Ухвала суду № 20001533, 13.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 р.Справа № 2а-14731/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. по справі№2а-14731/10/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Струм" <Список ><Текст >

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011р. задоволено позов Закритого акціонерного товариства "Струм".

Скасовано податкове повідомлення рішення № 0000190847/0 від 15.06.2010р. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові .

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі Відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: судом не було враховано норми ст.ст. 7, 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», не повно зясовані обставини по справі, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.06.2010р. СДПІ ВПП в м. Харкові було проведено перевірку ЗАТ “Струм” щодо своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість згідно декларацій за листопад 2009 року, за результатами якої складено Акт № 2038/47-0/23003811 від 04.06.2010 р.

На підставі зазначеного вище акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000190847/0 від 15 червня 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на додану вартість у вигляді штрафу в розмірі 27884,92 грн. за несвоєчасну сплату сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2009 р. в сумі 139424,60 грн.

Оплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2009року здійснена відповідачем у встановлені законом строки та в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Однак, відповідачем, вказані кошти спрямовано на погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2009 року.

Судом встановлено, що позивач в повному обсязі виконав обов'язки по сплаті податку на додану вартість за березень 2009 року, що підтверджується постановами Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009р. та від 03.03.2010р., які набрали законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо самостійного зарахування сплачених позивачем сум в рахунок податкового боргу за інший період ніж зазначений позивачем в призначенні платежу є неправомірними, позивачем своєчасно здійснено сплату податкових зобовязань з податку на додану вартість за листопад 2009оку, а тому підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Виходячи з системного аналізу норм цього Закону, колегія суддів зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями щодо зміни призначення платежів по погашенню податкового боргу, що визначені самостійно платником податків при їх сплаті.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по самостійному зарахуванню сплачених позивачем сум у рахунок податкового боргу або податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування позивачем коштів до бюджету.

Відповідно до п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. а) п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що відповідає календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сума нарахованих узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість за листопад 2009 року складала 2 321 989,00 грн., зазначена сума сплачена позивачем в період з 16.12.2009р.- 22.12.2009р., тобто своєчасно та в повному розмірі , що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 90,93,96,99,102) .

Доводи апеляційної скарги щодо сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2009р. в період з лютого-березень 2010р. є необґрунтованими, оскільки з наданих позивачем платіжних доручень за цей період вбачається, що 15.02.2010р. платіжним дорученням № 118 позивачем здійснено авансовий платіж ПДВ за лютий 2010р. Платіжні доручення № 219 від 11.03.2010р. та № 275 від 25.03.2010р. , видані на інші суми, ніж ті що зазначені відповідачем в апеляційній скарзі, призначення платежу в них зазначено з посиланням на інше податкове повідомлення рішення, ніж те що є предметом оскарження.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про своєчасну сплату позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2009 року та відсутність у відповідача підстав нарахування позивачу штрафних санкцій.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують прийняте колегією суддів рішення.

Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. по справі№2а-14731/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Любчич Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Русанова В.Б. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 18.07.2011 р.