Рішення № 19997237, 20.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2011 р. Справа № 5019/1783/11

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Імперія-К"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа ОСОБА_1

про стягнення в сумі 50 651 грн. 75 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : представник Олексюк В.В.

Від відповідача : представник Войтюк Т.Л.

Від третьої особи : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Континент Нафто Трейд" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Імперія-К", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа ОСОБА_1 про стягнення в сумі 50 651 грн. 75 коп., з яких 40 414 грн. 16 коп. - основний борг, 2 124 грн. 72 коп. - пеня, 2 020 грн. 71 коп. - штраф, 4 797 грн. 76 коп. - 3% річних, 1 294 грн. 40 коп. - інфляційні втрати. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано умови Договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС № ск/р 17 від 28 грудня 2009 р. в частині оплати вартості отриманих паливно-мастильних матеріалів за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р. по смарт-карті № НОМЕР_1.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнає. Зазначає, що починаючи з 21 січня 2011 року паливно-мастильні матеріали по смарт-карті №НОМЕР_1 не отримувалися, оскільки у січні 2011 року вищевказана смарт-карта почала давати збої при заправці транспортних засобів, що належали підприємству. З метою ремонту або заміни смарт-карта 21.01.2011р. була повернута в операційний центр позивача за адресою м. Рівне, вул. Біла, 5а, що відповідає п. 1.10 договору №ск/р 17 від 28.12.2009 р. TOB фірма "Імперія - K" подано позивачу заяву про блокування смарт-карти НОМЕР_1. Згідно п.5.3.8. договору, позивач брав на себе зобов'язання блокувати операції по смарт-карті у випадку отримання від ТОВ фірми "Імперія-К" заяви про тимчасове блокування операцій по смарт-картам. Таким чином, починаючи з 21.01.2011р. смарт-карта знаходилася у розпорядженні позивача, а починаючи з 01.02.2011р. позивач повинен був заблокувати операції по згаданій смарт-карті. Відтак відповідач вважає, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, тому просить в позові відмовити.

Крім того, позивач надав суду письмові пояснення від 27.09.2011 р. та від 20.10.2011 р., згідно яких вказує, що відповідно до умов Договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС № ск/р 17 від 28 грудня 2009 р. відповідач зобов'язаний був здійснювати контроль за використанням смарт-карт. Зазначає, що відповідачем було передано смарт-карту №НОМЕР_1 особі, яка не була уповноважена на отримання смарт-карт, та порушено пункти договору щодо умов та порядку повідомлення позивача про блокування смарт-карт. Позивач вважає, що відповідач через свою необережність допустив порушення умов договору, що проявилося у неналежній дбайливості, оскільки відповідач повинен був усвідомити наслідки передачі смарт-карти неуповноваженій особі.

Представник позивача в судовому засіданні 20.10.2011 р. позовні вимоги підтримав повністю. Просить позов задоволити.

В судовому засіданні 20.10.2011 року представник відповідача надав пояснення, які співпадають з позицією, що викладена у відзиві. Просить суд в позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_1. пояснень по суті спору не надав, у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 28 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Континент Нафто Трейд" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Імперія-К" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС № ск/р 17 (арк.с.9-16). Відповідно до предмету договору (п.2.1.) продавець (Позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (Відповідача) через АЗС, що розміщені на території України, з використанням смарт-карт паливно-мастильні матеріали (далі -ПММ), а покупець зобов'язувався приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість.

За умовами п.1.2. Договору смарт-карта - технічний засіб отримання покупцем паливно-мастильних матеріалів через АЗС.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що відпуск ПММ покупцю здійснюється на підставі пред'явлення смарт-карти оператору АЗС з використанням РОS-терміналу, при умові правильного введення РІN-коду смарт-карти. Відпуск здійснюється шляхом заправки ПММ транспортних засобів покупця (довіреної особи покупця) в кількості та асортименті, обраних покупцем (довіреною особою) самостійно в межах добового (місячного ліміту) ПММ, встановленого на смарт-карті.

Підтвердженням фактичного отримання покупцем ПММ на АЗС в асортименті, кількості та ціні є чек з РОS-терміналу, що видається покупцю, або спеціальна відомість, або фіскальний чек, або акт приймання-передачі ПММ (п.3.5. Договору).

Ціна ПММ визначається на момент поставки (вибірки) згідно зазначеної ціни на кожну марку ПММ в інформаційному табло АЗС. Сторони погодили, що ціна ПММ є узгодженою, коли покупець (довірена особа покупця) здійснили вибірку ПММ з АЗС на умовах даного Договору та отримали документ, що визначений у п.3.5. В ціну ПММ включено ПДВ - 20%. Ціна ПММ відображається в чеку з РОS-терміналу, відомості та підтверджується видатковими накладними або актами приймання-передачі. Розрахунки за ПММ здійснюються покупцем в українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, або внесення грошових коштів у касу продавця (п.п. 4.1., 4.2. Договору).

Відповідно до розділу 5 Договору "Обов'язки сторін" покупець зобов'язаний належно виконувати умови Договору, в т.ч. вчасно та в повному обсязі здійснювати оплату вартості отриманих ПММ у відповідності до умов Розділу 4, та/або відповідних додатків чи доповнень до даного Договору. У випадку крадіжки, втрати, знищення, пошкодження смарт-карти негайно в усній формі з подальшим письмовим підтвердженням повідомити про цей факт в ОЦ продавця, або на номер служби підтримки клієнтів (Гаряча лінія) "WOG" з вказівкою номера викраденої, втраченої, знищеної пошкодженої смарт-карти (п.5.1.10. Договору). Продавець у свою чергу зобов'язаний у випадку одержання від покупця усного повідомлення про крадіжку, втрату, знищення, пошкодження смарт-карти протягом 24 годин з моменту отримання такого повідомлення вжити заходи щодо блокування операцій по даній смарт-карті. Блокування смарт-карт здійснюється тільки в робочі дні. Також продавець зобов'язаний блокувати операції по смарт-карті у випадках: крадіжки, втрати, знищення, пошкодження смарт-карт при умові виконання покупцем п.5.1.10. даного Договору; надання неправильного РІN-коду, після триразового неправильного введення РІN-коду смарт-карта блокується автоматично; закінчення добового (місячного) ліміту ПММ; отримання від покупця заяви про тимчасове блокування операцій по смарт-картам.

Розділ 6 Договору передбачає умови користування смарт-картами, згідно п.6.3. якого встановлено, що при неможливості покупцем здійснювати вибірку ПММ чи з інших причин, покупець має право звернутися в ОЦ продавця з письмовою заявою про заблокування операцій смарт-карти. Термін блокування погоджується сторонами додатково в письмовій формі.

Договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено відбитками печаток сторін.

Протоколом від 28.12.2009 року до згаданого Договору сторони погодили, що покупцем використовуються для отримання ПММ на АЗС смарт-карти з логотипом "WOG", які є у власності покупця, а саме за номерами: НОМЕР_1, 276090737, 276090739, 276090899, 276090900, 276091067, 276091068 (арк.с.17).

Як зазначає позивач, ним за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р. з використанням вищевказаних смарт-карт відповідачу було відпущено партії паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 199502 грн. 62 коп. Зокрема по смарт-карті №НОМЕР_1 на загальну суму 54078 грн. 46 коп. А саме: в лютому 2011 року здійснено відпуск ПММ на загальну суму 93 520,55 грн., з яких по смарт-карті № НОМЕР_1 на суму 32 962,19 грн.; в березні 2011 року здійснено відпуск ПММ на загальну суму 105 982,07 грн., з яких по смарт-карті № НОМЕР_1 на суму 21116,27 грн.

В якості доказів відпуску відповідачу ПММ позивач надав копії актів приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів за період з 1 лютого 2011 р. по 28 лютого 2011 р. та за період з 1 березня 2011 р. по 31 березня 2011 р., копії видаткових накладних №14395 від 28.02.2011 р. та №19497 від 31.03.2011 р., копії податкових накладних №8297/015 від 28.02.2001 р. та №3692/015 від 31.03.2011 р. (арк.с.18-23). Крім того, позивач надав до матеріалів справи копії фіскальних чеків та чеків з РОS-терміналу як докази приймання-передачі ПММ (арк.с.35-73).

За твердженням позивача вартість відпущених у лютому 2011 р. ПММ була частково оплачена відповідачем на суму 74222,66 грн., в т.ч. і вартість ПММ отриманих по смарт-карті №НОМЕР_1 на суму 13664,30 грн., неоплаченими залишилась сума в розмірі (32 962,19 грн. - 13 664,30 грн.) 19 297,89 грн. Вартість відпущених у березні 2011 р. ПММ була частково оплачена на суму 84 865,80 грн., вартість ПММ отриманих по смарт-карті № НОМЕР_1 на суму 21 116,27 грн. залишилась неоплаченою.

