Ухвала суду № 20007449, 05.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.12.11р.Справа № 5005/3818/2011

За позовом Колективного підприємства "Укртехснаб", м.Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхпром", м. Дніпропетровськ

про стягнення 981572,96 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 1 від 20.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.11р. порушено провадження у справі № 5005/3818/2011 за позовом Колективного підприємства "Укртехснаб" м. Чернівці (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхром", м. Дніпропетровськ (далі - відповідач), про стягнення 981 572,96 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.11р. позов задоволено частково, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар у розмірі 605 162,12 грн., 3% річних у розмірі 20 194,18 грн., інфляційні витрати у розмірі 55 674,92 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 6 808,64 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 196,73 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.11р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.11р. у справі №5005/3818/2011 змінено, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар у розмірі 605 162,12 грн., інфляційні витрати у розмірі 43 427,92 грн., 3% річних у розмірі 19 895,74 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 6 684,85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 193,10 грн., про що господарським судом Дніпропетровської області видано наказ від 12.09.11р.

11.11.11р. до господарського суду надійшла заява відповідача про визнання наказу від 12.09.11р. таким, що не підлягає виконанню, оскільки 01.09.11р. останній провів залік зустрічних вимог і зарахував свій борг перед позивачем у розмірі 685 363,73 грн. в рахунок боргу позивача перед відповідачем, що існував на момент винесення Дніпропетровським апеляційним господарським судом постанови від 18.08.11р., повідомивши про це позивача письмово. В підтвердження проведення заліку відповідачем в Шевченківський ВДВС Чернігівського МУЮ було направлено заяви по справах № 3/140 та 12/71 про відмову від подальшого стягнення з позивача залишку боргу на загальну суму 689 159,02 грн.

Ухвалою господарського суду від 14.11.11р. заяву відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню прийнято до розгляду у судовому засіданні на 24.11.11р., зобов'язано позивача надати у судове засідання обґрунтовані письмові пояснення на заяву відповідача.

24.11.11р. у судове засідання повноважний представник позивача не з'явився, але 23.11.11р. до суду надійшли письмові пояснення на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідно яких позивач вважає, що заява відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як зазначає позивач, ч. 4 ст. 117 ГПК України встановлює вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наказ господарського суду від 12.09.11р., як зазначає позивач, виданий не помилково, а на виконання рішення суду та за наявності не припиненого обов'язку боржника.

Позивач вважає, що обставини, на які посилається відповідач щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, що виникли на підставі судових рішень, не можуть бути підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 117 ГПК України.

Крім того, позивач не заперечує того, що на його адресу надійшли постанови з Шевченківського ВДВС Чернігівського МУЮ про закінчення виконавчих проваджень, на які посилається відповідач. Також, позивач зазначає про те, що на його адресу надійшла постанова Шевченківського ВДВС Чернігівського МУЮ від 17.11.11р. про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 68 915,90 грн. Як зазначає позивач, в даному випадку йому незрозуміло про який взаємозалік між сторонами йдеться розмова, оскільки з нього стягується виконавчий збір.

Як вважає позивач, виконання відповідачем зобов'язання щодо якого вирішено спір у даній справі шляхом зарахування зустрічних вимог не є добровільним виконанням рішення суду у даній справі, оскільки згідно вказаного рішення з відповідача підлягають стягненню грошові кошти.

24.11.11р. у судовому засіданні оголошено перерву до 29.11.11р.

29.11.11р. до господарського суду від відповідача надійшли уточнення до заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та заперечення проти письмових пояснень позивача, відповідно яких відповідач зазначає про те, що постанову про стягнення з позивача виконавчого збору винесено в окреме провадження після порушення боржником терміну для добровільного виконання рішення суду. Як зазначає відповідач, відповідно до п.1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк.

Як зазначає відповідач, питання щодо правомірності стягнення державним виконавцем виконавчого збору не стосується цієї справи і якщо позивач з чимось не погоджується, він має право оскаржити цю постанову.

Відповідач вважає, що головним доказом відмови від стягнення і підтвердженням проведення ним взаємозаліку однорідних вимог з позивачем є постанова державного виконавця Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ від 17.11.11р. про закриття виконавчого провадження. Права позивача після визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, як зазначає відповідач, не порушуються, оскільки позивач не несе ніяких збитків та нічого не втрачає. Більш того, відповідач відмовився від стягнення на суму більш, ніж проведено по заліку однорідних вимог. Крім того, відповідач втрачає можливість знову звернутися до ДВС про стягнення з позивача боргу від якого відмовився.

29.11.11р. у судовому засіданні оголошено перерву до 01.12.11р., а 01.12.11р. у судовому засіданні оголошено перерву до 05.12.11р.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, заслухавши представника відповідача, господарський суд вважає, що заява відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування це односторонній правочин. Його особливість полягає у тому, що воно може припинити відразу два зустрічних зобовязання при умові рівності розміру вимог.

Зарахуванням можуть припинятися тільки однорідні вимоги. Вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту. Не можна зарахувати обовязок надати послугу в рахунок зустрічного обовязку поставити товар. Звичайно зарахуванням припиняються грошові зобовязання, оскільки гроші є в обігу як загальний еквівалент товарів, робіт, послуг.

Отже, зарахування можливе при наявності таких умов:

- зустрічність вимог, це означає, що сторони беруть участь у двох зобовязаннях, і при цьому кредитор в одному зобовязанні є боржником в іншому зобовязанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі). При цьому, якщо сторони з метою проведення зарахування своєю угодою змінять предмет вимог (наприклад оцінять речі, послуги тощо в грошах), то така однорідність не відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України і зарахування буде неможливим;

- зрілість вимог, необхідно, щоб термін виконання зобовязань вже настав, або був визначений моментом запитання, чи щоб термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна вимагати в будь-якій момент;

- ясність вимог.

Відповідачем надано до суду докази того, що він провів взаємозалік однорідних вимог шляхом направлення до Шевченківського ДВС Чернігівського МУЮ заяв по справах № 3/140 та 12/71 про відмову від подальшого стягнення з позивача залишку боргу, який складає 689 159,01 грн., відповідно яких 17.11.11р. державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчих проваджень.

Посилання позивача на безпідставність зарахування внаслідок відсутності його згоди щодо зарахування однорідних зустрічних вимог, спростовуються ч. 2 ст. 601 ЦК України та матеріалами справи.

За таких обставин, заява відповідача підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача задовольнити у повному обсязі.

Визнати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2011р. по справі № 5005/3818/2011 таким, що не підлягає виконанню.

Повністю припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2011р. по справі № 5005/3818/2011.

Ухвала набирає чинності з часу її прийняття та на протязі пяти днів може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко