Ухвала суду № 20000210, 09.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2011 р.Справа № 2-а-1105/10/1570 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Баязітової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та прокуратури Київського району м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСС»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю прокуратури Київського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04.02.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЦСС»звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю прокуратури Київського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2009 року №0000451530/0 та № 0000461530/0, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, податкових повідомлень-рішень від 07.09.2009 року №0000451530/1, № 0000541530/1, № 0000531530/1, податкових повідомлень-рішень від 19.11.2009 року № 0000451530/2, № 0000531530/2, № 0000541530/2, податкових повідомлень-рішень № 0000451530/3, № 0000531530/3, № 0000541530/23 та податкового повідомлення-рішення № 0000531530/2/1.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСС» задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 14.09.2011 року Спеціалізована державна податкова інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

В свою чергу, 22.09.2011 року прокуратура Київського району м. Одеси також подала апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.

Апелянти зазначають, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються па відсутність документального підтвердження зв'язку придбаних товарів та послуг ТОВ «ЦСС»з господарською діяльністю, у зв'язку з чим, на думку апелянтів, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит та віднесено витрати до складу валових. У зв'язку із зазначеним апелянти вважають, що прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

На підставі викладеного в апеляційних скаргах ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року, та постановлення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «ЦСС».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що в періоди з 22.05.2009 року по 19.06.2009 року, та з 22.06.2009 року по 06.07.2009 року (продовжений термін перевірки) на підставі направлень, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ЦСС»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 01.04.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 01.04.2009 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 391/15-3/25033689/14 від 13.07.2009 року, на підставі якого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі винесено податкові повідомлення-рішення № 0000451530/0 від 22.07.2009 року, яким позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток на суму 7439 587 грн. (основний платіж 4 089 053 грн., штрафні санкції 3350 534 грн.), № 0000461530/0 від 22.07.2009 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції на суму 6505 744 грн. (основний платіж 3271 242 грн., штрафні санкції 3234 502 грн.).

За результатами розгляду первинної скарги ТОВ «ЦСС»рішенням спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 02.09.2009 року № 22846/10/25-0-21 було зменшено суму штрафної санкції з податку на додану вартість на 1598881 грн., визначену в податковому повідомленні-рішенні № 0000461530/0 від 22.07.2009 року та прийнято рішення про збільшення суми штрафної санкції на 30093 грн. по податку на прибуток підприємства, у звязку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000531530/1 від 07.09.2009 року.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки та розгляду скарг спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків визначено ТОВ «ЦСС»податкове зобовязання та суму штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 4906863 грн. (основний платіж 3271242 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій 1635621 грн.); визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств та застосовано штрафні фінансові санкції всього на суму 7439 587 грн. (основний платіж 4089053 грн., штрафні (фінансові) санкції 3350534 грн.); донараховано суму штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток підприємств в сумі 30093 грн.

В ході зазначеної перевірки спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі встановлено порушення ТОВ «ЦСС»п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 4 0879 053 грн., а також порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством було занижено податок на додану вартість в сумі 3271242 грн.

Основними порушеннями, виявленим під час проведення перевірки, з яким не погодився позивач, було віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту підприємства суми витрат по придбанню у ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»товарів невиробничого призначення (продуктів харчування) та вартості послуг, отриманих від ВАТ «Фарлеп-Інвест», які, на думку податкового органу, не підтверджені первинними документами.

В акті про результати планової виїзної перевірки спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі зазначено, що відсутні підтвердження призначення використання у господарській діяльності ТОВ «ЦСС»та факту здійснення самих послуг з адміністративно-розрахункового, консультаційного, комерційного та технічного обслуговування наданих ВАТ «Фарлеп-Інвест».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «ЦСС», зважаючи на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «ЦСС»01.01.2008 року було укладено з ВАТ «Фарлеп-Інвест»договір на адміністративно-розрахункове та консультаційне обслуговування, 01.11.2008 року укладено договір на комерційне супроводження, 01.11.2008 року договір на технічне супроводження.

Зазначеними договорами передбачено всі істотні умови, зокрема, перелік робіт та послуг, порядок надання послуг, вартість зазначених послуг та ін.

Так, згідно умов зазначеного договору ВАТ «Фарлеп-Інвест»зобовязувалось надавати замовнику ТОВ «ЦСС»послуги по адміністративно-розрахунковому та консультаційному обслуговуванню, комерційному супроводженню, технічному супроводженню. Вказані послуги включають юридичні консультації, консультації з питань управління персоналом, консультації керівників Замовника, консультації з питань збуту, консультації технічних спеціалістів Замовника, консультації з питань постачання та логістики, консультації з адміністративно-господарських питань, консультації з фінансових питань, консультації з питань інформаційних технологій, консультації з питань внутрішнього контролю та аудиту, надання послуг ведення бухгалтерського та управлінського персоналу, надання послуг по супроводженню ІТ-систем, надання послуг по маркетинговому супроводженню, надання послуг по комерційному супроводженню, оперативна підтримка продаж, розвиток партнерських відносин, надання Замовнику послуг по технічному супроводженню, організація моніторингу та контролю якості функціонування мереж, планування нарощування інфраструктури та модернізації всіх елементів мереж, розробка проектної документації та супроводження проектів з монтажу та вводу в експлуатацію обладнання комунікаційних центрів, планування капітальних та операційних витрат на розвиток на підтримку інфраструктури мереж, обслуговування обладнання комутаційних центрів, транспортних мереж та ін.

В підтвердження виконання вказаних робіт та здійснення господарської операції ВАТ «Фарлем-Інвест»були виписані податкові накладні, які надані ТОВ «ЦСС», та акти виконаних робіт.

На підставі вказаних податкових накладних ТОВ «ЦСС»включило їх до складу валових витрат підприємства та відповідно до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В свою чергу п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду…складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В даному випадку в якості первинних документів, що підтверджували здійснення господарської операції позивачем були надані податкові накладні, виписані ВАТ «Фарлеп-Інвест»та акти приймання-передачі наданих послуг.

Дослідивши вказані документи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податкові накладні та акти приймання-передачі наданих послуг складені без порушенням норм чинного законодавства, а тому є належними доказами здійснення господарської операції.

Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підтвердженням реального здійснення операції з поставки товару, надання послуг можуть бути акти приймання-передачі, оскільки актом приймання-передачі оформлюється передача товару від постачальника покупцеві, або здійснення послуги, та зазначаються інформація про здійснювані послуги, вартість послуги, місце й дата передачі послуги, наявність чи відсутність претензій щодо здійснених послуг та ін., тобто оформляються результати відповідного договору.

Як вбачається з наданих позивачем актів приймання-передачі, останні містять інформацію про конкретні послуги, які надавались позивачу ВАТ «Фарлеп-Інвест», містять час, витрачений спеціалістами виконавця (ВАТ «Фарлеп-Інвест») на виконання зазначених послуг, та загальну суму, що підлягає оплаті за надані послуги відповідно до витраченого часу. Також зазначені акти приймання-передачі містять всі необхідні реквізити, що висуваються до оформлення первинних документів: дату, місце здійснення приймання-передачі виконаних послуг, прізвища осіб, відповідальних за надання та приймання послуг, підписи сторін, завірені печатками підприємств.

Слід зазначити, що згідно укладених між ТОВ «ЦСС»та ВАТ «Фарлеп-Інвест»договорів, вартість послуг, які надавались виконавцем розраховується на підставі часу, витраченого спеціалістами виконавця та середньою почасовою ставкою в установленому договором розмірі.

Таким чином, вартість наданих послуг розраховувалась згідно встановлених умов договорів.

Згідно п. п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Однак, в даному випадку, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарської операції, яка була опосередкована складенням цих документів.

Що стосується встановлення факту використання наданих ВАТ «Фарлеп-Інвест»послуг у власній господарській діяльності ТОВ «ЦСС», слід відмітити наступне:

Позивачем на вимогу суду першої інстанції були надані докази, які свідчать про використання в господарській діяльності підприємства послуг, отриманих від ВАТ «Фарлеп-Інвест»за укладеними договорами, а саме: порівняльний аналіз фінансового стану ТОВ «ЦСС»за період співпраці з ВАТ «Фарлеп-Інвест», який свідчить про суттєве зростання прибутку підприємства за вказаний період, збільшення абонентської бази ТОВ «ЦСС», впровадження нових тарифних планів, розроблених ВАТ «Фарлеп-Інвест»та зменшення вартості послуг позивача, покращення якості договірної роботи ТОВ «ЦСС».

Також позивачем надано розробки ВАТ «Фарлеп-Інвест», які безпосередньо застосовувались ТОВ «ЦСС»при здійсненні господарської діяльності: розробки тарифів на послуги звязку та надання доступу до Інтернет, на підключення телефонів, розроблення згідно з цим проектів угод між оператором та абонентом.

Таким чином, надані позивачем документи дають змогу вважати, що господарська операція реально відбулася та тягне настання реальних правових наслідків.

Згідно приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для зменшення платником обєкта оподаткування (податкових зобовязань) з податку на прибуток на суму вартості наданих послуг, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих послуг, є факт реального надання послуг та безпосередній звязок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання, що в даному випадку було доведено ТОВ «ЦСС».

Зважаючи на зазначене колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «ЦСС» правомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту витрати, повязані з оплатою послуг, що надавались ВАТ «Фарлеп-Інвест».

Що стосується посилання СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі на неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту витрат по придбанню продуктів харчування у ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», слід зазначити наступне.

Так, згідно п.п. 5.4.4 п. 5. 4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподатковуваного прибутку платника податку за попередній звітній (податковий) рік.

Таким чином, зазначеною статтею Закону врегульовано особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку.

Згідно наказу генерального директора ТОВ «ЦСС»від 08.01.2008 року № 6 було затверджено ліміт представницьких витрат (організація прийомів та презентацій, проведення рекламних заходів серед клієнтів ТОВ «ЦСС») на 2008 рік в сумі 125222 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, продукти харчування, які згідно наявних звітів, складених протягом 2008 року (щомісячно), використовувались в ході проведення офіціальних прийомів з клієнтами, поставщиками, були придбані у ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», що підтверджується наявними податковими накладними та товарними чеками.

Крім того, зазначені товари були оприбутковані згідно прибуткових ордерів та відображені в податковому обліку та відповідно в податкових деклараціях.

В ході проведеної перевірки податковим органом не встановлено перевищення позивачем двохвідсоткової межі оподатковуваного прибутку за попередній звітній рік.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що ТОВ «ЦСС»правомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат по придбанню продуктів харчування, оскільки позивачем доведено їх використання на організацію прийомів, презентацій з рекламними цілями, відповідно до п.п. 5.4.4 п. 5. 4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підтверджено необхідними первинними документами, складеними згідно з чинним законодавством.

Зважаючи на все вище викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «ЦСС»правомірно у перевіряємому періоді сформовано податковий кредит та віднесено суми коштів до складу валових витрат, у звязку з чим вірним є висновок суду першої інстанції стосовно протиправності винесених СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі податкових повідомлень-рішень, якими позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток

підприємств, застосовано штрафні (фінансові) санкції та відповідно скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та прокуратури Київського району м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.