Ухвала суду № 20002049, 29.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4195/11

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В.

Курка О.П. <Довідник >

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач (відповідач) : Спесивцев Вадим Валерійович

відповідач : Гальчук Сергій Дмитрович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Вінницької обласної організації спілки краєзнавців України про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Вінниці звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької обласної організації спілки краєзнавців України про припинення юридичної особи.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишено без задоволення.

З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просив рішення суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт вказує, що по угодам між позивачем та контрагентам відсутній реальний характер їх виконання, за нікчемними правочинами.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її надавши суду додаткові пояснення.

Представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Вінницька обласна організація спілки краєзнавців України зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 30.04.2010 року, місце знаходження - вул. Соборна, 73, м. Вінниця, ідентифікаційний код - 37084620, керівник Гальчак Сергій Дмитрович та взято на облік як платник податків за № 45410 від 05.05.2010 року в ДПІ у м. Вінниці.

Відповідно до довідки начальника підрозділу податкової міліції №1204 від 13.07.2011р., Вінницька обласна організація спілки краєзнавців України не знаходиться за своєю юридичною адресою.

Крім того, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено інформацію про відсутність відповідача за юридичною адресою.

Відмовляючи в задоволенні вищевказаного адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів правомірність своїх позовних вимог. Крім того, відмовляючи в задоволенні даного адміністративного позову суд виходив з підстав реального існування Вінницької обласної організації спілки краєзнавців України, за місцем знаходження, що підтверджено у судовому засіданні представником відповідача керівником Вінницької обласної організації спілки краєзнавців України - Гальчаком Сергієм Дмитровичем

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно із частиною 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка передбачає порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не повязане з банкрутством юридичної особи, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п. 20.1.12 ст. 20 Податкового кодексу України, податкові органи мають право, у випадках встановлених законом, звертатись до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів субєктів господарювання.

Відповідний обовязок закріплює і п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, відповідно до якого, посадові особи контролюючих органів зобовязані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Законом передбачено право органів державної податкової служби звертатись з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а лише в тих випадках, коли податкові органи діють на реалізацію своєї власної компетенції.

Органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення субєктів господарювання в разі, якщо підставою позову є неподання таким субєктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій та інших документів фінансової звітності згідно із вимогами законодавства.

Також колегія суддів вважає за потрібне відмітити те, що обов'язковою умовою для внесення запису в ЄДР інформації щодо відсутності відомостей про місцезнаходження юридичної особи, відповідно до ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є направлення державним реєстратором протягом 5 днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Відповідно до ч. 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

В даному випадку державний реєстратор зобов'язаний надіслати відповідачу повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки протягом місяця.

Позивачем ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів направлення державним реєстратором протягом 5 днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності та обґрунтованості свої дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 грудня 2011 року.

Головуючий суддя< Список >Совгира Д. І.

Судді< Список >Білоус О.В.

< Список >Курко О. П.

<Список >

<Список >