Постанова № 20001718, 14.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 р. Справа № 2а-12139/10/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняБоришполець Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2011р. по справі№2а-12139/10/2070

за позовом Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, про скасування податкових повідомлень - рішень №0000120847/0 від 06.05.2010 року, №0000120847/1 від 24.06.2010 року, №0000120847/2 від 13.07.2010 року, №0000120847/3 від 30.09.2010 року про сплату штрафних санкцій в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2011р. по справі №2-а-12139/10/2070 вимоги позивача були задоволені частково. Скасовані податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0000120847/0 від 06.05.2010 року, №0000120847/1 від 24.06.2010 року, №0000120847/2 від 13.07.2010 року, №0000120847/3 від 30.09.2010 року в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі - 132064,28 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2011р. по справі №2-а-12139/10/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач також подав апеляційну скаргу, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2011р. по справі №2-а-12139/10/2070 скасувати в частині відмови в задоволенні позову, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що СДПІ ВПП у м. Харкові була проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість задекларованих у деклараціях від 20.01.2009 року №26394 за грудень 2008 року, від 22.06.2009 року вх. №13901 за травень 2009 року, від 20.08.2009 року вх. №19071 за липень 2009 року, від 21.09.2009 року вх. №20258 за серпень 2009 року, від 20.10.2009 року вх. №21924 за вересень 2009 року, від 21.12.2009 року вх. №26467 за листопад 2009 року КП "ВТП "Вода".

За результатами перевірки було складено акт від 21.04.2010 року №1476/470/33206804 (далі акт перевірки), яким встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, а саме підприємством була несвоєчасно сплачена сума узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість у загальному розмірі 3918093,11 грн., а саме були сплачені із затримкою від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання за грудень 2008 року, травень, липень, серпень, вересень, листопад 2009 року.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення рішення №0000120847/0 від 06.05.2010 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% у сумі 783618,62 за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, відповідно до п.п.17.1.7 пп.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ (а.с.28).

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення №0000120847/0 від 06.05.2010 року, скарги КП "ВТП "Вода" були залишені податковим органом - без задоволення та прийняті податкові повідомлення рішення: №0000120847/1 від 24.06.2010 року, №0000120847/2 від 13.07.2010 року, №0000120847/3 від 30.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% у сумі 783618,62 грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Матеріали справи свідчать про те, що КП "ВТП "Вода" зверталося до СДПІ ВПП у м. Харкові про надання розстрочки податкових зобов'язань задекларованих у деклараціях від 20.01.2009 року вх. №26394 за грудень 2008 року, від 22.06.2009 року вх. №13901 за травень 2009 року, від 20.08.2009 року вх. №19071 за липень 2009 року, від 21.09.2009 року вх. №20258 за серпень 2009 року, від 20.10.2009 року вх. №21924 за вересень 2009 року, згідно ст.14 Закону України №2181-ІІІ.

Державною податковою адміністрацією у Харківської області були прийняті рішення про розстрочення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по вказаним деклараціям, на підставі яких СДПІ ВПП у м. Харкові укладено договори на розстрочення податкових зобов'язань з КП "ВТП "Вода" з узгодженими графіками погашення розстрочених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

КП "ВТП "Вода" не забезпечило своєчасної сплати розстрочених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за договорами розстрочки чим порушило абз."б" п.п.14.5.1 п.14.5 ст.14 Закону України №2181-ІІІ та умови договорів про розстрочення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. В зв'язку з цим, ДПА в Харківській області прийняті Рішення від 15.12.2009 року та від 21.12.2009 року про скасування розстрочення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з 15.12.2009 року та 21.12.2009 року.

Відповідно до п.п.4.7 п.4 Наказу ДПА України від 18.09.2001 року №378 "Про затвердження Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2001 року за №912/6103), від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховується пеня та штрафні санкції у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Як вбачається з Акту про результати документальної невиїзної перевірки від 21.04.2010 року, погашення несвоєчасно сплачених податкових зобовязань здійснювалось наступним чином: шляхом зарахування поданого уточнюючого розрахунку №1617 від 24.02.2010 року у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, за яким КП "ВТП "Вода" було зменшено податкові зобовязання з ПДВ за жовтень 2009 року, за рахунок платіжних доручень №3461 від 30.03.2010 року, №4505 від 16.03.2010 року, №4500 від 15.03.2010 року, №4365 від 02.03.2010 року, №4367 від 02.03.2010 року, №4317 від 26.02.2010 року, №3092 від 22.02.2010 року та платіжними вимогами ПН №13273 від 18.03.2010 року, ПН №14313 від 25.03.2010 року.

Стосовно застосування штрафних санкцій на підставі поданого КП "ВТП "Вода" уточнюючого розрахунку №1617 від 24.02.2010 року у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року слід зазначає наступне.

