Ухвала суду № 19997406, 20.12.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26а

_____________________________

УХВАЛА

"20" грудня 2011 р. № 2774/11

Суддя Бережнюк В.В. розглянувши матеріали

за позовом Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1

до відповідача Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 15 109 грн. 82 коп.

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 15 109 грн. 82 коп. заборгованості за Договором на перевезення вантажів від 25.01.2010 р.

При розгляді позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

А саме. 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір". Відповідно до ст.1 вказаного закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Згідно ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Слід зазначити, що відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 р. №2857-VI станом на 01 січня 2011 року мінімальний розмір заробітної плати встановлено у розмірі 941 грн. 00 коп.

Крім того, згідно з листом Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області від 25.10.2011 р. №6-16/6970-1045 реквізити рахунку для зарахування надходжень по м.Рівне до спеціального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір" :

№ 31217206700002,

одержувач: УДК у м.Рівне, банк одержувача: ГУДКУ у Рівненській області,

ЄДРПОУ: 22586331,

МФО 833017.

Отже, у даному випадку позивач повинен був сплатити на вказаний вище рахунок судовий збір у розмірі 1411 грн. 50 коп.

Підприємцем ОСОБА_1 не сплачено судовий збір. Натомість подано заяву від 16.12.2011 р. про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування заяви зазначає, що позивач знаходиться у складному фінансовому становищі та не має можливості сплатити судовий збір. Також покликається на ст.8 ЗУ "Про судовий збір", згідно якої суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору, враховуючи майновий стан сторони.

Вказана заява позивача про відстрочення сплати судового збору відхиляється судом з огляду на таке.

Частина 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI визначає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. № 01-06/1175/2011 за приписами статті 8 Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою:

- відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі;

- зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Відповідні питання можуть бути вирішені судом в ухвалі про прийняття позовної заяви чи іншої заяви або скарги, передбаченої ГПК.

З наведеного вище випливає, що позивач як заінтересована сторона, звертаючись до суду із заявою від 16.12.2011 р. про відстрочення сплати судового збору, повинен був належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.

Як вбачається з документів, що додані до позовної заяви та заяви про відстрочення сплати судового збору, суду не надано жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору.

Відтак, заява про відстрочення сплати судового збору не підлягає до задоволення у зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до п. 4 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За таких обставин позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Позивач не позбавлений права повторного звернення до господарського суду з даною позовною заявою після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути дану позовну заяву підприємцю ОСОБА_1 та додані до неї документи без розгляду.

Суддя Бережнюк В.В.