »: Матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце заявлення численних необґрунтованих відводів суддям господарських судів, незявлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК), одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У звязку з наведеним Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу на таке. У разі незявлення в судове засідання господарського суду представників сторін або однієї з них господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.6 пункту 3 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами), де зазначено: «Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК).Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами. Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відзиву на позов за наявними в ній матеріалами.

По справі оголошувалась перерва з 13.12.11р. по 20.12.11р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.08р. між ДП «ФауБеХа ОФІР»ТОВ «ОФВІР»( правонаступник - ДП «Фаубеха-Дніпро»ТОВ «Фаубеха», постачальник) та ПП ОСОБА_1 (покупець) укладено контракт поставки товару №73 , згідно з умовами якого позивач за видатковими накладними №-04056 від 06.11.08р., №-04083 від 10.11.08р.; №-04138 від 14.11.08р., №-04115 від 21.11.08р., №-04138/1 від 02.12.08р. та №-04320 від 03.12.08р. здійснив на користь відповідача поставку товару на загальну суму 30752, 40 грн. (а.с.123-128) ; а відповідач відповідно до п.7.4. контракту зобовязався оплатити поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у рахунку. Відповідно до п.7.5. контракту загальна вартість контракту склала 40000, 00 грн. В п.8.3. контракту сторони погодили порядок оплати товару: оплата здійснюється на протязі до чотирнадцяти календарних днів (по взаємній угоді постачальника і покупця) після отримання кожної партії товару покупцем; за 10 днів до закінчення строку дії контракту (21 грудня 2008 року) не повинно бути заборгованості покупця перед постачальником. Згідно п. 12.4. контракту за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобовязань протягом дії контракту винна сторона сплачує штраф у розмірі вартості невиконаних зобовязань (а.с.9-10).

01.01.08р. сторони уклали додаткову угоду №73 до вищезазначеного контракту та п. 8.3. контракту виклали в наступній редакції: «8.3. В разі, якщо товар постачатиметься покупцю з умовою відстрочки платежу - кошти, що надходитимуть від покупця за такий товар, в першочерговому порядку будуть спрямовуватись на оплату рахунків постачальника з найбільш ранньою датою виписки. При цьому умови призначення платежу, зазначені покупцем в платіжному дорученні, будуть враховуватись у другочерговому порядку» (а.с. 122).

Однак в порушення прийнятих на себе зобовязань відповідач поставлений на його адресу товар у встановлений договором строк не оплатив (сплачено лише 15584, 03 грн., що підтверджується відповідною випискою банку, а.с.130-131) ; у звязку з чим ( згідно наданого позивачем розрахунку та акту звірки розрахунків станом на 13.12.11р. ) за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 15168, 37 грн. ( 30752, 40 грн. ( вартість поставленого товару) 15 584, 03 грн. (сплачено за товар) = 15168, 37 грн.) (а.с.116-117, 132). Як вбачається з наданих позивачем доказів, відповідач не заперечував проти наявності у нього заборгованості в розмірі 15 168,37 грн., без заперечень підписав відповідний акт звірки взаєморозрахунків станом на 17.12.08р. (а.с.129 ). Окрім того позивач відповідно до п.12.4. договору та приписів статті 625 ЦК України нарахував відповідачу: 15168, 37 грн. штрафу, 3852, 69 грн. інфляційних втрат та 968, 50 грн. 3% річних (а.с.3). Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 35157, 93 грн. На час прийняття рішення у справі доказів сплати заборгованості (з урахуванням штрафу , інфляційних втрат та 3% річних) відповідач не надав.

В мотивувальній частині постанові Вищого господарського суду України від 18.10.11р. по цій справі зазначено, що: «…судами не встановлено на підставі якого договору ( контракту) здійснено поставку товару з видаткової накладної №04320 від 03.12.08р.; не перевірено правомірність нарахування позивачем штрафних санкцій на підставі контракту №73, з урахуванням оплати поставленого товару за спірною накладною. Під час повторного розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення: повно і обєктивно дослідити обставини справи, зясувати дійсні правовідносини сторін і правильно застосувавши до них діючі норми процесуального та матеріального права, винести законне, обґрунтоване рішення суду…». Відповідно до п. ст. 11112 ГПК України : вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Як встановлено під час нового розгляду справи , сторони укладали лише один контракт поставки , зазначений у позовній заяві ;тобто всі правовідносини між сторонами ґрунтувалися лише на цьому контракті та додатковій угоді до нього . Під час судових засідань представник відповідача стверджував , що ФОП ОСОБА_1 не укладала та не підписувала контракт , накладну № 04320 від 03.12.08 р. та акт звірки розрахунків від 17.12.08 р. ; а поставка товару здійснювалася лише за накладними . На підтвердження цієї обставини представник відповідача зазначав у судових засіданнях , що ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця лише 28.03.08 р. , а контракт начебто підписаний нею та скріплений печаткою 01.01.08 р. тобто ще до часу здійснення держреєстрації її в якості підприємця. На що представник позивача пояснив , що дійсно контракт та додаткова угода до нього укладалися та підписувалися сторонами ще до часу здійснення держресєтрації відповідачки в якості фізичної особи підприємця, але печатка на них була поставлена відповідачкою вже після такої реєстрації , а весь товар поставлявся також після такої реєстрації в листопаді та грудні 2008 р.

Відповідно до приписів ст.50 ЦК України : право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

Оспорюваний відповідачем договір , скріплений печаткою підприємця ОСОБА_1, як і додаткова угода до нього ( яку відповідач не оскаржує ) та акт звірки розрахунків станом на 18.12.08 р. Відповідач стверджує , що отримував товар лише за накладними , а не за контрактом, але ці твердження спростовуються доказами , наявними у справі в їх сукупності : відповідач перерахував на користь позивача всього 15584, 03 грн., а саме: 15168, 37 грн. - відповідно до платіжного доручення № 13 від 03.12.08р. ( призначення платежу оплата за фурнітуру зг.рах.04320 від 03.1208 р.) та 415, 66 грн. відповідно до платіжного доручення №14 від 04.12.08р. ( призначення платежу оплата за фурнітуру зг.рах.04138 від 14.11.08 р. ) ( а.с.130-131 ) Але відповідачем не надано під час розгляду справи ані таких рахунків , ані доказів поставки позивачем на адресу відповідача фурнітури на суму 415,66 грн. Натомість позивачем надано оригінали 6 видаткових накладних ( №-04056 від 06.11.08р., №-04083 від 10.11.08р.; №-04138 від 14.11.08р., №-04115 від 21.11.08р., №-04138/1 від 02.12.08р. та №-04320 від 03.12.08р.) що підтверджують поставку товару . Окрім того суд критично оцінює твердження відповідача стосовно того , що ним не підписувався контракт та акт звірки розрахунків , оскільки до клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи було додані копії контракту , додаткової угоди до нього , акту звірки та накладних , які за своєю формою відрізняються від тих , що були додані позивачем до позовної заяви ( на них відсутній штамп «копія»у правому верхньому куті та відтиск печатки адвоката ОСОБА_2 та його штампу про вірність копій документів ). Зазначена обставина свідчить про те , що ці документи дійсно були наявні у відповідача ще до часу звернення позивача із позовом до суду . Враховуючи вищевикладене , суд не знаходить достатньо правових підстав для призначення по справі судової почеркознавчої експертизи .

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ст.712 ЦК України ). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України ). Відповідно до приписів ст.33 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд вважає, що позивачем належним чином доведені ті обставини, на які він посилається у позовній заяві , натомість відповідач не спростував належними доказами ці обставини .З урахуванням вищезазначеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.50,525,526,625,655,712 ЦК України, ст.ст.33, 49, 75, 82-85 ГПК України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49127, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь позивача Дочірнього підприємства «Фаубеха-Дніпро»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаубеха»( 49049, м. Дніпропетровськ, вул. Верхоянська, 49; код ЄДРПОУ 21450307): 15 168, 37 грн. основної заборгованості за договором; 15 168, 37 грн. штрафу; 3 852, 69 грн. інфляційних втрат; 968, 50 грн. 3% річних; 351, 58 грн. витрат на сплату держмита та 236, 00 грн. - витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

СуддяО.Ю.Васильєв