Ухвала суду № 20000892, 13.09.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2011 р.Справа № 2-а-1824/10/1470 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції:

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі- Алексєєвої Н.М.

за участю представника Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»- Сядра О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»до Державної податкової інспекції у м. Миколаєві, за участю Прокуратури Миколаївської області про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державна акціонерна холдингова компанія «Чорноморський суднобудівний завод»(далі ЧСЗ) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Миколаєві (далі ДПІ у м. Миколаєві)з вимогою про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 21.03.2005 року № 0000042201/0; № 0000052201/0; № 0000262301/0; № 0000272301/0; № 0000282301/0; № 0000292301/0; № 0000232301/0; № 0000242301/0; № 0000252301/0 та № 0000111701/1.

Свої вимоги позивач обґрунтовує протиправністю оскаржуваних рішень, прийнятих без урахування усіх первинних фінансових та бухгалтерських документів при порушенні податковим органом під час проведення перевірки вимог ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

27 вересня 2010 року Миколаївським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позовні вимоги задоволені та суд постановив:

- Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000042201/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії «Чорноморський суднобудівний завод»податкового зобов'язання в сумі 511 гривень 96 копійок.

- Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000052201/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії «Чорноморський суднобудівний завод»податкового зобов'язання в сумі 13678 гривень.

- Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000262301/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії «Чорноморський суднобудівний завод»податкового зобов'язання в сумі 28564 гривні 90 копійок.

- Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000272301/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії «Чорноморський суднобудівний завод»податкового зобов'язання в сумі 400 гривень.

- Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000282301/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії «Чорноморський суднобудівний завод»податкового зобов'язання в сумі 8413 гривень 17 копійок.

- Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000292301/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії «Чорноморський суднобудівний завод»податкового зобов'язання в сумі 586 гривень 30 копійок.

- Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000232301/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії «Чорноморський суднобудівний завод»податкового зобов'язання в сумі 65015923 гривні 97 копійок.

- Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000242301/0 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Державній акціонерній холдинговій компанії «Чорноморський суднобудівний завод»в сумі 168204 гривень 54 копійок.

- Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000252301/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії «Чорноморський суднобудівний завод»податкового зобов'язання в сумі 83262960 гривень.

- Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000111701/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії «Чорноморський суднобудівний завод»податкового зобов'язання в сумі 5253 гривень 33 копійок.

- Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000042201/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії «Чорноморський суднобудівний завод»податкового зобов'язання в сумі 511 гривень 96 копійок.

- Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 203 гривні.

Не погоджуючись з постановою суду Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м Миколаєві, як правонаступником Державної податкової інспекції у м. Миколаєві, подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Свої доводи апелянт обґрунтовує посиланням на положення п. 1 ст. 11, ч. 12 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»зазначаючи про наявність повноважень податкового органу на проведення перевірки за результатами якої прийняте оскаржуване рішення.

Також свої доводи щодо правомірності оскаржуваних рішеннь апелянт обґрунтовує посиланням на ст.ст. 1, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.13.2 ст. 13, п.16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.24 ст. 1, п.п. 12.1.5 п.12.1 ст. 12, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.5, 9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 4.1, п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.24 ст. 1, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п.5.9 ст. 5, п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В звязку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що ДПІ у м. Миколаєві проведено позапланову виїзну перевірку ЧСЗ з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів) за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року, про що складено акт № 23/25-130/14312980 від 10.03.2005 року.

Зазначеним актом встановлені наступні порушення:

- ст.ст. 1, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до нарахування штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та порушення порядку декларування валютних цінностей;

- п.13.2 ст. 13, п.16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до нарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 13 678,00 грн.;

- п.1.24 ст. 1, п.п. 12.1.5 п.12.1 ст. 12, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.5,9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до нарахування податку на прибуток у розмірі 83 262 960,00 грн.;

- п.4.1, п.4.5 ст. 4, п.п. 7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.24 ст. 1, п.п. 12.1.5 п.12.1 ст. 12, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.5.9 ст. 5, п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п. 8.3.1 п.8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до нарахування податку на додану вартість в сумі 65 015 923,97 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 168 204,54 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки № 23/23-130/14312980 від 10.03.2005 року ДПІ у м. Миколаєві прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № 0000042201/01 від 21.03.2005 року про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності та штраф за порушення порядку декларування в сумі 511,96 грн. у зв'язку з порушенням ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року «Про порядок здійснення розрахунку в іноземній валюті»із змінами та доповненнями;

- № 0000052201/0 від 21.03.2005 року про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток юридичних осіб в сумі 13678 грн. за порушення п. 13.2 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції Закону № 283/97-ВР від 02.05.1997 року із внесеними змінами та доповненнями);

- № 0000262301/0 від 21.03.2005 року про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: податок на землю в сумі 28564,9 грн. за порушення ст.ст. 2, 5, 7, 12 Закону України від 03.07.1992 року «Про оплату за землю»(із змінами та доповненнями ), пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями;

- № 0000272301/0 від 21.03.2005 року про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: збір за використання радіочастотного ресурсу в сумі 340 грн. за порушення ст. 24 Закону України «Про радіочастотний ресурс України»від 01.06.2000 року, пп. 17.1.1 п. 17.1.2 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями;

- № 0000282301/0 від 21.03.2005 року про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 8 413,17 грн. у зв'язку з порушенням п. п. 2, 4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого Постановою КМ України від 01.03.99 р. № 303 із змінами та доповненнями, п. 17.1. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями;

- № 0000292301/0 від 21.03.2005 року про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: плата за спецвикористання водних ресурсів загальнодержавного значення в сумі 586,30 грн. за порушення п. 5 Порядку справляння збору за спецвикористання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.99 року № 1494, п. 17.1. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями;

- № 0000232301/0 від 21.03.2005 року про визначення до позивача суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 65 015 923,97 грн. за порушення п. 4.1, п. 4.5, ст. 4, пп. 7.4.2, п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, п. 1.24, ст. 1, пп. 4.1.6, п. 4.1, ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції Закону № 283/97-ВР від 02.05.1997 року із змінами та доповненнями), п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями;

- № 0000242301/0 від 21.03.2005 року про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 168 204,54 грн.: за березень 2004 року у розмірі 1001,21 грн., за травень 2004 року у розмірі 83333,33 грн., за листопад 2004 року у розмірі 81235,00 грн., за грудень 2004 року у розмірі 2635,00 грн. відповідно до п. 4.1, п. 4.5 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, пп. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, пп. 12.1.5, п.12.1 ст. 12 Закону України від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями;

- № 0000252301/0 від 21.03.2005 року про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток в сумі 83 262 960 грн. за порушення п. 1.24 ст. 1 пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12, пп. 11.3.1 п. 11.3. ст. 11, п. 5.9 ст. 5 пп. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 п. 5.10 ст. 5, пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств»( в редакції Закону № 283/97-ВР від 02.05.1997 року із внесеними змінами та доповненнями), п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями;

- № 0000111701/1 від 21.03.2005 року про визначення до позивача суми податкового зобов'язання за платежем: податок доходів фізичних осіб в сумі 5 253,33 грн. в зв'язку з порушенням пп. 6.3.2 п. 6.3, пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб № та п. 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2035, пп. 17.1.9, п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що позапланова виїзна перевірка, за результатами якої прийняті оскаржувані рішення, проводилась податковим органом на підставі ч. 1 ст. 11 та ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

З акту перевірки № 23/25-130/14312980 від 10.03.2005 року, неможливо встановити за наявності яких підстав, зазначених в п.п. 1- 8 ч.6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», проведена позапланова перевірка та судом першої інстанції встановлена фактична відсутність таких підстав.

Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку, що зазначена перевірка проведена без дотримання вимог ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тобто без отримання відповідного рішення суду. Таке встановлено рішенням Господарського суду від 09.03.2005 року по справі № 1/79.

Суд першої інстанції на прийняв до уваги заперечення відповідача обґрунтовані посиланням на ч. 12 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки постанова слідчого прокуратури Миколаївської області по кримінальній справі № 05900008, порушена за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 175 КК України, ч. 3 ст. 209 КК України, ч. 2 ст. 364 КК України, не стосується злочинів щодо податкового законодавства, дотримання якого ЧСЗ підлягало перевірці та за відсутності доказів порушення кримінальної справи стосовно платника податків або його посадових осіб на момент перевірки.

За такого, суд першої інстанції посилаючись на положення ч. 3 ст. 70 КАС України, не взяв до уваги в якості доказу акт позапланової виїзної перевірки № 23/23-130/14312980 від 10.03.2005 року, як одержаний з порушенням закону та відповідно визнав протиправними оскаржувані рішення прийняті на підставі зазначеного акту перевірки.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Так, відповідно до даних які містяться в акті перевірки № 23/25-130/14312980 від 10.03.2005 року, перевірка проведена на підставі п. 1 ч. 1 ст. 11 та ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та на виконання Наказу ДПА у Миколаївській області від 21.02.2005 року № 64.

Податковим органом в обґрунтування своїх заперечень на позов зазначається, що перевірка проведена на виконання постанови старшого слідчого прокуратури Миколаївської області по кримінальній справі № 05900008, порушеної за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 175 КК України, ч. 3 ст. 209 КК України, ч. 2 ст. 364 КК України. Тобто застосовувалися положення ч. 12 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»щодо непоширення обмежень у підставах проведення перевірок платників податків, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема обмежень встановлених ч. 6 та ч. 7 ст. 11-1 Закону.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені положеннями ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

При вирішені справи колегія суддів керується положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції від 12.01.2005 року) із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 7 липня 1992 року № 2555-XII, від 24 грудня 1993 року № 3813-XII, від 14 грудня 1994 року № 287/94-ВР,від 11 липня 1995 року № 297/95-ВР, від 16 травня 1996 року № 203/96-ВР, від 16 грудня 1997 року № 725/97-ВР,від 15 січня 1998 року № 25/98-ВР, від 5 лютого 1998 року № 83/98-ВР, від 30 червня 1999 року № 783-XIV, від 30 червня 1999 року № 784-XIV, від 20 квітня 2000 року № 1685-III, від 21 вересня 2000 року № 1987-III, від 21 грудня 2000 року № 2181-III, від 10 січня 2002 року № 2921-III, від 10 січня 2002 року № 2922-III, від 20 лютого 2003 року № 551-IV, від 15 травня 2003 року № 762-IV, від 22 травня 2003 року № 849-IV, від 5 червня 2003 року № 906-IV, від 12 січня 2005 року № 2322-IV.

Виключний перелік обставин за яких проводиться позапланова виїзна перевірка наведений в п.п. 1- 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Положення ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не допускають двозначного трактування та чітко визначають, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

В матеріалах справи, та відповідачем субєктом владних повноважень на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, на надано доказів здійснення позапланової перевірки позивача на підставі отримання податковим органом в порядку встановленому ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»рішення суду.

Відповідні обставини встановлені рішенням Господарського суду від 09.03.2005 року по справі № 1/79 , що відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України не доказується при розгляді даної справи та є встановленою обставиною судовим рішенням в господарській справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилань відповідача на положення ч. 12 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позапланова виїзна перевірка ЧСЗ з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів) за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року, за результатами якої складено акт перевірки № 23/25-130/14312980 від 10.03.2005 року, проведена податковим органом без достатніх на то повноважень визначених положеннями ч. 6 та ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції від 12.01.2005 року).

Відповідно акт перевірки № 23/25-130/14312980 від 10.03.2005 року, на виконання вимог ч. 3 ст. 70 КАС України, не береться судом до уваги в якості доказу порушення позивачем ст.ст. 1, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.13.2 ст. 13, п.16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.24 ст. 1, п.п. 12.1.5 п.12.1 ст. 12, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.5, 9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.24 ст. 1, п.п. 12.1.5 п.12.1 ст. 12, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.5.9 ст. 5, п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п. 8.3.1 п.8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 21.03.2005 року № 0000042201/0; № 0000052201/0; № 0000262301/0; № 0000272301/0; № 0000282301/0; № 0000292301/0; № 0000232301/0; № 0000242301/0; № 0000252301/0 та № 0000111701/1 прийняті на підставі акту перевірки № 23/25-130/14312980 від 10.03.2005 року.

За такого, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 21.03.2005 року № 0000042201/0; № 0000052201/0; № 0000262301/0; № 0000272301/0; № 0000282301/0; № 0000292301/0; № 0000232301/0; № 0000242301/0; № 0000252301/0 та № 0000111701/1 прийняті податковим органом без дотримання вимог п.п. 1,2,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, що обумовлює їх протиправність.

Тим самим спростовуються доводи апелянта щодо правомірності проведення перевірки.

Доводи апелянта щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішень обґрунтовує посиланням на ст.ст. 1, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.13.2 ст. 13, п.16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.24 ст. 1, п.п. 12.1.5 п.12.1 ст. 12, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.5, 9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 4.1, п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.24 ст. 1, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п.5.9 ст. 5, п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»таких висновків не спростовують оскільки оскаржувані акти обґрунтовані посиланням на акт перевірки № 23/25-130/14312980 від 10.03.2005 року.

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 186, 195, 196, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»до Державної податкової інспекції у м. Миколаєві, за участю Прокуратури Миколаївської області про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.

.