Ухвала суду № 20003974, 24.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2011 р. м. КиївК-15209/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 у справі № 2а-6244/08 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит»

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2008 позов ДП «Свердловантрацит»задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Свердловську Луганської області від 15.02.2008 № 0002601840/3.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2008 скасовано, позов задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 15.02.2008 № 0002601840/3 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 26885,89 грн., в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Свердловську Луганської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального права.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ДПІ в м. Свердловську Луганської області проведена невиїзна перевірка дотримання строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань із збору за забруднення навколишнього природного середовища, задекларованого у розрахунках цього збору від 21.02.2005, від 20.05.2005, від 19.08.2005, від 21.11.2005, від 20.02.2006, від 22.05.2006, від 21.08.2006, від 26.10.2006, від 20.11.2006, від 19.02.2007 відокремленим підрозділом «Шахта «Харківська»» ДП «Свердловантрацит», за результатами якої складено акт від 07.08.2007 № 793-15-20-26350016 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2007 № 0006201840/0 про зобовязання сплатити штраф у розмірі 77998,31 грн. на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ) за прострочення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища (а.с. 11-13).

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.09.2007 № 0006201840/1, від 05.12.2007 № 0006201840/2, від 15.02.2008 № 0002601840/3 про зобовязання сплатити штраф в такому ж розмірі. Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181-ІІІ.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Норми Закону № 2181-ІІІ не встановлюють порядок та черговість зарахування податковими органами платежів, що сплачені платниками податків через банківську установу та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобовязання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Суди дійшли правильного висновку, що законом не передбачено направлення податковим органом за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених останнім для погашення податкових зобовязань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення існуючого податкового боргу із застосуванням при цьому штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань, оскільки відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ штраф накладається саме за сплату платником податків узгоджених сум податкових зобовязань з порушенням встановлених законом граничних строків.

Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що податкові зобовязання сплачені фабрикою платіжними дорученнями від 26.05.2006 № 429, від 24.11.2006 № 974, від 13.09.2006 № 735, від 19.02.2007 № 130 своєчасно з визначенням призначення платежу з вказівкою на період, за який здійснюється плата, тоді як решта податкових зобовязань сплачена з порушенням строку, встановленого підпунктом 5.3.1 пунктом 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваного судового рішення нормам матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко Суддя Є.А. Усенко