Ухвала суду № 19786602, 23.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2011 р.Справа № 2-а-1634/10/1570 Категорія:8Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

секретар Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одеси про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.11.2009 року № 0000731530 в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28 600 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.11.2009 року № 0000731530 в сумі 28 600 грн. за несвоєчасну сплату авансового внеску винесено відповідачем незаконно, а саме: з порушенням ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» та ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки позивачем було сплачено до Державного бюджету частину чистого прибутку, а не дивіденди. Частина чистого прибутку відсутня у переліку загальнодержавних податків та зборів, перелічених в ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування, тому вона не є податком та в даному випадку не може бути застосована ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Також в позовній заяві позивач посилається на лист Державної податкової адміністрації України від 08.06.2006 року № 10867/7/15-0317, в якому зазначено, що якщо підприємство сплатило повністю авансовий внесок по податку на прибуток, але не відобразило вказану суму в декларації, то штрафна санкція не застосовується. Позивач сплатив авансовий внесок, але не відобразив у декларації, тому штраф на думку позивача не може бути застосований

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» є юридичною особою, що підтверджено витягом з ЄДРПОУ та відповідно до п. 1.1. Статуту Державне підприємство «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» створено згідно з наказом Державного комітету України по звязку від 04.10.1991 року № 101 та засновано на загальнодержавній власності.

Державне підприємство «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» знаходиться на обліку як платник податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі.

Підприємство позивача 05 серпня 2009 року подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2009 році, в якій позивачем зазначена частина чистого прибутку, що підлягає сплаті в сумі 87 200 грн., та 07 серпня 2009 року було подано позивачем на адресу відповідача декларацію з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2009 року.

Також судом першої інстанції встановлено, що супровідним листом від 04.11.2009 року № 897/4 про надання на адресу відповідача копії платіжних доручень по сплаті дивідендів та авансових платежів, нарахованих на дивіденди позивач подав Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі копії платіжних доручень по сплаті частини прибутку, що включається до бюджету за другий квартал 2009 року, а саме: платіжне доручення № 2807 від 06.08.2009 року на суму 10 000 грн. та платіжне доручення № 2949 від 13.08.2009 року на суму 77 200 грн., та платіжні доручення про сплату авансу на прибуток від дивідендів підприємства, а саме: платіжне доручення № 2952 від 13.08.2009 року на суму 10 000 грн. та платіжне доручення № 2971 від 18 серпня 2009 року на суму 11 800 грн.

На підставі наданих позивачем вище перелічених документів на адресу відповідача, керуючись п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» головним державним інспектором відділу податкового супроводження підприємств звязку, адміністративних та інших закладів СДПІ по роботі з великими платниками у м. Одесі була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати авансового внеску з податку на прибуток до бюджету при виплаті частині чистого прибутку державним підприємством «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр», за результатами якої складено акт № 702/15-3/01188477/12 від 12.11.2009 року.

Вказаним актом перевірки зафіксована в порушення пп. 7.8.2. п. 7.8. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» несвоєчасна сплата підприємством позивача авансового внеску з податку на прибуток при виплаті частини чистого прибутку за 1 е півріччя 2009 року в сумі 14 300 грн.

Зазначений акт перевірки був підписаний з боку підприємства позивача в.о. директора підприємства та головним бухгалтером.

На підставі вказаного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у місті Одесі було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.11.2009 року № 0000731530, що оскаржується позивачем. Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій наведений та обґрунтований письмовими поясненнями представника відповідача, що приєднані до матеріалів справи.

Позивачем було подано на адресу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі заперечення скаргу на вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.11.2009 року № 944/4, за результатами розгляду якої СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі було прийнято рішення від 24.12.2009 року № 33875/10/25-021, згідно з яким рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін.

Позивачем була подана до Державної податкової адміністрації в Одеській області повторна скарга на вказане рішення, проте Державною податковою адміністрацією в Одеській області прийнято рішення від 02.02.2010 року № 3511/10/25-0007 про залишення повторної скарги без розгляду внаслідок пропуску строку на адміністративне оскарження.

Державне підприємство «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» засновано на загальнодержавній власності та за організаційно-правовою формою є державне унітарне підприємство.

Позивачем подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі 05 серпня 2009 року розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2009 році, в якій позивачем зазначена частина чистого прибутку, що підлягає сплаті в сумі 87 200 грн., та 07 серпня 2009 року декларацію з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2009 року.

13 серпня 2009 року позивачем було перераховано до державного бюджету частину чистого прибутку в сумі 77 200 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 2949 від 13.08.2009 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з перерахуванням частини чистого прибутку до державного бюджету позивачем не було одночасно оплачено авансовий внесок на загальну суму 14 300 грн., що зафіксовано актом перевірки, а відтак відповідачем правомірно нараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції в сумі 28 600 грн.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», ст.17 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, за встановлених судом першої інстанції обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обовязку позивача сплачувати дивіденди у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року № 184 «Про порядок відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями до державного бюджету частини прибутку (доходу)», відповідно до яких частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої ДПА, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємств. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств. Сплачена відповідно до цього Порядку частина чистого прибутку (доходу) зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в органах Державного казначейства.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з п.1.2, п.1.9 ст.1 цього Закону податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а податкове повідомлення є письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобовязання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Отже, ця форма акта ненормативного характеру може застосовуватися лише щодо обовязків по сплаті податків і зборів (обовязкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у ст.14 та ст.15 Закону України «Про систему оподаткування».

Відповідно ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів) віднесено податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Відповідно до п.1.9 ст.1 Закону України № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

Зміст наведених правових норм дозволяє суду апеляційної інстанції зробити висновок, що передбачений ними обовязок сплати частини прибутку (доходу) має характер податкового платежу, з огляду на встановлення законодавцем субєктів, які мають його сплачувати, правил визначення розміру такого платежу (обєкту) та порядку його сплати.

Отже, кваліфікуючи такий платіж як «частина прибутку (доходу)» у якості «дивідендів, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами», суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначений платіж віднесено до категорії податкових зобовязань.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не допустив, правильно встановив обставини справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року у справі № 2-а-1634/10/1570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання ухвали суду в повному обсязі 28 листопада 2011 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян