Рішення № 19997338, 29.11.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р. Справа № 5019/2299/11

За позовом Публічне акціонерне товариство "Запорізький автомобілебудівний завод"

до відповідача Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод"

про стягнення в сумі 1 029 906 грн. 49 коп.

Суддя Крейбух О. Г.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1., довіреність № 81 від 26.04.2011р.

від відповідача: представник ОСОБА_2., повноваження належним чином не підтверджені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 1029906,49 грн., в т.ч. 757 862,38 грн. - вартості неякісного товару та 272 044,11 грн. витрат за механічну обробку відливок, по договору від 17.02.2009р. № П-РЛЗ-АЗД-23.

В судовому засіданні 29 листопада 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні 08.11.2011р. не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою від 08.11.2011р. розгляд справи відкладено на 29.11.2011р.

В судове засідання 29.11.2011р. зявився представник відповідача ОСОБА_2 без належним чином підтверджених повноважень.

За наведеного, поскільки ухвалою від 08.11.2011р. явка уповноважених представників сторін в судове засідання 29.11.2011р. обов'язковою не визнавалася, суд здійснює розгляд справи № 5019/2299/11 за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2009 року між закритим акціонерним товариством з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод»(надалі покупець, позивач) та закритим акціонерним товариством «Рівненський ливарний завод»(надалі постачальник, відповідач) укладено договір № П-РЛЗ-АЗД-23 (надалі Договір), відповідно до якого постачальник продає, а покупець купує і оплачує товар, найменування, ціна і кількість якого вказані в Додатку (Специфікації), що є невідємною частиною договору /т.2, а.с.176-179/.

В подальшому до Договору вносилися зміни Додатковою угодою № 1 від 03.04.2009р., Додатковою угодою № 2 від 21.04.2009р., Додатковою угодою № 3 від 06.08.2009р., Додатковою угодою № 4 від 23.09.2009р., Додатковою угодою № 5 від 04.11.2009р., Додатковою угодою № 6 від 23.02.2010р., Додатковою угодою № 7 від 01.04.2010р., Додатковою угодою № 8 від 27.04.2010р., Додатковою угодою № 9 від 17.05.2010р., Додатковою угодою № 10 від 24.06.2010р., Додатковою угодою № 11 від 27.07.2010р., Додатковою угодою № 12 від 27.08.2010р., Додатковою угодою № 13 від 30.09.2010р., Додатковою угодою № 14 від 25.10.2010р., Додатковою угодою № 15 від 11.11.2010р., Додатковою угодою № 16 від 13.12.2010р., Додатковою угодою № 17 від 22.02.2011р. /т.2, а.с.180-198/.

Згідно з укладеними специфікаціями товаром, що підлягав поставці, є блок цилиндрів. Вантажоотримувачем - структурний підрозділ ЗАТ «ЗАЗ»у м.Мелітополі ГРП «АвтоЗАЗ-Мотор».

12.04.2011р. Закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод», яке є правонаступником ЗАТ «ЗАЗ».

На виконання умов Договору відповідач у 2009-2011 роках поставив товар на загальну суму 17 932 677,94 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних та рахунків-проформ /т.1, а.с.20-145, т.2, а.с.1-119/.

Відповідно до п.2.1 Договору покупець здійснює 100 % оплату товару у відповідності до Додатку (Специфікації) до Договору. Оплата продукції проводиться згідно місячної специфікації за узгодженим сторонами графіком оплати.

Позивачем поставлений товар оплачено на загальну суму 17 737 592,83 грн. На суму 195 336,96 грн. проведено взаємозалік згідно актів взаємозаліку № 1 від 01.04.2009р., № 2 від 01.07.2009р., № 3 від 19.10.2009р., № 4 від 16.02.2010р.

Під час виробництва та механічної обробки товару, який поставив ЗАТ «РЛЗ», було виявлено, що деяка частка продукції не відповідає технічним вимогам щодо якості продукції. На виконання вимог п.5.3 Договору №П-РЛЗ-АЗД-23 від 17.02.09р та п.16, 18 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. П-7 зі змінами, на адресу відповідача були направлені листи, щодо направлення представника ЗАТ «РЛЗ»для приймання продукції за якістю.

Відповідач листами № 643 від 12.03.2009р. та № 112 від 24.01.2011р. повідомив, що згоден на щотижневе списання неякісних відливок без участі його представника відповідно до Інструкції П-7.

