Постанова № 19994680, 06.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2011 р. Справа № 6/162-Б-07 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю. доповідач у справі

суддів:Білошкап О.В.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційні скаргиАрбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" Акопяна Г.Г. та Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 у справі№ 6/162-Б-07 господарського суду Херсонської області

за заявоюДержавної податкової інспекції у м. Херсон

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс"

провизнання банкрутом

за участю представників: ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" Акопяна Г.Г.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.07.2011року (суддя Пригуза П.Д.) заяву ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі - продажу від 13.12.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс", ідентифікаційний код 33391493, Аеропорт ЦА, м. Херсон та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донгорінвестстрой - 06", ідентифікаційний код 34777739, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 14, кв. 3 про купівлю-продаж нежитлових будівель і споруд, розташованих за адресою Автономна Республіка Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Фрунзенське шосе, буд. 12-д (дванадцять "д"), номер правочину відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів №1789097, посвідчений 13.12.2006 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, номер у реєстрі нотаріальних дій № 2367, бланки: ВЕІ 565116.

Вилучено від Товариства з обмеженою відповідальністю "Донгорінвестстрой - 06", ідентифікаційний код 34777739, місцезнаходження юридичної особи м. Донецьк, провулок Орешкова, будинок 18, нежитлові будівлі і споруди, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Фрунзенське шосе, буд. 12-д (дванадцять "д"), а саме: казарма літ. А, загальною площею 895,0 м.кв., навіс а, навіс а1, ґанок, сходи; казарма Б, загальною площею 902,3 м.кв., навіс б, навіс б1, ґанок, сходи, баня в, загальною площею 270,4 м.кв., ґанок, штаб Г, загальною площею 152,3 м.кв., прибудова Г1, тамбур г, навіс г1, ґанок, клуб Д, загальною площею 624,9 м.кв., цокольний поверх п/Д, прибудова Д1, ґанок, ґанок, ґанок, ґанок, туалет Е, загальною площею 182,2 м.кв., ґанок, харчувальня Ж, загальною площею 714,0 мкв., склад п/Ж, прибудова Ж1, прибудова Ж2, навіс ж, норміровочна 3, загальною площею 29,7 м.кв., ґанок, склад И, загальною площею 16,5 м.кв., гараж К, загальною площею 48,5 м.кв., гараж Л, загальною площею 33,6 м.кв., склад М, загальною площею 4,3 м.кв., майновий склад Н, загальною площею 87,7 м.кв., склад О, загальною площею 71,7 м.кв., склад П, загальною площею 81,9 м.кв., сходи, майстерня Р, загальною площею 19,8 м.кв., господарський блок С, загальною площею 7,0 м.кв., КПП-Т, загальною площею 31,7 м.кв., ґанок, тренажерний склад У, загальною площею 62,5 м.кв., туалет Ф, загальною площею 97,3 м.кв., ганок, ганок, ганок, туалет X, загальною площею 8,4 м.кв., магазин Ц, загальною площею 62,9 м.кв., навіс Ч, навіс Ш, навіс Щ, споруди, та ухвалено передати зазначені будівлі і споруди Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс", ідентифікаційний код 33391493, Аеропорт ЦА, м. Херсон в особі ліквідатора арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича.

Видано наказ.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс", ідентифікаційний код 33391493, Аеропорт ЦА, м. Херсон на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донгорінвестстрой - 06", ідентифікаційний код 34777739, м. Донецьк, провулок Орешкова, будинок 18, грошові кошти в сумі 2.020.000.00 грн. (два мільйона двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Видано наказ.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2011 року (колегія суддів: Картере В.І.; Жеков В.І.; Пироговський В.Т) апеляційну скаргу Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донгорінвестстрой-06" задоволено.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.07.2011р. по справі № 6/162-Б-07 скасовано.

У задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" Акопяна Г.Г. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.12.2006р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донгорінвестстрой-06" відмовлено.

Провадження у справі № 6/162-Б-07 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор" припинено.

Справу передано господарському суду Одеської області для подальшого розгляду.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" Акопян Г.Г. та Державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, у яких просять постанову скасувати, залишити в силі ухвалу господарського суду Херсонської області від 07.07.2011 року, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 10 ст. 17 Закону України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 6 ст. 13, ст. 15, ч. 3 ст. 16, ст. 203, ст. 215, ч. 4 ст. 632, ст.627 Цивільного кодексу України.

Переглянувши в касаційному порядку прийняту у справі постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.07.2007р. за заявою Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у м. Херсоні порушено провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Херсонський фінансовий альянс".

Постановою Господарського суду Херсонської області від 06.09.2007р. (т.1, а.с.64) ТОВ "Херсонський фінансовий альянс", визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого - Завгороднього О.В.; визнано грошові вимоги ДПІ у м. Херсоні у сумі 336 667,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.01.2008р. (т.1, а.с.113) продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.04.2008р. (т.2, а.с.28) припинено процедуру ліквідації боржника за правилами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) та вирішено перейти до загальної процедури ліквідації; визнано вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів в такій редакції: ДПІ у м. Херсоні вимоги на суму 336 667,00 грн. 3 черга; ТОВ "Дастор" вимоги на суму 4 000 250,00 грн. 4 черга.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.05.2008р. (т.2, а.с.82) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Херсонський фінансовий альянс"; ліквідовано та виключено з ЄДРПО України юридичну особу - ТОВ "Херсонський фінансовий альянс"; встановлено, що вимоги всіх кредиторів, у тому числі , що заявлені кредиторами, а також ті вимоги, що не заявлені взагалі вважаються погашеними; провадження у справі припинено.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.06.2010р. (т.2, а.с.152) зазначену ухвалу, за заявою ДПІ у м. Херсоні про її перегляд за нововиявленими обставинами, скасовано, продовжено ліквідаційну процедуру щодо ТОВ "Херсонський фінансовий альянс", арбітражним керуючим боржника призначено Білоусова І.В.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.01.2011р. (т.3, а.с.45) повноваження ліквідатора боржника Білоусова І.В. припинено, продовжено строк ліквідаційної процедури до 30.06.2011р., ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Акопяна Г.Г.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатор боржника арбітражний керуючий Акопян Г.Г. звернувся до Господарського суду Херсонської області із заявою, в якій згідно останніх уточнень від 07.06.2011р. (т.4, а.с.12) та доповнень від 30.06.2011р. (т.4, а.с.81) просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.12.2006р., укладений між ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" та ТОВ "Донгорінвестбуд-06" предметом якого було майно, що розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Фрунзенське шосе, буд. 12-д, а саме: казарма літ. А, загальною площею 895,0 м.кв., навіс а, навіс а1, ґанок, сходи; казарма Б, загальною площею 902,3 м.кв., навіс б, навіс б1, ґанок, сходи, баня в, загальною площею 270,4 м.кв., ґанок, штаб Г, загальною площею 152,3 м.кв., прибудова Г1, тамбур г, навіс г1, ґанок, клуб Д, загальною площею 624,9 м.кв., цокольний поверх п/Д, прибудова Д1, ґанок, ґанок, ґанок, ґанок, туалет Е, загальною площею 182,2 м.кв., ґанок, харчувальня Ж, загальною площею 714,0 мкв., склад п/Ж, прибудова Ж1, прибудова Ж2, навіс ж, норміровочна 3, загальною площею 29,7 м.кв., ґанок, склад И, загальною площею 16,5 м.кв., гараж К, загальною площею 48,5 м.кв., гараж Л, загальною площею 33,6 м.кв., склад М, загальною площею 4,3 м.кв., майновий склад Н, загальною площею 87,7 м.кв., склад О, загальною площею 71,7 м.кв., склад П, загальною площею 81,9 м.кв., сходи, майстерня Р, загальною площею 19,8 м.кв., господарський блок С, загальною площею 7,0 м.кв., КПП-Т, загальною площею 31,7 м.кв., ґанок, тренажерний склад У, загальною площею 62,5 м.кв., туалет Ф, загальною площею 97,3 м.кв., ганок, ганок, ганок, туалет X, загальною площею 8,4 м.кв., магазин Ц, загальною площею 62,9 м.кв., навіс Ч, навіс Ш, навіс Щ, споруди та застосувати наслідки недійсності угоди, згідно із ст. 216 ЦК України.

Судом першої інстанції встановлено, що ліквідатор обґрунтовує завдання збитків боржникові наступним: майно продане за ціною, яка є заниженою порівняно з ринковими цінами, а тому є несправедливою; відсутня воля власника на відчуження усього майна ТОВ "Херсонський фінансовий альянс", оскільки не приймалося рішення власника, в особі загальних зборів про продаж усього належного товариству майна; ціна продажу майна не узгоджувалася з власником; не здійснювалася оцінка майна для продажу; особа, яка підписала договір купівлі-продажу від імені продавця (директор Бєляєв О.О.), перевищила повноваження виконавчого органу, який відповідно до статуту боржника не має права відчужувати нерухоме майно без спеціального рішення власника; покупець фактично заволодів усіма обєктами нерухомого майна та спорудами, які знаходяться на території земельної ділянки по вул. Фрунзенське шосе, 12-Д в смт. Партеніт, в той час, коли до договору купівлі-продажу не були включені інші обєкти нерухомості та споруди загальною площею понад 4467 кв. м. та вартістю, яка не включена до ціни обєктів купівлі-продажу; в договорі не вказано про передачу права користування усією земельною ділянкою покупцю, право користування якою належало ТОВ "Херсонський фінансовий альянс", а тому, ліквідатор вважає, що інші обєкти нерухомості та споруди загальною площею понад 4467 кв.м., які не увійшли до договору купівлі-продажу та земля для обслуговування і експлуатації цих обєктів, мають залишитися у власності і користуванні боржника ТОВ "Херсонський фінансовий альянс".

Судом першої інстанції встановлено, що в обґрунтування своїх доводів про збитковість договору ліквідатор посилається на довідку Товарної біржі "Херсонська обласна товарна біржа" (том 3 а.с. 69), в якій зазначається, що вартість продажу одного квадратного метру нежитлової нерухомості на ринку в грудні 2006 року становила від 1515,00 гривень до 20000,00 гривень, а також, посилається на інформацію Торгово-промислової палати Криму (том 4 а.с. 88), в якій зазначається, що вартість продажу одного квадратного метру комерційної нерухомості в 2006 році в смт. Партеніт, м. Алушта АР Крим становила еквівалент по курсу долара США 1100,00 - 1700,00 доларів, або понад 6000,00грн. за курсом 5.5 грн./долар (том 4 а.с.112).

Ліквідатором здійснено розрахунки збитків, які при застосуванні мінімальних цін на нерухомість, що надані Товарною біржею (том 4 а.с.106), на підставі яких ліквідатор вважає, що збитки боржникові становлять 4.623.275,00 гривень (площа приміщень за договором 4385,0 кв.м. х 1515,00 грн. /ринкова ціна нерухомості/ = 6.643.277,50 грн. /мінімальна ринкова ціна обєкта/ 2.020.000,00 грн. /фактична ціна продажу за договором/ = 4.623.275,00 гривень /сума збитків/).

Розрахунок збитків, що здійснений ліквідатором на підставі інформації Торгово-промислової палати Криму (том 4 а.с. 109) становить за найменшими розрахунками 22.338.675,00 грн. (4385,0 кв.м. х 5555,00 грн. /ринкова ціна нерухомості/ = 24.358.675,00 грн. /мінімальна ринкова ціна обєкта/ 2.020.000,00грн. /фактична ціна продажу за договором/ = 22.338.675,00 гривень /сума збитків/).

Ліквідатором, з метою перевірки ринкової ціни обєктів, станом на липень 2010 року (час розгляду справи), зроблено запит на Інтернет ресурс http://emarket.ua про вартість аналогічного (подібного) майна на ринку нерухомості і зясовано, що ціна продажу одного метру квадратного подібного майна становить 3 032,4 грн., отже вартість проданого майна за оспорюваним договором на 08.08.2011 року становить понад 14 млн. грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Херсонський фінансовий альянс", як продавцем, в особі директора Бєляєва О.О. та ТОВ "Донгорінвестстрой - 06", як покупцем, в особі директора Семенюти М.О. укладено договір купівлі-продажу (том 3 а.с. 56, 92) від 13.12.2006 року (далі договір, угода, правочин), відповідно до якого (предмет договору) продавець продав, а покупець купив нежитлові будівлі і споруди, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Фрунзенське шосе, буд. 12-д, а саме: казарма літ. А, загальною площею 895,0 м.кв., навіс а, навіс а1, ґанок, сходи, сходи, казарма Б, загальною площею 902,3 м.кв., навіс б, навіс б1, ґанок, сходи, сходи, баня в, загальною площею 270,4 м.кв., ґанок, штаб Г, загальною площею 152,3 м.кв., прибудова Г1, тамбур г, навіс г1, ґанок, клуб Д, загальною площею 624,9 м.кв., цокольний поверх п/Д, прибудова Д1, ґанок, ґанок, ґанок, ґанок, туалет Е, загальною площею 182,2 м.кв., ґанок, харчувальня Ж, загальною площею 714,0 м.кв., склад п/Ж, прибудова Ж1, прибудова Ж2, навіс ж, норміровочна 3, загальною площею 29,7 м.кв., ґанок, склад И, загальною площею 16,5 м.кв., гараж К, загальною площею 48,5 м.кв., гараж Л, загальною площею 33,6 м.кв., склад М, загальною площею 4,3 м.кв., майновий склад Н, загальною площею 87,7 м.кв., склад О, загальною площею 71,7 м.кв., склад П, загальною площею 81,9 м.кв., сходи, майстерня Р, загальною площею 19,8 м.кв., господарський блок С, загальною площею 7,0 м.кв., КПП-Т, загальною площею 31,7 м.кв., ґанок, тренажерний склад У, загальною площею 62,5 м.кв., туалет Ф, загальною площею 97,3 м.кв., ганок, ганок, ганок, туалет X, загальною площею 8,4 м.кв., магазин Ц, загальною площею 62,9 м.кв., навіс Ч, навіс Ш, навіс Щ, споруди.

До договору увійшло всього 28 капітальних будівель з приміщеннями загальною площею, як зазначено в договорі, - 4385,0 квадратних метрів.

Ціна договору, відповідно до п. 2.1. договору становить 2.020.000,00 грн. (два мільйони двадцять тисяч гривень), які покупець зобовязався сплатити протягом 30 банківських днів.

У п. 2.2. договору зазначено, що вартість нерухомого майна становить 1.510.435,00 грн., яка визначена сторонами з відомостей, що викладені у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Сімферопольським міжміським БТІ від 30.11.2006 року за № 12704653.

Судами встановлено,що взяті на себе сторонами обовязки, відповідно до п. 3 цього договору виконано.

Так, за актом прийняття-передачі від 14.12.2006 року (том 3 а.с. 96) продавець передав, а покупець прийняв обєкти, що визначені у договорі.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (том 3 а.с. 95) покупець 15.12.2006 року зареєстрував за собою право власності на придбане нерухоме майно.

Покупець здійснив оплату за придбане майно, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1-26 та № 29 від 26.12.2006 р. (том 3 а.с. 100-113) на суму 2.020.000,00 грн.

Отже, як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується сторонами договір є виконаним, покупець за договором отримав нерухоме майно, а продавець отримав передбачені договором грошові кошти, однак покупець не виготовив документів технічної інвентаризації набутих обєктів нерухомого майна та не надав їх суду (том 4 а.с. 75).