Отже, за підрахунками позивача сума основного боргу відповідача за ПММ, що отримані по смарт-карті №НОМЕР_1 у період лютий-березень 2011 року, складає 40414 грн. 16 коп. (19 297,89 + 21116,27).

Згідно пунктів 9.2. та 9.3. Договору у випадку непроведення розрахунків покупець зобов'язується сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь продавця штраф в розмірі 5% від суми заборгованості. Покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу продавця повинен сплатити проценти в розмірі 35% річних від суми заборгованості за кожен день прострочки згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України.

Керуючись зазначеними пунктами Договору, з огляду на порушення відповідачем зобовязання щодо вчасної та повної оплати вартості отриманих ПММ, позивач нарахував 2 124 грн. 72 коп. пені та 2 020 грн. 71 коп. штрафу (розрахунок на арк.с.7).

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував 4 797 грн. 76 коп. - 3% річних та 1294 грн. 40 коп. - інфляційних втрат (розрахунок на арк.с.8).

Отже, за твердженням позивача відповідач зобовязаний сплатити заборгованість у загальному розмірі 50 651 грн. 75 коп., з яких 40 414 грн. 16 коп. - основний борг, 2 124 грн. 72 коп. - пеня, 2 020 грн. 71 коп. - штраф, 4 797 грн. 76 коп. - 3% річних, 1 294 грн. 40 коп. - інфляційні втрати. Тому звернувся до господарського суду з даним позовом.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься копія заяви №004/01-11 від 21 січня 2011 року (арк.с.87) адресована відповідачем до ТзОВ "Континент Нафто Трейд", у якій останнього повідомлено, що смарт-карта №НОМЕР_1 дає збої в роботі, у звязку з чим відповідач просив провести ремонт або заміну вказаної смарт-карти. Заява підписана генеральним директором ТзОВ Фірми "Імперія-К" ОСОБА_2 До заяви було додано смарт-карту №НОМЕР_1. На вимогу суду в якості доказу направлення позивачу заяви №004/01-11 від 21 січня 2011 року відповідачем надано витяг з журналу вихідної кореспонденції (арк.с.112).

Також відповідачем надано до матеріалів справи копію заяви №007-01/02-11 від 01 лютого 2011 року (арк.с.89), у якій ТзОВ фірма «Імперія-К» просить позивача заблокувати смарт-карту №НОМЕР_1. На даній заяві наявна відмітка про те, що остання отримана працівником позивача ОСОБА_1 01.02.2011 р. під розписку.

В підтвердження того, що ОСОБА_1. станом на 01.02.2011 р. був працівником ТзОВ "Континент Нафто Трейд" на вимогу суду позивачем надано копію наказу №КРІ00018/1 від 28.12.2009 р. про прийняття на роботу Пальчевського Романа Олександровича на посаду менеджера зі збуту в структурний підрозділ «Відділ збуту нафтопродуктів через мережу автозаправних станцій» (арк.с.125).

Крім того, у справі міститься копія письмових пояснень від 17.03.2011 р. працівника ТзОВ "Континент Нафто Трейд" Пальчевського Романа Олександровича, у яких останній зазначає, що 21.01.2011 р. отримав від ОСОБА_2 смарт-карту №НОМЕР_1 для її заміни. Пояснює, що дану смарт-карту використовував у своїх цілях в період з 21.01.2011 р. по 10.03.2011 р. та отримав по ній палива на загальну суму 51 069, 85 грн. (арк.с.88).

З наведеного вище вбачається, що відповідач після виявлення несправності смарт-карти №НОМЕР_1, дотримуючись умов п.5.1.10. укладеного між сторонами Договору, звернувся до позивача з відповідним письмовим повідомленням (у даному випадку - заявою) про заміну та заблокування даної смарт-карти, та з 21.01.2011 р. смарт-карта не використовувалася відповідачем. У свою чергу працівник позивача в порушення умов пунктів 5.3.4. та 5.3.8. Договору не заблокував операції по смарт-карті та використовував останню для власних потреб.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений говором або законом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України, встановлює поняття договору, відповідно до якої, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Крім того, Цивільним кодексом України (ст.629) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, з аналізу наведених вище правових норм та матеріалів справи вбачається, що у даному випадку обов'язковою умовою для стягнення з відповідача на користь позивача заявлених ним 40 414 грн. 16 коп. - основного боргу, 2 124 грн. 72 коп. - пені, 2 020 грн. 71 коп. - штрафу, 4 797 грн. 76 коп. - 3% річних, 1 294 грн. 40 коп. - інфляційних втрат є факт користування ТзОВ фірмою "Імперія-К" смарт-картою №НОМЕР_1 в період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р., та порушення з боку відповідача умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС № ск/р 17 від 28 грудня 2009 р. в частині оплати вартості отриманих паливно-мастильних матеріалів за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р. по даній смарт-карті.

