Рішення № 19997182, 12.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2011 р.Справа № 20/17-4572-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмакс”

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Котовська меблева фабрика”

про стягнення заборгованості у сумі 220266,35 грн.,

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довір. №12 від 01.01.2011р.,

від відповідача: ОСОБА_2. довір. №15/6-446 від 27.09.2011р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Будмакс” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Котовська меблева фабрика”, в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 215 082,79 грн., 3 % річних у сумі 643,38 грн., пеню у сумі 3324,10 грн. та індекс інфляції у сумі 216,08 грн. із покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між ним та ЗАТ „Котовська меблева фабрика” був укладений договір поставки №07/04/07 від 01.01.2011р., відповідно до якого постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на підставі замовлень, у яких зазначається асортимент, кількість товару та бажані строки поставки. Факт приймання замовлення підтверджує рахунок-фактура.

ТОВ „Будмакс” виконав всі взяті на себе зобовязання згідно договору № 07/04/07 від 01.01.2011р. та поставив товар ЗАТ „Котовська меблева фабрика” на суму 216082,79 грн., про що свідчать видаткові накладні.

Однак, в порушення п. 3.3. договору, згідно з яким оплата за поставлені товари згідно умов договору здійснюється покупцем на умовах: 100% оплата вартості відвантаженої партії товару у 5-ти денний строк з моменту отримання товару від постачальника, відповідач за поставлену продукцію у повному обсязі не розрахувався.

Після направлення 25.10.2011р. на адресу відповідача претензії щодо погашення заборгованості, яка була залишена буз відповіді та задоволення, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області 03.11.2011р. було порушено провадження у справі №20/17-4572-2011 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 30.11.2011р.

В судовому засіданні 30.11.2011р. представник позивача пояснив суду, що відповідач повністю сплатив суму основного боргу, проте позовні вимоги в цій частині не уточнив.

Відповідач просив позов залишити без розгляду у відповідності до ст. 81 ГПК України, у зв'язку з недотриманням позивачем порядку досудового врегулювання спору.

Крім того, як зазначає відповідач, на момент отримання ним ухвали суду про порушення провадження у справі сума основного боргу зменшилась до 159182,79 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.11.2011р. надав суду контррозрахунок суми боргу, а також докази реорганізації ЗАТ „Котовська меблева фабрика” у ПАТ „Котовська меблева фабрика”.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обовязковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи, що відповідач Закрите акціонерне товариство „Котовська меблева фабрика” було реорганізоване у Публічне акціонерне товариство „Котовська меблева фабрика”, яке є правонаступником його прав та обов'язків, суд вважає за необхідне замінити відповідача - Закрите акціонерне товариство „Котовська меблева фабрика” його правонаступником, яким є Публічне акціонерне товариство „Котовська меблева фабрика”.

30.11.2011р. у судовому засіданні судом було оголошено перерву до 12.12.2011р. у зв'язку з вжиттям сторонами заходів щодо мирного врегулювання спору.

У судовому засіданні 12.12.2011р. позивач підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 643,38 грн., пені у сумі 3324,10 грн. та індексу інфляції у сумі 216,08 грн., а також просив покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач проти позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.35-36).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Будмакс” та ЗАТ „Котовська меблева фабрика” (правонаступником якого є ПАТ „Котовська меблева фабрика”) було укладено договір поставки №07/04/07, згідно з яким постачальник (ТОВ „Будмакс”) зобовязується поставити, а покупець (ЗАТ „Котовська меблева фабрика”) прийняти та оплатити товар на підставі замовлень, у яких зазначається асортимент, кількість товару та бажані строки поставки товару.

Відповідно до п.1.3. договору кількість та ціна товару зазначаються у видаткових накладних, які є невідємною частиною даного договору.

У відповідності з п.3.3. договору, оплата за поставлені товари згідно умов договору здійснюється покупцем на умовах: 100% оплата вартості відвантаженої партії товару у 5-ти денний строк з моменту отримання товару від постачальника.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В порушення умов договору щодо своєчасної оплати товару, відповідач повністю розрахувався за поставлену продукцію тільки після звернення позивача до суду.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі випадку, зокрема, відсутності предмету спору.

Враховуючи, що основну заборгованість ПАТ „Котовська меблева фабрика” було сплачено у повному обсязі, провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 215082,79 грн. слід припинити за відсутністю предмету спору.

Аналізуючи позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та індексу інфляції, суд зазначає, що згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до п.5.2 договору № 07/04/07 від 01.01.2011р., за несвоєчасне проведення розрахунків за отриманий товар, покупець зобовязується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день затримання оплати.

З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення пені є обґрунтованими. Разом з тим, враховуючи, що позивачем невірно визначено період стягнення, судом, з урахуванням вищевказаних положень закону та договору, за допомогою системи „Ліга-Закон”, було зроблено власний розрахунок пені, яка складає 3 229,37 грн.

Розрахунок пені.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

57500.015.09.2011 - 28.10.2011447.7500 %0.042 %*1074.38

64508.2727.09.2011 - 28.10.2011327.7500 %0.042 %*876.61

94074.5227.09.2011 - 28.10.2011327.7500 %0.042 %*1278.38 Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, суд враховує те, що наявність будь-яких збитків, викликаних простроченням відповідача, позивачем не доведена та подібні вимоги позивачем не заявлялися. Приймаючи до уваги постійну часткову сплату відповідачем заборгованості та повну сплату ним суми боргу до винесення рішення, суд вважає за необхідне, користуючись правом, наданим ст.83 ГПК України, зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню, до 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом була встановлена помилковість розрахунків позивача в частині дат порушення грошового зобовязання по кожній з поставок, судом, в межах визначеного позивачем строку, було зроблено власний розрахунок 3% та індексу інфляції.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

57500.015.09.2011 - 28.10.2011443 %207.95

64508.2727.09.2011 - 28.10.2011323 %169.67

94074.5227.09.2011 - 28.10.2011323 %247.43 Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

15.09.2011 - 28.10.201157500.01.00157.5057557.50

27.09.2011 - 28.10.201164508.271.0000.0064508.27

27.09.2011 - 28.10.201194074.521.0000.0094074.52 Таким чином, загальна сума 3% річних за договором, яка підлягає стягненню, складає 625,05 грн., а індекс інфляції 57,50 грн.

З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, згідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача з урахуванням обґрунтованості позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 25, 44, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши відповідача Закрите акціонерне товариство „Котовська меблева фабрика” його правонаступником, яким є Публічне акціонерне товариство „Котовська меблева фабрика”.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Котовська меблева фабрика” (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул. 50 років Жовтня, код 00274967) на користь Товариства з обмеженою відповідальність „Будмакс” (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, літ. «А», код 32376008), пеню в сумі 2000 /дві тисячі/грн., 3% річних в сумі 625 /шістсот двадцять пять/ грн. 05 коп., індекс інфляції у сумі 57 /пятдесят сім/ грн. 50 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 2 199 /дві тисячі сто девяносто девять/ грн. 95 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 235 /двісті тридцять пять/ грн. 69 коп.

4. В частині вимог про стягнення основного боргу у сумі 215082,79 грн. провадження у справі припинити.

5. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 19.12.2011р.