Ухвала суду № 20000336, 30.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 р.Справа № 2-а-10957/10/1570 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Баязітової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю третьої особи ДПА в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

16.11.2010 року відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю третьої особи ДПА в Одеській області, та після уточнення позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.07.2010 року № 0000621610/0, від 19.10.2010 року № 0000621610/1, від 10.11.2011 року № 0000621610/2, якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції всього в сумі 250 000 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 22.07.2010 року № 0000621610/0, від 19.10.2010 року № 0000621610/1, від 10.11.2011 року № 0000621610/2.

23.06.2011 року спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі подала апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі зазначає, що позивачем було порушено норми Закону України «Податок на додану вартість», що виразилось у не включенні до складу податкового зобовязання суми ПДВ у розмірі 166666,67 грн. по контрагенту ПП «Фермер-Торг-Плюс», яка не була сплачена до бюджету, що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість. У звязку із зазначеним відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 09.07.2010 року спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку декларації з податку на додану вартість ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго».

За результатами вказаної перевірки складено акт № 430/16-1/00131713/27 від 09.07.2010 року, на підставі якого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000621610/0 від 22.07.2010 року, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції всього в сумі 250 000 грн. (основний платіж 166666,67 грн., штрафні санкції 83333,33 грн.).

В ході зазначеної перевірки спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі встановлено порушення ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»п.п. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством було занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 166666,67 грн.

В акті про результати невиїзної документальної перевірки спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі зазначено, що згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні інформаційних баз ДПА України встановлено, що ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»не було включено до складу податкового зобовязання з ПДВ за листопад 2009 року суму ПДВ в розмірі 166666,67 грн. та відповідно не сплачено її до бюджету по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Фермер-Торг-Плюс», який включив зазначену суму до складу податкового кредиту листопада 2009 року.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго», зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Обєктом оподаткування згідно п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону є, зокрема, поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також передачі обєкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

П. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при

відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено конкретні випадки виникнення податкових зобовязань платника податку на додану вартість, зокрема, здійснення господарських операцій з поставки товарів, робіт, послуг.

В свою чергу зазначені операції повинні бути оформлені відповідними договорами, та їх здійснення повинно підтверджуватись первинними документам податковими накладними, актами приймання передачі, товарно-транспортними накладними, або іншими документами, які фактично підтверджують реальне здійснення господарської операції.

В даному випадку податковою інспекцією не було встановлено факту укладання договорів між ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»та ПП «Фермер-Торг-Плюс», тобто факту існування договірних відносин між цими субєктами господарювання та здійснення будь-яких господарських операцій, які згідно із законодавством підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Також відсутні відомості щодо зарахування коштів від покупця (замовника), в даному випадку ПП «Фермер-Торг-Плюс»на банківський рахунок платника податку (ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго») як оплата товарів (робіт, послуг).

При цьому позивачем були надані довідки від банків, в яких відкриті рахунки ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»стосовно не надходження від контрагента ПП «Фермер-Торг-Плюс»грошових коштів по господарським операціям в період з серпня 2009 року по квітень 2010 року.

Крім того, слід зазначити, що виходячи із положень Закону України «Про податок на додану вартість», існують два випадки при наявності яких платник податку має право формувати податковий кредит. Так, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податку в м. Одесі також не встановлено факту наявності хоча б однієї із зазначених умов у контрагента ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»- приватного підприємства «Фермер-Торг-Плюс»для формування податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до Порядку оформлення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, податковий орган у разі встановлення факту порушення податкового законодавства повинен навести докази, які б достовірно підтверджували наявність факту зазначеного порушення, зокрема вказати первинні документи, а у разі відсутності останніх зазначити їх перелік, навести кореспонденцію рахунків, що в даному випадку не було здійснено відповідачем.

Зважаючи на все вищезазначене , колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»не було допущено порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим відсутні підстави для нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість та відповідно штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень СДПІ ВПП у м. Одесі від 22.07.2010 року № 0000621610/0, від 19.10.2010 року № 0000621610/1, від 10.11.2011 року № 0000621610/2.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.