Ухвала суду № 20003975, 06.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2011 р. м. КиївК-8570/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Камяномостівське хлібоприймальне підприємство»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року

у справі № 6/145/06

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Камяномостівське хлібоприймальне підприємство»

до Первомайської обєднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 18 квітня 2006 року позов Відкритого акціонерного товариства «Камяномостівське хлібоприймальне підприємство»(далі позивач) до Первомайської обєднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області (далі відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000232303/0 від 09 серпня 2005 року в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 62850,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року апеляційну скаргу Первомайської ОДПІ у Миколаївській області задоволено. Скасовано постанову Господарського суду Миколаївської області від 18 квітня 2006 року. В задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року та залишення в силі постанови Господарського суду Миколаївської області від 18 квітня 2006 року.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Камяномостівське хлібоприймальне підприємство»за період з 01 квітня 2004 року по 31 березня 2005 року, за результатами якої складено акт № 320-27/23-100/0113-00955029 від 09 серпня 2005 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232303/0 від 09 серпня 2005 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 63350,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 265/95-ВР) у звязку з незастосуванням зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій при реалізації продукції не власного виробництва на загальну суму 12679,00 грн.

Крім того, судами встановлено, що з метою підвищення прибутковості діяльності та раціонального використання відходів виробництва позивачем прийнято рішення про заснування нового виду діяльності птахівництва, що відноситься до підсобного господарства, яке включає вирощування птиці, розподіл кормів та їх списання, що оформлюється актом на підставі відомостей розходу кормів, затвердженого головою Правління ВАТ «Камяномостівське хлібоприймальне підприємство».

В свою чергу, у звязку із значною трудомісткістю, матеріальними витратами, несприятливими погодними умовами та нестатком оборотних коштів позивачем прийнято рішення про реалізацію птахів місячного віку.

Так, відповідно до даних відомості за травень 2004 року та меморіального ордеру № 11 ВАТ «Камяномостівське хлібоприймальне підприємство»здійснено реалізацію підрощеної птиці на загальну суму 12570,00 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем реалізовано продукцію не власного виробництва, оскільки, вік птахів (один місяць) не є достатнім для характеризування її як власновирощеної.

Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції неправомірним у звязку з наступним.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Статтею 1 Закону України від 01 червня 2000 року № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»визначено, що виробництво (виготовлення) - діяльність, повязана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду апеляційної інстанції на положення Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 1996 року № 1061 (далі Порядок), оскільки, відповідно до пункту 1 Порядку, він застосовується для визначення продукції власного виробництва підприємств, які відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування»належать до підприємств з іноземними інвестиціями.

В свою чергу, позивач до підприємств з іноземними інвестиціями не належить, а тому визначення продукції власного виробництва на підставі пункту 4 Порядку є неправомірним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що позивач при здійсненні реалізації підрощеної птиці на загальну суму 12570,00 грн. не повинен був застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Камяномостівське хлібоприймальне підприємство» задовольнити.

Скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року, а постанову Господарського суду Миколаївської області від 18 квітня 2006 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Степашко О.І.

Федоров М.О.