Постанова № 19994683, 16.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2011 р. Справа № 5024/671/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Надра"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.11

у справі№5024/671/2011

за позовомПриватного підприємства "Фенікс і Ко"

до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" (надалі товариство)

2. Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Надра" (надалі Банк )

провитребування майна та зобов'язання вчинити дії

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.11 розгляд касаційної скарги призначено на 24.11.11 У судовому засіданні 24.11.11 оголошено перерву до 01.12.11. Ухвалою від 01.12.11 розгляд скарги відкладено до 16.12.11.

В судовому засіданні 24.11.11 взяв участь представник позивача: ОСОБА_1 за дов. від 05.04.11.

Представники інших сторін у судові засідання не з'являлись, проте, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Приватним підприємством "Фенікс і Ко" у квітні 2011 року заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про витребування у товариства зерна сої урожаю 2010 року, ГОСТ 17107-88, сміттєвої домішки 2.00, вологістю 12 у кількості 251 803 кг, котре знаходиться на зберіганні на зерновому складі, розташованому за адресою: м. Нова Каховка, вул. Індустріальна 19. Водночас, позивач просив зобов'язати Банк надати доступ посадовим особам на територію вказаного зернового складу для відвантаження вказаної продукції. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що ним на виконання умов договору складського зберігання від 25.10.10 №39-ХС-6 передано на зберігання ТОВ "Каховка Пром-Агро" спірну продукцію, яка на його вимогу не повернута, з посиланням на те, що товариство не має доступу на територію складу, оскільки Відділом державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції на виконання ухвали господарського суду Київської області у іншій справі №10/265-10 від 13.12.10 було накладено арешт

Доповідач: Добролюбова Т.В.

на нерухоме майно ТОВ "Каховка Пром-Агро" та передано ці об'єкти на відповідальне зберігання ВАТ "КБ "Надра". При цьому, позивач посилався на приписи статей 11, 16, 386, 942, 949, 953, 957, 961 Цивільного кодексу України, статей 173, 174 Господарського кодексу України, статті 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.06.11, ухваленим суддею Ємленіновою З.І., позовні вимоги задоволено. Вмотивовуючи рішення суд першої інстанції установив факт порушення відповідачем -1 зобов'язань з повернення зі зберігання майна переданого за договором від 25.10.10. Разом з цим, місцевий суд визнав доведеними позовні вимоги до відповідача -2. Рішення суду обґрунтоване приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 391, 526, 629, 942, 953, 957, 961 Цивільного кодексу України.

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Колоколова С.І.- головуючого, Разюк Г.П., Поліщук Л.В., постановою від 30.08.11, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Надра" залишив без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк" Надра" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на неврахування судами того, що проти ТОВ "Каховка Пром-Агро" порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, однак, позивач у строк встановлений для пред'явлення вимог кредиторів не звертався. На думку скаржника, суд першої інстанції мав зупинити провадження у справі на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення справи №27/25Б про банкрутство ТОВ "Каховка Пром-Агро". Не погоджується скаржник і з висновком суду про те, що позивач не є кредитором через відсутність грошових вимог до товариства, адже за приписами статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України кредитором є особа на користь якої боржник зобов'язаний вчинити певну дію, зокрема, передати майно. Окрім цього, скаржник вказує на не з'ясування судами питань щодо місцезнаходження спірного майна на час розгляду даного спору та проведення позивачем розрахунків з ТОВ "Каховка Пром-Агро" за зберігання цієї продукції.

