Рішення № 19996038, 03.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.11р.Справа № 13/5005/15530/2011 За позовомДержавного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

доДержавного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 549, 94 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - представник, довіреність № 1-3/3д-45 від 04.10.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2. - представник, довіреність № 489 від 01.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Ровенькиантрацит" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-відповідач) про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 549, 94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Згідно Контракту № 510-3 gp від 05.05.10р. та специфікацією № 30 від 03.03.11р. позивачем 01.05.11р. по залізничній накладній № 51242667 у напіввагоні № 67379900 на адресу ДП "Бердянський МТП, м. Бердянськ, вул. Горького 13/7 (станція Бердянськ експорт Придніпровської залізниці) було відвантажено 69000 кг вугілля Антрацит марки АМ та передано до перевезення Державному підприємству "Донецька залізниця". Постачальником даного вантажу також є позивач.

При транспортуванні вагону на станції Чаплине Придніпровської залізниці була перевірена маса вантажу. В результаті перевірки виявлена нестача вугільної продукції у кількості 2100 кг.

По факту виявленої нестачі вугільної продукції складений комерційний акт № АА 039542/224/342 від 02.05.2011р.

Відповідно до Довідки № 981 від 25.10.11р. (а.с. 21) до комерційного акту № АА 039542/224/342 від 02.05.2011р. ціна однієї тони вугілля марки АМ у вагоні № 67369900 склала 763, 80 грн., отже загальна сума нестачі складає 549, 94 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання по належному перевезенню вантажів встановлені ст.ст. 113, 114 Статуту залізниць України, відповідно до яких залізниця несе відповідальність за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Відповідач проти задоволення позовної заяви не погоджується посилаючись на наступне.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів, щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. Таки заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу, (п 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу).

Крім того, відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Однак Статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу.

На підставі вищевикладеного вважаємо, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до контракту № 510-3 gp від 05.05.2010 р. (далі-Контракт) та специфікацією № 30 від 03.03.2011р. позивач 01.05.2011р. по залізничній накладній № 51242667 у напіввагоні № 67379900 на адресу ДП "Бердянський МТП", м. Бердянськ, вул. Горького 13/7 (станція Бердянськ експорт Придніпровської залізниці) було відвантажено 69000 кг вугілля Антрацит марки АМ та передано до перевезення Державному підприємству "Донецька залізниця". Постачальником даного вантажу також є позивач.

Згідно з умовами Контракту та умовами Специфікації при завантаженні спірного вугілля у Бердянський МТП у відповідності до Відомості на відгрузку від 12.06.2011р., рахунку-фактури № 173 від 13.06.2011р. до розрахунку за вугілля поставлене у вагоні № 67379900 вантаж прийнятий у кількості 6900 кг (тобто на 2100 кг менше ніж було завантажено позивачем). Даний факт підтверджується Накладною № 51242667, Рахунком-фактурою № 173 від 13.06.2011 року.

При транспортуванні вагону на станції Чаплине Придніпровської залізниці було перевірено маса вантажу. В результаті перевірки виявлена нестача вугільної продукції у кількості 2100 кг, на поверхні вантажу маються виїмки: з права за ходом поїзда над 2, 3 люками довжиною 1,5 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,3 м, над 4 люком довжиною 1,0 м, шириною 1,0м, глибиною 0,3 м, які зафіксовані комерційним актом № АА 039542/224/342 від 02.05.2011 року.

Згідно з комерційним актом № АА 039542/224/342 від 02.05.2011 року складеним на ст. Чаплине Придніпровської залізниці, при контрольному переважуванні на основі акту загальної форми ст. Чаплине Придніпровської залізниці № 2094 від 02.05.2011р., вагону, який прибув по отправці, вказаній на звороті, фактично виявилось брутто - 89400 кг, тара -22500 кг, нетто - 66900 кг, що менш вантажного документу на 2100 кг. На поверхні вантажу маються виїмки: з права за ходом поїзда над 2, 3 люками довжиною 1,5 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,3 м, над 4 люком довжиною 1,0 м, шириною 1,0м, глибиною 0,3 м. На іншій площі поверхні навантаження рівномірне, нижче бортів на 10-15см. Вантаж марковано вапном, в місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинені, протікання вантажу відсутнє.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.

Згідно з пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних

часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів.

Із зазначених у залізничній накладній № 51242667 (графа 1,4) даних вбачається, що Відправником (Позивачем) були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано : “Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами пункт 3, 4, 8 гл. І Прил 14 СМГС § 3-5 розділу 2 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів правильно” (графа 1). “Поверхня грузу розрівняна та ущільнена скребковим розрівнювачем. Маркування проведено з нанесенням вапна” (графа 4).

Отже Позивачем при відправці вантажу у вагоні № 67379900 були виконані всі вимоги діючого законодавства для забезпечення збереженості вантажу під час перевезення, та Позивач передав Відповідачу для перевезення вугілля в технічно та комерційно справних вагонах при непорушному маркуванні вапном.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на отримання вантажу.

Згідно п. 2 ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Згідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За положеннями статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

По факту виявленої нестачі вугільної продукції складений комерційний акт № АА 039542/224/342 від 02.05.2011р., в якому на підставі акту загальної форми № 2094 від 02.05.11р. станції Чаплино, вагон був поданий на переваження. При переваженні на справних 150 тон. вагових весах станції Чаплино (поверка 03.12.10р.) виявилось: брутто 89400 кг., тара з документа 22500 кг., нетто 66900 кг., тобто на 2100 кг. менше ніж було завантажено. В вагоні а поверхні вантажу маються виїмки: з права за ходом поїзда над 2, 3 люками довжиною 1,5 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,3 м, над 4 люком довжиною 1,0 м, шириною 1,0м, глибиною 0,3 м. На іншій площі поверхні навантаження рівномірне, нижче бортів на 10-15см. Вантаж марковано вапном, в місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинені, протікання вантажу відсутнє.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 113, 127 Статуту залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, нестача, існування, пошкодження виникли не з її вини.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Як встановлено матеріалами справи, ціна однієї тони вугілля на момент приймання залізницею вантажу до перевезення згідно із Довідкою № 81 від 25.10.2011р. складає у сумі 763,80 грн. Сума нестачі вугільної продукції у вагоні № 67379900 з урахуванням суми норм одної втрати і граничного розходження визначення маси нетто ( 763,80 грн. х 0,720 т = 549, 94 грн.). Отже, загальна сума нестачі складає 549, 94 грн.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення нестачі вугільної продукції, у розмірі 549, 94 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтею 314 Господарського кодексу України, статтями 110, 113, 114, 129 Статуту залізниць України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828) на користь Державного підприємства "Ровенькиантрацит" (94700, м. Ровеньки, Луганська область, вул. Комуністична, 6; код ЄДРПОУ 32320704) - 549 (п'ятсот сорок дев'ять) грн. 94 коп. вартість нестачі вугілля, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повне рішення складено

05.12.11р.