Рішення № 19995172, 28.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.11р.Справа № 33/5005/12365/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Оснастка", м. Краматорськ

до Приватного підприємства "Геріон-ВВ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 22 319,12 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Науково - виробниче підприємство "Оснастка" звернулося до господарського суду з позовом і просить стягнути з приватного підприємства "Геріон-ВВ" заборгованість за непоставлений товар в сумі 17320, 01 грн. збитків нанесених інфляційними процесами у сумі 1230, 83 грн., 3% річні у сумі 382, 93 грн., неустойки в сумі 3385, 35грн. та судові витрати по справі покласти на відповідача.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити у повному обсязі.

16.11.2011 р. від позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача у зв'язку з неможливістю бути присутнім у даному судовому засіданні.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 17.11.2011 р. прийнято судове рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

07.10.2010 р. між Приватним підприємством "Геріон –ВВ" (постачальник, далі- відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Науково- виробниче підприємство "Оснастка (покупець, далі - позивач) було укладено договір поставки № 0710/3 (далі- договір) , за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві визначені договором товари в обумовлені строки, у відповідному асортименті, кількості, по цінам, в порядку та на умовах, визначених у договорі, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі , прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1 Договору , поставка товару постачальником здійснюється протягом трьох днів з моменту підтвердження постачальником замовлення, яке повинно містити інформації, передбачену п.2.3 договору.

Замовлення покупця оформлюється на підставі даних Специфікації, затверджується уповноваженою особою покупця .

Згідно п. 5.6. договору, оплата здійснюється у розмірі повної вартості товару шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах Договору.

Відповідно до п.5.7 Договору , оплата здійснюється протягом 3-х днів з моменту підтвердження заявки відповідно до п.2.5 Договору покупець здійснює предоплату в розмірі 100% від вартості відповідної партії поставки товару, яка зазначена в рахунку - фактурі.

12.10.2010 р. відповідачем було виставлено рахунок –фактуру № СФ-0000870 на оплату товару на загальну суму 33 853, 50 грн., який дійсний до сплати до 13.10.2010 р. (а.с. 12).

14.10.2010 року, позивачем були перераховані грошові кошти у розмірі 33 853,50 грн., на поточний рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 322 , копія якої знаходиться в матеріалах справи(а.с 13).

21.10.2010 року, згідно з накладною № РН-0000109, позивачу було частково відвантажено товар за чотирма позиціями з семи (коло 70 мм ст.40Х у кількості 0,170 т.; круг 170 мм ст.40Х у кількості 1,785 т.; круг 20 мм ст.45 у кількості 0,030 т.; круг 24 мм ст.45 у кількості 0,120 т.) на загальну суму 16533,49 грн.(а.с. 14).

Згідно п.2.1 договору, постачання товару Покупцеві здійснюється Продавцем протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту підтвердження Постачальником замовлення, тобто не пізніше 19 жовтня 2010 року.

В порушення умов договору, Відповідач свої зобов'язання з поставки у повному обсязі не виконав.

04.11.2010 року, на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою провести належну поставку товару або повернути предоплату, яку відповідач отримав 12.11.2010 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення листа.

На даний лист Відповідач відповіді не надав, товар не поставив, частину передоплати не повернув, що і є причиною спору.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не надано суду доказів повного та своєчасного виконання зобов’язання щодо поставки товару або повернення предоплати у сумі 17 320, 01 грн.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 17 320, 01 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.3 Договору, в разі затримки в передачі (відвантаженні) товару покупцю понад термін, передбаченому в п. 2.1 договору постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 10% від вартості партії товару, яку позивач просить стягнути з відповідача неустойку у сумі 3 385, 35 грн. у відповідності з розрахунку позивачем , який перевірений судом і підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційних збитків у сумі 1230, 83грн. та 3 % річних у сумі 382, 93грн. , на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, які не підлягають задоволенню в силу наступного.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Грошовим є зобов'язання за яким боржник зобов'язується сплатити певну суму грошових коштів (зобов'язання покупця, орендатора). Як вбачається з місту Договору відповідач має зобов'язання стосовно постачання товару , а не грошові зобов'язання, тому у задоволенні про стягнення інфляційних та 3% річних необхідно відмовити .

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають частковому задоволенню у сумі – 17 320, 01 грн. - основної заборгованості, 3 385, 35грн. –неустойки, в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судові витрати в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Геріон-ВВ" (49100, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 124-А, кім. 31, код ЄДРПОУ 35680583) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Оснастка" (84313, Донецька область, м. Краматорськ , вул. Орджонікідзе, 10, код ЄДРПОУ 13517472) 17 320, 01 грн. - основної заборгованості, 3 385, 35грн. –неустойки, 207, 05грн.- витрати по сплаті державного мита, 218, 93 грн. -витрат, пов’язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяІ.А. Рудовська