Поряд з цим матеріалами справи підтверджується та обставина, що ТзОВ фірмою "Імперія-К" з 21.01.2011 р. смарт-карта №НОМЕР_1 не використовувалася. Також підтверджується, що відповідачем було вжито необхідних заходів щодо повідомлення ТзОВ "Континент Нафто Трейд" про несправність даної смарт-карти та повернення останньої позивачу для заміни та/або заблокування.

Відповідно до ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу господарський суд, керуючись положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши все вищевказане господарський суд прийшов до висновку, що доводи позивача, які викладені у позовній заяві як підстави для стягнення з відповідача 50 651 грн. 75 грн. заборгованості, спростовані наведеними вище правовими нормами та наявними у справі доказами.

Не заслуговують також на увагу посилання ТзОВ "Континент Нафто Трейд" на те, що відповідачем було передано смарт-карту №НОМЕР_1 особі, яка не уповноважена на отримання смарт-карт, та порушено пункти договору щодо умов та порядку повідомлення позивача про блокування смарт-карт, та твердження, що відповідач через свою необережність допустив порушення умов договору, що проявилося у неналежній дбайливості, оскільки у відповідних пунктах Договору чітко обумовлено, що покупець (відповідач) повідомляє продавця (позивача) про крадіжку, втрату, знищення чи пошкодження смарт-карти. Жоден пункт Договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС № ск/р 17 від 28 грудня 2009 р. не передбачає конкретного кола посадових осіб ТзОВ "Континент Нафто Трейд", які уповноважені отримувати від відповідача смарт-карти у разі їх несправності. Тим більше умовами згаданого Договору не визначено кого із працівників позивача необхідно повідомляти про крадіжку, втрату, знищення чи пошкодження смарт-карти. Тому суд прийшов до висновку, що відповідачем не порушено умови Договору щодо процедури звернення до позивача з відповідним письмовим повідомленням про заміну та заблокування згаданої смарт-карти.

Отже вбачається, що позивач фактично визнає, що його працівником 21.01.2011 р. було отримано смарт-карту №НОМЕР_1, разом з тим просить стягнути з відповідача 50651 грн. 75 коп. вартості ПММ за період лютий-березень 2011 року, що отримані по даній смарт-карті, та нарахованих санкцій, посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору.

Наявними у справі належними та допустимими доказами підтверджено, що даний борг виник у зв'язку з неправомірним використанням у вказаний період смарт-карти №НОМЕР_1 працівником ТзОВ "Континент Нафто Трейд" ОСОБА_1

Суд вказує, що відповідач не повинен нести відповідальність за такі дії згаданого працівника ТзОВ "Континент Нафто Трейд".

Слід зазначити, що у даному випадку умови Договору порушено позивачем, оскільки останній після звернення ТзОВ фірми "Імперія-К" із заявами №004/01-11 від 21.01.2011 р. та №007-01/02-11 від 01.02.2011 р. зобов'язаний був належним чином зреагувати та заблокувати та/або замінити смарт-карту №НОМЕР_1, що ним не було зроблено.

Відтак позовні вимоги ТзОВ "Континент Нафто Трейд" про стягнення з ТзОВ фірми "Імперія-К" 50 651 грн. 75 коп. заборгованості, з яких 40 414 грн. 16 коп. - основний борг, 2 124 грн. 72 коп. - пеня, 2 020 грн. 71 коп. - штраф, 4 797 грн. 76 коп. - 3% річних, 1 294 грн. 40 коп. - інфляційні втрати, є необґрунтованими, спростованими належними та допустимими доказами, тому не підлягають до задоволення.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Отже, враховуючи все вищевикладене в позові слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи при відмові в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписаний суддею "11" листопада 2011 року