Ухвала суду № 20003963, 24.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2011 р. м. КиївК-2001/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2008 у справі № 9/218 Господарського суду Полтавської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кремполімер»

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 17.06.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2008, позов ТОВ «Торговий дім «Кремполімер»задоволено: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 29.12.2006 № 0000672305/0/116, від 01.02.2007 № 0000672305/1/13, від 16.04.2007 № 0000672305/2/63, від 06.07.2007 № 0000672305/3/110, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Торговий дім «Кремполімер»» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 123555,00 грн.

В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій пунктів 1.3 та 1.8 ст. 1, підпунктів 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР), ст. 9 КАС України, доводячи, що сплата податку постачальниками товарів (робіт, послуг) в ланцюгу поставок є неодмінною передумовою правомірності декларування платником податку на додану вартість покупцем суми бюджетного відшкодування з цього податку.

Позивач не реалізував право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Кременчуцькою ОДПІ проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Торговий дім «Кремполімер»»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок товариства у банку за травень 2006 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22.12.2006 № 720/23-312/33435032 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2006 № 0000672305/0/116 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 123555,00 грн., задекларованої за травень 2006 року.

При цьому контролюючий орган зробив висновок про порушення позивачем пункту 1.8 ст. 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР з посиланням на ненадходження результатів перевірок постачальників, що унеможливлює підтвердження правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з абзацом 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 цієї ж статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (підпункт «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Обставини, які слугували фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами юридичних фактів, встановлених нормами підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. Інші статті цього Закону так само, як і інших законів, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Досліджені в судовому процесі первинні документи (видаткові накладні, акти приймання-передачі нафтопродуктів) (а.с.149-164) давали судам попередніх інстанцій підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання товарів безпосереднім постачальникам товарів, сума податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена.

За результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агрокосм», постачальника товару позивачу ( олії соняшникової) в квітні 2006 року, підтверджено включення цим товариством до податкових зобовязань ПДВ в сумі 74468,35 грн. за податковими накладними, виписаними на поставку цього товару позивачу (а.с. 97-99).

Товарність операцій з поставки позивачу в квітні 2006 року товарів постачальниками ТОВ «Агроркосм», ТОВ «Органіка-плюс», ПП «ЛБК-Центр»ДПІ не оспорюється. У справі наявні документи, що підтверджують факт транспортування на адресу позивача нафтопродуктів ( фракції «нефрас» 155/200) (залізнична накладна № 52580980) та пентаеритриту технічного (товарно-транспортна накладна), придбаних у ТОВ «Органіка-плюс»та ПП «ЛБК-Центр»(а.с. 150, 154, 164).

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2008, постанову Господарського суду Полтавської області від 17.06.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко Суддя Є.А. Усенко