Рішення № 19997331, 29.11.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2011 р. Справа № 5019/2559/11

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Берешит"

до відповідача 1: Агропромислової фірми "ОСОБА_5"

до відповідача 2: Приватного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

до відповідача3: Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції

про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_1 дов. у справі.

Від відповідача 1: ОСОБА_2. дов. у справі.

Від відповідача 2: ОСОБА_3. дов. у справі.

Від відповідача 3: ОСОБА_4. дов. № 11089 від 14.11.11 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Берешит", звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідачів, у якій просить, з урахуванням зменшення вимог, визнати право власності на подрібнювач гранул, та звільнити з під арешту, посилаючись на таке.

Так, при формуванні статутного капіталу Позивача, його засновник громадянин ОСОБА_5 вніс до статутного капіталу: подрібнювач гранул (апарат виробництва крихти кормової) та охолоджувач гранул. Зазначене майно, до передачі Позивачу знаходилось у власності громадянина ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу від 20 грудня 2010 року укладеного з фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності - ОСОБА_6., видаткової накладної № РН-0000063 від 20.12.2010 року та акту приймання передачі основних засобів від 20.12.2010 року.

З моменту передачі спірного майна до статутного капіталу Позивача, згідно Закону України "Про господарські товариства", воно стало власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Берешит". Довідка Позивача підтверджує, що станом на 15 лютого 2011 року на балансі підприємства числиться лінія по гранулюванню кормів, що знаходиться в приміщенні комбікормового заводу за адресою: Рівненський р-н, с. М.Шпаків вул. Шевченка, у складі: подрібнювач та охолоджувач гранул.

Агропромислова фірма "ОСОБА_5" визнає позовні вимоги посилаючись на таке.

08 квітня 2009 року між Відповідачем 1 та СПД ОСОБА_6. було укладено договір купівлі-продажу обладнання приготування кормів. Згідно зазначеного договору Агропромисловою фірмою "ОСОБА_5" продано СПД ОСОБА_6 охолоджувач горизонтальний конвеєрний DР-5 та подрібнювач гранул RGR-5. Дана обставина підтверджується видатковою накладною № Бр-0000030 від 08 квітня 2009 року, актом приймання передачі основних засобів від 08 квітня 2009 року та актом проведення взаємозаліку однорідних вимог від 30 квітня 2009 року. В подальшому СПД ОСОБА_6. продав вказане майно засновнику Позивача, який вніс його в статутний фонд ТОВ "Берешит".

З моменту продажу охолоджувача горизонтального конвеєрного DP-5 та подрібнювача гранул RGR-5 Відповідач 1 не є власником зазначеного майна, а відповідно до вказаних у позовній заяві обставин його власником став Позивач.

ПАТ „Західінкомбанк" не визнає позовні вимоги та має проти них такі заперечення.

Спірне майно, а саме, лінія "РD-5 SА ТЕSТМЕR" є в переліку основних засобів боржника банку ПАФ "ОСОБА_5", який подавався Відповідачем 1 для ПАТ "Західінкомбанк" (оборотно-сальдова відомість по рахунку: 10 Необоротні активи за грудень 2008 року).

26.08.2011 року держаним виконавцем відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції ОСОБА_4. винесено постанову про арешт всього майна боржника ПАФ "ОСОБА_5" та заборону його відчуження. Таким чином, відчуження даного майна прямо заборонено законом і всі угоди спрямовані на зміну права власності вказаного майна відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України є недійсними.

На думку банку, ПАФ "ОСОБА_5" (зокрема її власник Брошук М.С.) намагаючись уникнути примусового вилучення і продажу державною виконавчою службою арештованого майна нібито продав це спірне майно фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_6, який нібито потім продав його вже ОСОБА_5

Оскільки предметом позову є визнання права власності на лінію "РD-5 SА ТЕSТМЕR", на думку Відповідача 2, необхідно витребувати у ПАФ "ОСОБА_5" інформацію про активи підприємства, щоб вияснити чи знаходиться спірне майно на балансі на даний час. Також у судовому засіданні необхідно оглянути всі оригінали документів на підставі яких дане майно, на яке накладено арешт ДВС переходило від ПАФ "ОСОБА_5" до ТзОВ "Берешит" через фізичних осіб.

