Ухвала суду № 20003976, 24.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2011 р. м. КиївК/9991/34427/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І

при секретарі Сватко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської залізниці на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 у справі № 2-а-9739/09/1570 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Одеської залізниці

до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 позов Одеської залізниці задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Добровеличківської МДПІ у Кіровоградській області від 30.04.2009 № 00000141720/0.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Одеська залізниця просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

ДПІ у Кіровоградській області проведена перевірка структурного підрозділу Одеської залізниці - локомотивного депо «Помічна»(підприємство) з питань дотримання податкового, валютного законодавства за період з 01.04.2007 по 31.12.2008, за результатами якої складений акт перевірки від 21.04.2009 № 105/2310/01071893, відповідно до якого порушено підпункт 4.2.1 пункт 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-IV (далі Закон № 889-IV), оскільки надбавки, виплачені за розїзний характер робіт працівникам, не включені до складу місячного оподатковуваного доходу, як це вимагається нормою підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст. 4 зазначеного Закону.

На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.04.2009 № 00000141720/0 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 150603,87 грн. (в т.ч. 50201,29 грн. основний платіж та 100402,58 грн. штрафні (фінансові санкції).

Згідно із абзацом 3 пункту 1.1 ст. 1 Закону № 889-IV заробітна плата включає заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Пунктами 1.2, 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713), встановлено, що для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Виплатами, що не належать до фонду оплати праці згідно із пунктом 3.16 цієї Інструкції є надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених чинним законодавством.

В судовому процесі встановлено, що працівникам структурного підрозділу Одеської залізниці - локомотивного депо «Помічна», виходячи зі специфіки діяльності підприємства, виплачуються надбавки за розїзний характер роботи відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер»від 31.03.1999 № 490, яким встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Позивач виплачує працівникам надбавки за розїзний характер роботи у розмірі, який визначений колективним договором і який не перевищує граничні норми витрат, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»від 23.04.1999 № 663. З огляду на те, що норми відшкодування витрат для відряджень згідно з цією постановою встановлені у вигляді добових, надбавки за розїзний характер робіт за своєю сутністю є відшкодуванням добових витрат.

Відповідно до абзацу 6 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 № 218/2658), окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663.

Враховуючи викладене, у разі якщо робота працівника носить розїзний (пересувний) характер виплачені у звязку з цим надбавки до заробітної плати мають компенсаційний характер, а відтак не є доходом і не підлягають оподаткуванню незалежно від того, що такі роботи виконуються в межах звичайної трудової функції працівника, а не в межах відряджень.

Викладене дає підстави для висновку, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для скасування постанови суду першої інстанції. Оскільки постанова суду першої інстанції ухвалена відповідно до ст. 159 КАС України та скасована помилково, слід застосувати процесуальні наслідки касаційного перегляду справи, встановлені ст. 226 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.

Скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко Суддя Є.А. Усенко