Рішення № 20006455, 15.12.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 грудня 2011 р. Справа 2/149-10

за позовом Вінницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах

держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області,

м. Вінниця

третя особа Оратівська сільська рада, с. Оратів

до публічного акціонерного товариства «Оратівське районне підприємство

«Агромаш», с. Оратів

про стягнення 110263,85 грн. збитків

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

прокурор Т. Трачук

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю;

третьої особи не зявився;

від відповідача С. Москалюк керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Вінницький міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Оратівське районне підприємство «Агромаш»на користь позивача до місцевого бюджету Оратівської сільської ради 110263,85 грн. збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Позов мотивовано тим, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відкритим акціонерним товариством «Оратівське районне підприємство «Агромаш», за результатами якої складено акт від 14.05.2010 р.. В ході перевірки було встановлено, що у процесі виробничої діяльності відповідач здійснює забір води без дозволу на спеціальне водокористування. Вказаними діями відповідач наніс державі збитки в загальному розмірі 110263,85 грн..

Відповідач заперечує проти позову, наголошуючи зокрема на тому, що розрахунок розміру збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів позивачем проведено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 18.05.1995 р. № 37.

Однак, в. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 передбачає розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених в дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м.). Відкрите акціонерне товариство «Оратівське районне підприємство «Агромаш»використовує прісну підземну воду з артезіанської свердловини глибиною 110 м. Таким чином, відповідач вважає, що відповідальності за використання прісних підземних вод глибиною більше 20 м. не передбачено Методикою від 20.07.2009р. № 389.

Щодо застосування Методики № 37 від 18.05.1995р., відповідач зазначає, що використання вказаної Методики є неправомірним, оскільки вона втратила чинність.

Вказаний спір судом вирішено з винесенням 27.09.2010 р. рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ВАТ «Оратівське районне підприємство «Агромаш» в дохід Державного бюджету України 110 263,85 грн. - збитків, 1102,64 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, суд виходив з доведеності порушення відповідачем норм Закону та Водного кодексу України, а також відповідності положенням законодавства здійснених позивачем розрахунків сум збитків, заподіяних державі зазначеними порушеннями.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2011р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Проте, Вищий господарський суд України постановою від 19.09.2011р. рішення господарського суду Вінницької області від 27.09.2010р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2011р. в даній справі скасував та передав справу на новий розгляд.

У своїй постанові Вищий господарський суд України наголосив, що спірним є висновок судів обох інстанцій про застосування Методики№389 в якості правового обґрунтування розрахунку розміру заявлених до стягнення сум. Також суд зауважив, що положення Методики №37 судами не застосовані під час вирішення спору, що свідчить про те, що перевірка заявлених до стягнення сум за період з 25.11.2008р. по 24.08.2009р. не здійснювалась.

Ухвалою від 05.10.2011р. справу прийнято на новий розгляд.

Ухвалою суду від 03.11.2011р. здійснено заміну відповідача - відкрите акціонерне товариство «Оратівське районне підприємство «Агромаш»правонаступником - публічним акціонерним товариством «Оратівське районне підприємство «Агромаш».

Перевіривши доводи представників сторін доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Оратівське районне підприємство «Агромаш». В ході перевірки було встановлено, що відповідач в порушення вимог ст.44 Водного кодексу здійснює забір води без оформлення відповідного дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл № 2667 від 24.11.2005 року закінчився 25.11.2008 року, після чого дії відповідача класифікуються як самовільне водокористування.

За результатами перевірки даної діяльності складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14.05.2010 р..

Приписом №06-8/038 від 14 травня 2010 р. відповідачу було надано термін на усунення виявлених порушень.

14.05.2010 р. складено протокол про адміністративне правопорушення № 010624, яким встановлено порушення голови правління Москалюка С.П. ст. 44, 49 Водного кодексу України.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 06-8/043 від 18.05.2010 р. голову правління Москалюка С.П. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із артезіанської свердловини ВАТ «Оратівське районне підприємство «Агромаш»за період з 25.11.2008р. по 24.08.2009р. включно виконано у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 18.05.1995 р. № 37 (надалі Методика № 37).

За період з 25.08.2009р. по 14.05.2010 р. розрахунок розміру збитків виконано у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 (надалі Методика № 389).

При цьому, розмір збитків за період з 25.11.2008р. по 24.08.2009р. склав 1129,18 грн., за період з 25.08.2009р. по 14.05.2010р. 109134,67 грн..

Відповідач в добровільному порядку вказану суму збитків не відшкодував, що і стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Спеціальне водокористування, відповідно до положень ст. 49 Водного кодексу України, здійснюється на підставі дозволу.

Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне використання водних ресурсів лише за наявності дозволу.

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно норм статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Положеннями п. 4.2. Методики № 37 (чинна до 24.08.2009р.) встановлено, що відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спец водокористування.

Пунктом 6.1. Методики № 37 визначено, що при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою (12)

Зс.б. = W х Тар. , (12)

де W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб. м;

Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти

за 1 куб. м.

Відповідно до довідки відповідача № 7 від 18.05.2010р., в період з 25.11.2008р. по 24.08.2009р. (включно) підприємством використано 3,7 тис.куб.м. води.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку розміру збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання води з артезіанської свердловини за період з 25.11.2008р. по 24.08.2009р. (включно), судом встановлено, що вказаний розрахунок є обґрунтованим та підтвердженим, а відтак позовні вимоги в розмірі 1129,18 грн. підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 109134,67 грн. збитків розрахованих за період з 25.08.2009р. по 14.05.2010р. суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині, виходячи з наступного.

Положення п.п.1.2,9.1 Методики № 389 (чинна з 25.08.2009р.), згідно яких ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20м), здійснюється за формулою З = 100 х W х Тар, (23)

сам

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м;

Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб.м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Таким чином, обов'язковими передумовами для застосування позивачем Методики № 389 при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільне використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності. Причому, Методикою №389 передбачено виняток для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме в разі забору прісних підземних вод з глибини більше 20м.

Водночас, згідно з п.4.1 Методики №389 факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань.

Як вбачається з Акту перевірки від 14.05.2010р., проведеною позивачем перевіркою не встановлено факту забруднення товариством підземних вод внаслідок самовільного водокористування. Окрім того, артезіанська свердловина з якої відповідач здійснює забір води, має глибину 110 м, що виключає можливість розрахунку збитків за формулою, визначеною п.9.1 Методики №389.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 29.11.2011р. у справі № 4/169-10.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заперечення відповідача в частині застосування позивачем Методики № 37 не заслуговують на увагу, оскільки позивачем проведено розрахунок на підставі згаданої Методики за період в якому остання була чинною та визначала порядок проведення розрахунку заподіяних збитків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Оратівське районне підприємство «Агромаш»(Вінницька область, Оратівський район, с. Оратів, вул. Миру, 35, код 03567380) на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (21000, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19, код 34939477) в Місцевий бюджет Оратівської сільської ради (Вінницька область, Оратівський район, с. Оратів, код 34701240) 1129 (одну тисячу сто двадцять девять) грн. 18 коп. - збитків за порушення природоохоронного законодавства.

3.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Оратівське районне підприємство «Агромаш»(Вінницька область, Оратівський район, с. Оратів, вул. миру, 35, код 03567380) до Державного бюджету України 11 (одинадцять) грн. 29 коп. державного мита та 2 (дві) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В решті позову відмовити.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити третій особі рекомендованим листом.

Повний текст рішення складено 20.12.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Оратівська сільська рада ( Вінницька область, Оратівський район, с.Оратів)

<Дата >