В силу пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно враховуючи припис п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону України - платник податків зобовязаний самостійно сплатити суми податків. Джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків, згідно п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України №2181-ІІІ визнаються будь-які власні кошти, операції з якими платник здійснює самостійно без їх узгодження з податковим органом відповідно до п.п.8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону.

Абзацем 2 п.5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ передбачено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

В даному випадку, нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 76586,58 грн. відбулось по факту подання КП "ВТП Вода", згідно абз.2 п.5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, уточнюючого розрахунку №1617 від 24.02.2010 року у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, яким позивач зменшив суму узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ наступних періодів за грудень2009року у сумі 226400,60 грн., за травень 2009 року у сумі 131815,16 грн., за серпень 2009 року у сумі 24717,24 грн., що в свою чергу не посвідчує факт сплати узгодженої суми податкових зобов'язань і не є погашеною сумою в розумінні приписів п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону.

Колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що сплата податкових платежів і зменшення або погашення податкового боргу не є тотожними поняттями при подачі уточнюючої декларації, внаслідок чого нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму, яка фактично не сплачена до бюджету на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним. Відповідно нараховані штрафні санкції у розмірі 76586,58 грн. підлягають скасуванню.

Стосовно правомірності зміни призначення платежу у платіжних дорученнях.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно наданих до суду платіжних доручень №4365 від 02.03.2010 року на суму 280657,20 грн., №4367 від 02.03.2010 року на суму 60,00 грн., №3461 від 30.03.2010 року на суму 1,00 грн., погашення податкових зобовязань за вказані в акті періоди СДПІ ВПП у м. Харкові здійснювалось всупереч призначенню платежу, які були вказані в зазначених платіжних дорученнях.

Як зазначено в ст.4 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" №2346-III від 05.04.2001 року, для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно п.п.7.1.1 п.7.7 п.7 Закону України №2181-ІІІ джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 6 статті 7 Закону України „Про Національний банк України" №679-XIV від 20.05.1999 року, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Виконуючи власні повноваження, Національний Банк України постановою Правління від 21 січня 2004 року №22 затвердив „Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76. Згідно п.3.8 цієї Інструкції, реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України №2181-ІІІ, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Статтею 7 цього ж Закону передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг.

Отже законодавством України врегульовано питання оподаткування і встановлено порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів відсутні зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Тому, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тому, при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку припиняється зі сплатою цих податків за конкретний період. Згідно з пунктом 2 статті 12 вказаного Закону, фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що сплачені грошові кошти відповідач неправомірно зараховував на погашення заборгованості за інші, ніж зазначено періоди, самостійно змінивши призначення платежу платника податків і в порушення зазначених норм законодавства України було здійснено зарахування всупереч призначення платежу, яке було вказане КП "ВТП "Вода" в платіжних дорученнях №4365 від 02.03.2010 року на суму 280657,20 грн., №4367 від 02.03.2010 року на суму 60,00 грн., №3461 від 30.03.2010 року на суму 1,00 грн. та неправомірно нараховані штрафні санкції в розмірі 55477,70 грн., які підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача стосовно щодо неправомірності зміни призначення платежу за платіжним дорученням №4505 від 16.03.2010 року на суму 508379,53 грн. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що в графі “Призначення платежу” у вказаному платіжному дорученні зазначено: “Податковий борг по договору розстрочки 104 за вересень 2009 року”. Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що Договір про розстрочення №104 від 30.10.2009 року було скасовано рішенням ДПА в Харківській області від 21.12.2009 року.

На думку суду першої інстанції КП "ВТП "Вода" були недотримані вимоги п.3.8 Інструкції, а саме реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Однак КП "ВТП "Вода" було зазначено в призначенні платежу скасований договір, що позбавило можливості СДПІ ВПП у м. Харкові зарахувати вказані кошти за їх призначенням.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, відповідачем при розподілі коштів, які надійшли за платіжним дорученням №4505 від 16.03.2010 року на суму 508379,53 грн., були дотримані вимоги діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з тим, що у платіжному дорученні №4505 від 16.03.2010 року призначення платежу зазначено договір №104 від 30.10.2009р. Проте суд першої інстанції не врахував, що поряд з цим у зазначеному платіжному дорученні в графі призначення платежу вказано «Погашення податкового боргу з ПДВ за 2009р». Тобто цільове призначення платежу було визначено чітко і наявність при цьому посилання на скасований договір не тільки не позбавляло можливості, а й зобовязувало відповідача здійснити відповідне зарахування за вказаним призначенням.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в цій частині прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню, а позов та апеляційна скарга підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу позивача, Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2011р. по справі №2-а-12139/10/2070 скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

Прийняти нову постанову, якою позов Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №0000120847/0 від 06.05.2010 року, №0000120847/1 від 24.06.2010 року, №0000120847/2 від 13.07.2010 року, №0000120847/3 від 30.09.2010 року про сплату штрафних санкцій в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Водолажська Н.С. Перцова Т. С. Повний текст постанови виготовлений 19.07.2011 р.