Керуючись вимогами п.20 Інструкції П-7 та згодою відповідача на односторонню прийомку продукції, позивачем були складені акти без участі представника ЗАТ «РЛЗ»та за участю представника громадськості.

Загальна сума неякісної продукції склала 4 927 869.99грн., що підтверджується актами про фактичну якість та комплектність продукції /т.3, а.с.1-124, т.4, а.с.1-122/.

У відповідності до п.5.5. Договору № П-РЛЗ-АЗД-23 від 17.02.2009р. сторони допускають наявність технологічно неминучого рівня відходів товару за прихованими ливарними дефектами, рівень якого становить 7% (з червня 2010р. - 9% додаткова угода № 9 від 17.05.2010р. до договору № П-РЛЗ-АЗД-23 від 17.02.2009р.). У випадках, коли фактичний рівень відходів поставленого товару перевищує рівень, встановлений протоколом узгодження, продавець несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування витрат на механічну обробку таких відливок шляхом поставки додаткової кількості відливок на цю суму або за згодою сторін грошовими коштами.

Керуючись вищезазначеними умовами договору відповідачу були нараховані суми витрати на механічну обробку неякісної продукції на загальну суму 280 576,33 грн. Окрім цього, у зв'язку з поставкою неякісної продукції було завдано шкоди шляхом поломки інструменту на суму 18 245,89 грн. Таким чином, загальна сума неякісного товару з урахуванням витрат на механічну обробку за 2009-2011 роки склала 5 226 692,21 грн.

На адресу відповідача були надіслані претензії з вимогою про заміну неякісної продукції та відшкодування витрат на механічну обробку продукції, у відповіді на які відповідач визнав пред'явлені претензії та зобов'язався замінити неякісну продукцію /т.5, а.с.17-61, 62-104/.

Свої зобов'язання по заміні неякісної продукції відповідач у повному обсязі не виконав - замінив продукцію на суму 4 151 761,72 грн. та компенсував витрати на механічну обробку на суму 45 024,00 грн., усього 4 196 785,72 грн.

Сума заборгованості відповідача за неякісний товар складає 757 862,38 грн., витрати за механічну обробку відливок 272 044,11 грн., а всього 1 029 906,49 грн., що підтверджується розрахунком суми позову /т.2, а.с.199-203/.

Відповідно до п.5.4. Договору № П-РЛЗ-АЗД-23 від 17.02.2009р. заміна неякісного товару виконується Постачальником у 20-ти денний термін з моменту підписання двостороннього акту.

Натомість, на порушення своїх зобов'язань ЗАТ «Рівненський ливарний завод»заміну неякісного товару у повному обсязі не виконало та не відшкодувало витрати на механічну обробку такого товару.

Відповідач ЗАТ «РЛЗ»неодноразово підтверджувала наявність заборгованості за поставку неякісної продукції та зобов'язувалося замінити неякісну продукцію або перерахувати грошові кошти, що підтверджується листами відповідача № 778 від 23.10.2009р., № 1234 від 10.08.2010р., № 208 від 09.02.2011р. та протоколами переговорів між ЗАТ «ЗАЗ» та ЗАТ «РЛЗ»від 11.03.2011р. та від 07.04.2011р. /т.5, а..с.1-7/.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексами, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії не переробної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1)відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2)вимагати заміни товару

Згідно з ст.673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

За наведеного, позовні вимоги про стягнення 1029906,49 грн., в т.ч.757 862,38 грн. - вартості неякісного товару та 272 044,11 грн. витрат за механічну обробку відливок, по договору від 17.02.2009р. № П-РЛЗ-АЗД-23 підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 10299,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Керуючись статтями 49, 81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" (вул.Привокзальна, буд.2, с.Городок, Рівненський район, Рівненська область, 35331, іден.код 30606056) на користь публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" (проспект Леніна, буд.8, м.Запоріжжя, 69600, іден.код 25480917) 1 029 906 грн. 49 коп., в т.ч. 757 862,38 грн. - вартості неякісного товару та 272 044,11 грн. витрат за механічну обробку відливок, державне мито за подання позовної заяви у сумі 10 299 грн. 07 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Крейбух О. Г.

повне рішення складено "29" листопада 2011 року

помічник судді

Васильєва О.М.