Відділ державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції, вважає вимоги позивача щодо:

- визнання права власності на подрібнювач гранул (апарат виробництва крихти кормової) та охолоджувача гранул;

- звільнення з-під арешту описаного майна - безпідставними та необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з слідуючих підстав.

У відділі на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження від 23.06.2010 року про стягнення боргу з ПАФ "ОСОБА_5" (код ЄДРПОУ 30716583) та ЗАТ "СГП "Жобрин" (код ЄДРПОУ 33733690) на корить юридичних осіб та держави в сумі 3934737,34 грн.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 11 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 27 ЗУ "Про виконавче провадження" говорить, що у разі ненадання боржником у строки для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень відповідно є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

На підставі вищевказаного, керуючись ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" 20.10.2011 року державним виконавцем описано та арештовано майно, а саме: "Лінія "РD-5 SА ТЕSТМЕR", що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунках за грудень 2008 року знаходилась на балансі боржника - ПАФ "ОСОБА_5».

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Протягом усього терміну виконання зведеного виконавчого провадження боржник не лише жодного разу не скористався передбаченими ст.ст. 12, 52 Закону України "Про виконавче провадження" правами, а саме: ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, брати участь у провадженні виконавчих дій, запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення..., але й не виконав покладені на нього п. 6 ст. 12 цього ж Закону обов'язки:

- надавати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах;

- письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

На момент складання акту опису та арешту майна, боржником не надано жодних документів, що підтверджували б чи спростовували б право власності "Лінії РD-5 SА ТЕSТМЕR" за ПАФ "ОСОБА_5".

На місце проведення виконавчих дій представник боржника не з'явився, хоча про час і місце проведення був попереджений заздалегідь та належним чином.

Боржником і досі не повідомлено дату укладення договору між ПАФ "ОСОБА_5" та СПД ОСОБА_6. щодо реалізації арештованого майна, а також не надано підтверджуючі документи, у зв'язку із чим виникають сумніви щодо правомірності даної угоди.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відділ Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції відкрив виконавче провадження за заявою Відповідача 2 про примусове виконання наказу господарського суду Рівненської області щодо стягнення заборгованості з Відповідача 1.

У межах даного провадження 20 жовтня 2011 року, за зверненням Відповідача 2, було здійснено опис та арешт майна - "Лінії РD-5 SА ТЕSТМЕR", що за інформацією Відповідача 2 має належить Відповідачу 1 на праві власності.

При здійснені опису та арешту майна, до описаного майна включено майно, що є власністю Позивача.

Так, при формуванні статутного капіталу Позивача, його засновник громадянин ОСОБА_5 вніс до статутного капіталу: подрібнювач гранул (апарат виробництва крихти кормової) та охолоджувач гранул. Зазначене майно, до передачі Позивачу перебувало у власності громадянина ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу від 20 грудня 2010 року, укладеного з фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності - ОСОБА_6., видаткової накладної № РН-0000063 від 20.12.2010 року та акту приймання передачі основних засобів від 20.12.2010 року.

ОСОБА_6. набув укладене майно від ПАФ "ОСОБА_5" на підставі договору купівлі-продажу від 08.04.09 р.

З моменту передачі спірного майна до статутного капіталу Позивача, згідно Закону України "Про господарські товариства", воно стало власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Берешит". Довідка Позивача підтверджує, що станом на 15 лютого 2011 року на балансі підприємства числиться лінія по гранулюванню кормів, що знаходиться в приміщенні комбікормового заводу за адресою: Рівненський р-н, с. М.Шпаків вул. Шевченка,40а, у складі: подрібнювач гранул (апарат виробництва крихти кормової) балансовою вартістю 40 000 грн., охолоджувач гранул балансовою вартістю 30 000 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості Відповідача-1 за другий квартал 2009 р. у цей період відчужено спірну частину лінії вартістю 70 000 грн., що підтверджує відсутність зазначеного майна у нього.

Згідно ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін а також інші обставини, які, мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 54-57, 82-84 ГПК України, ст. ст. 16, 386, 391, 392 ЦК України та Законом України "Про виконавче провадження", суд-

ВИРІШИВ:

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Берешит" право власності на подрібнювач гранул (апарат виробництва крихти кормової) та охолоджувач гранул, та звільнити з під арешту.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення складений: "30" листопада 2011 року