Від Приватного підприємства "Фенікс і Ко", Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., та пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.10.10 між Приватним підприємством "Фенікс і КО" поклажодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" зерновим складом, укладено договір складського зберігання зерна №39-ХС-6, предметом якого є зберігання останнім зерна сої урожаю 2010 року, переданого позивачем на умовах визначених договором. Пунктом 1 цього договору сторони погодили, що фактичні обсяги зерна сої, що передається на зберігання, визначаються при безпосередній передачі на зберігання при оформленні складського документа. Вид, кількість і якість прийнятого зерна зазначається в складському документі, під яким мається на увазі, складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво. Пунктом 6 договору сторони передбачили, що обовязком зберігача є прийняття від поклажодавця зерна фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій; забезпечення його належного зберігання у повному обсязі; видача складських документів на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання; зберігання зерна упродовж визначеного договором строку, забезпечення доступу позивача до зерна для проведення огляду, повернення зерна за першою вимогою позивача, як поклажодавця, у разі, коли передбачений договором строк зберігання не закінчився. Пунктом 22 договору сторони узгодили строк зберігання з моменту передачі зерна зерновому складу до 31.05.11. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Приватного підприємства "Фенікс і Ко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про витребування у товариства зерна сої урожаю 2010 року, ГОСТ 17107-88, сміттєвої домішки 2.00, вологістю 12 у кількості 251 803 кг, котре знаходиться на зберіганні на зерновому складі, розташованому за адресою: м. Нова Каховка, вул. Індустріальна 19 та зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" надати доступ посадовим особам та працівникам позивача і ТОВ "Каховка Пром-Агро" на територію вказаного зернового складу для відвантаження вказаної продукції. Оскаржуючи судові акти у справі про задоволення позовних вимог, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк" Надра" вказує на порушення судами норм процесуального та матеріального права, однак наведені ним доводи не можуть бути підставою для скасування ухвалених у справі рішень виходячи з наступного. Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Приписами статті 949 Цивільного кодексу України визначений обов'язок зберігача повернути річ. Згідно зі статтею 953 вказаного Кодексу зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. Зі змісту рішення та постанови у справі вбачається, що суди попередніх інстанцій, дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам установили, що на виконання умов договору від 25.10.10, позивачем передано на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" зерно сої урожаю 2010 року, ГОСТ 17107-88, сміттєва домішка 2.00, вологість 12, вагою 251 803 кг. Установлено судами і те, що відповідачем-1, на неодноразові вимоги позивача, спірне майно зі зберігання не повернуто. Судами попередніх інстанцій установлено, що умови договору від 25.10.10 не передбачають права зберігача розпоряджатись переданим на зберігання майном. Факт приналежності спірного майна позивачеві також установлений судами, і не заперечується відповідачами у справі. Водночас, судами установлено і місцезнаходження спірного зерна за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна №19, чим спростовується твердження скаржника про зворотне. Довід скаржника про неврахування судами того, що господарським судом порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро", однак позивачем у встановлений строк кредиторські вимоги до боржника не предявлені визнається неспроможним, з огляду на наступне. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є спеціальним Законом, який регулює процедуру банкрутства. Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Сторонами у справі про банкрутство є кредитори та боржник (банкрут), і в межах справи про банкрутство розглядаються лише ті вимоги, розгляд яких регламентований названим Законом, а саме, заяв кредиторів за грошовими зобов'язаннями. Порядок розгляду вимог осіб, які вважають порушеними свої речові права у процедурі банкрутства вказаним Законом не передбачений, тобто, кредитори з речовими вимогами не мають права приймати участь у розгляді справи про банкрутство, ї їх вимоги розглядаються в окремому позовному провадженні. Виходячи з викладеного, визнається безпідставним твердження скаржника про порушення судами приписів статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України та частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України щодо зупинення провадження у справі до вирішення справи №27/25Б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро". Водночас, колегія враховує, що позивач заявляє вимогу про повернення зі зберігання власного майна. Посилання скаржника на не зясування судами обставин щодо проведення позивачем розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" за зберігання спірної продукції є також неспроможним, оскільки не заявлялись сторонами при розгляді спору по суті. За таких обставин, доводи викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки не спростовують установлених судами обставин та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.11 у справі №5024/671/2011 залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Надра" залишити без задоволення.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець