Рішення № 19995170, 28.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.11р.Справа № 29/5005/13785/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Консалтинг", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Аграрний цех "Жовторічанський", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 2401458,90грн.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 за довіреністю №01-09/11 від 01.09.2011р.

від відповідача: представник ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 10.11.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Терра-Консалтінг" звернулось до суду з позовом до ДП "Аграрний цех "Жовторічанський" про стягнення збитків в розмірі 2400000грн. та 3% річних в розмірі 1458,90грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов договору від 28.02.2011р. №01/02, що призвело до невиконання позивачем умов договору перед третіми особами та сплатою перед останніми штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити в заявленій сумі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечує, відзив не надав.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2011р. між ТОВ "Терра-Консалтинг" (далі позивач) та Державним підприємством "Аграрний цех "Жовторічанський" (далі відповідач) укладено договір купівлі-продажу з відстроченням постачання №01/02 (далі договір).

Відповідно до п.1.1. продавець (відповідач по справі) зобов'язується в узгоджений час передати у власність покупця (відповідача по справі) озиму пшениця 3-го класу врожаю 2011 року в залікованій вазі (далі - товар) за ціною визначеною даним договором, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Загальна сума договору складає 2400000грн. (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.4 договору характеристика товару: найменування товару: озима пшениця, 3-1 клас (згідно ДСТУ 3768:2010 "Пшениця. Технічні умови"). Покупець проводить передоплату за товар в розмірі 33,33% вартості даного договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця або іншим шляхом, передбаченим діючим законодавство в розмірі 800000грн. Остаточний розрахунок за товар покупець проводить протягом 3-х календарних днів з моменту поставки всього обсягу товару після надання продавцем всіх бухгалтерських документів.

На виконання умов договору позивачем здійснено передоплату, що підтверджено платіжними дорученнями №180 від 15.03.2011р., №187 від 11.04.2011р.

Відповідно до п.3.6 договору продавець зобов'язується здійснити постачання товару в строк до 15.08.2011р.

Позивач звернувся до відповідача з листом №10 від 10.08.2011р. про виконання умов договору в частині постачання товару.

Відповідачем на зазначене звернення повідомлено про неможливість здійснення постачання товару.

Позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №11 від 17.08.2011р. відповідно до якої позивач наполягає на виконанні відповідачем умов договору, оскільки невиконання останнього призведе до невиконання позивачем умов договору з третіми особами та застосування штрафних санкцій.

29.08.2011р. відповідач направити на адресу позивача лист про розірвання договору в односторонньому порядку.

28.02.2011р. між позивачем та ДП "Дніпроптбакалія" укладено договір купівлі-продажу з відстроченням поставки №03/02, відповідно до умов якого продавець (позивач по справі) зобов'язався в строк до 15.08.2011р. здійснити постачання озимої пшениці 3-го класу врожаю 2011 року (згідно ДСТУ 3768:2010 "Пшениця. Технічні умови").

02.09.2011р. ДП "Дніпрооптбакалія" звернулось до позивача з претензією про непостачання товару та стягнення штрафних санкцій через невиконання умов договору.

Платіжними дорученнями №255 від 21.09.2011р., №256 від 21.09.2011р. позивачем перераховано ДП "Дніпрооптбакалія" штрафні санкції у сумі 2400000грн.

Позивач посилається на те, що через невиконання відповідачем умов договору №01/02 від 28.03.2011р. ним понесено збитки у вигляді штрафу у розмірі 2400000грн. через неможливість виконання умов договору з ДП "Дніпрооптбакалія" №03/02 від 28.02.2011р.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Згідно з ч.1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.5 Договору про надання послуг встановлено, що незалежно від сплати неустойки сторона, яка порушила договір, відшкодовує іншій стороні спричинені в результаті цього збитки в частині, не покритій неустойкою.

Відповідно до частини першої ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків ст. 225 Господарського кодексу України відносить, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначену відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачену вигоду), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В силу ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Доказів відшкодування завданих позивачу збитків відповідач не надав.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги позивача в частині стягнення збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсягу.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1458,90грн. 3% річних.

Відповідно до статті ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що зобов'язання боржника не є грошовим, суд вважає за необхідне у задоволенні нарахованих позивачем 3% річних відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Аграрний цех "Жовторічанський" (52291, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Перемоги, буд. 37к, код ЄДРОПУ 36511461, р/р № 26003060285371 у Жовтоводській філії КБ «ПриватБанк», МФО 305299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Консалтінг" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 29-а, к. 419, код ЄДРПОУ 35496406, р/р № 26006228456600 у АТ «УкрСиббанк, м. Харків, МФО 351005) збитків у розмірі 2400000грн. (два мільйони чотириста тисяч грн.), витрати на оплату державного мита у сумі 24000грн. (двадцять чотири тисячі грн.), витрати на оплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу у сумі 235, 86грн. (двісті тридцять п'ять грн. 86коп).

Видати наказ.

В решті суми позову відмовити.

СуддяД.М. Полєв Повне рішення складено 22.11.11р.