Надаючи правовий аналіз доводам ліквідатора про завдання збитків боржникові виконанням оспорюваного договору суд першої інстанції дійшов до висновків, що угода дійсно є збитковою для боржника, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом купівлі-продажу стали нежитлові будівлі та споруди, які вказані у цьому договорі. Загальний розмір нежитлових приміщень визначено договором і становить загальну площу 4385,0 квадратних метрів. Прибудови, тамбури, навіси, ганки та сходи зазначені в договорі разом з переліком будівель. Перелік інших обєктів та споруд, їх характеристики та вартість в договорі не визначається.

Поряд з тим судом першої інстанції встановлено, що до договору купівлі-продажу не включено такі обєкти нерухомого майна: літ. №1 Ворота, літ. № 2 Забор, літ. №3 (подп. ст.) площа 50,0 кв.м., літ. №4 (подп. ст.) площа 26,0 кв.м., літ. № 5 (подп. ст.) площа 28,5 кв.м., літ. № 6 (подп. ст.) площа 16,5 кв.м., літ.7 (подп. ст.) площа 20,8 кв.м., літ. №8 (подп. ст.) площа 44,8 кв.м., літ. №9 (смотровая яма) площа 4,8 кв.м., літ. І (мощение) площа 300,0 кв.м., літ. II (асфальт/бетон) площа 1500,0 кв.м., літ. ІІІ (мощение) площа 450,0 кв.м., літ. IV (асфальт/бетон) площа 2026,0 кв.м.

Всього не включено в договір 13 обєктів нерухомого майна, загальна площа яких становить 4467,4 кв.м.

Увесь комплекс обєктів нерухомого майна, що продано за оспорюваним договором, знаходиться на земельній ділянці розміром 3.4171га. (том 3 а.с. 59-62), розташованої за адресою Автономна Республіка Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Фрунзенське шосе, буд. 12-д.

Купівлю-продаж комплексу обєктів нерухомого майна на земельній ділянці в 3.4171 га. в смт. Партеніт, м. Алушта АР Крим, який складається з: 28 обєктів будівель площею 4385,0 кв.м . з технічними та інженерними прибудовами, а також із 13 обєктів споруд та інших земельних поліпшень, загальною площею 4467,4 кв.м. сторонами було вчинено за ціною 1.510.435,00 грн. без ПДВ та - 2.020.000,00 грн. з ПДВ.

Проаналізувавши довідкову інформацію про ринкову вартість продажу обєктів нерухомого майна за 2006 рік в смт. Партеніт м. Алушти, що надана Товарною біржею "Херсонська обласна товарна біржа" (том 3 а.с. 69) про вартість продажу одного квадратного метру нежитлової нерухомості на ринку в грудні 2006 року за цінами від 1515,00 гривень до 20000,00 гривень, а також, надану Торгово-промисловою палатою Криму (том 4 а.с. 88-89) про вартість продажу одного квадратного метру комерційної нерухомості по ціні, що еквівалентна по курсу долара США 1100,00 - 1700,00 доларів (понад 6000,00 грн. за один кв.м.), суд першої інстанції погодився з наведеними ліквідатором розрахунками і встановив, що виконання договору завдало збитків боржникові на суму 4.6 млн.грн. (понад чотири мільйони шістсот тисяч гривень).

Суд першої інстанції встановив, що сторонами договору не здійснювалась оцінка майна при укладанні договору купівлі-продажу від 13.12.2006 року, посилання ТОВ "Донгорінвестстрой-06" на Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий Сімферопольським міжміським БТІ від 30.11.2006 року за № 12704653, в якому вказана вартість майна 1.510.435,00 грн., як на доказ здійснення експертної оцінки майна є, на думку господарського суду, безпідставним, оскільки вказана грошова оцінка була здійснена оцінювачем ПП "Фірма Амата" на замовлення філії ЦСБУ "Укроборонбуд" станом на 31.03.2006 року.

Предметом оцінки були окремо розташовані будівлі, що вказані у висновку про оцінку (том 4 а.с. 21-22), які були оцінені у 1.510.435,00 грн. з урахуванням ПДВ.

У зв'язку із наведеним, суд першої інстанції дійшов висновків , що сторонами договору застосовано ціну для продажу обєктів нерухомого майна, яка не має ніякого відношення до предмету договору, а визначалася іншими субєктами права для інших потреб, а не для продажу майна, що підтверджує доводи ліквідатора про застосування неринкової (не звичайної, несправедливої) ціни при продажу майна боржником. ТОВ "Донгорінвестстрой - 06" не надав доказів того, що він або продавець замовляли оцінку обєктів, що вказані у договорі для визначення ціни їх продажу, а його твердження про експертну оцінку обєкту, за таких обставин, є безпідставним (голослівним).

Доводи ліквідатора про відсутність волі власника боржника на відчуження усього майна ТОВ "Херсонський фінансовий альянс", про неузгодженість ціни продажу майна з власником, про відсутність повноважень у виконавчого органу особою, яка підписала договір купівлі-продажу від імені продавця, господарський суд Херсонської області визнав обґрунтованими, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, оспорюваний договір було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 13.12.2006 року (том 3 а.с. 56, 92).

Від імені продавця ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" договір підписано директором Бєляєвим Олегом Олександровичем, який, як зазначено у тексті договору, діяв на підставі Статуту, посилання на інші документи, які визначають повноваження директора Бєляєва О.О. щодо укладення цієї угоди, за текстом договору відсутні.

На думку суду першої інстанції, єдиним учасником ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" на час продажу майна відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, був ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до статуту та витягу з ЄДР боржник створений у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, статутом якого (том 4 а.с. 84-85, 113-120), встановлена компетенція органів управління товариства, підпунктами 8.14.-8.18, 8.26. встановлено, що управління поточною діяльністю товариства здійснюється виконавчим органом директором, який є підзвітним зборам учасників, несе відповідальність за виконання його рішень та діє від імені товариства без довіреності, вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що віднесені до виняткової компетенції зборів учасників, приймає рішення про оперативне розпорядження належним товариству майном.

Відповідно до підпункту 8.6. статуту до виключної компетенції зборів учасників товариства віднесено затвердження договорів (угод), якщо сума договору перевищує три четверті вартості майна товариства.

Суд першої інстанції встановив, що на час укладання оспорюваного договору товариство було власником лише майнового комплексу розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Фрунзенське шосе, буд. 12-д, яке було продане за цим договором, балансова вартість якого вказана у фінансовому звіті боржника (том 4 а.с. 87) складає 1.258.700,00 гривень.

Оскільки, рішення товариства (загальних зборів учасників ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" в особі ОСОБА_1) про узгодження продажу усього належного на час продажу товариству майна та про визначення (погодження) товариством ціни майна, що є предметом договору, відсутнє, суд першої інстанції погодився з доводами ліквідатора та вважає встановленим факт відсутності волевиявлення сторони правочину - ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" на час укладення договору купівлі-продажу (13.12.2006 року), тому приходить до висновку, що продаж майна не відповідає внутрішній волі сторони договору.

Суд першої інстанції вважає, що ліквідатор правомірно застосував положення підпункту 1.20. ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" до визначення збитковості угоди та збитків кредитору, оскільки згідно з положеннями підпункту 4.1. ст. 4 чинного на час укладення оспорюваного договору, на підставі Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким встановлено порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобовязань, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання.

Суд першої інстанції вважає, що розраховуючи суму недоотриманих доходів боржником та недоотриманих доходів державою, ліквідатор діяв в межах своїх повноважень, які визначені ч. 6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що зміст правочину, який оспорюваний ліквідатором, суперечить Цивільному Кодексу України, Законам України "Про господарські товариства", "Про оподаткування прибутку підприємств", Постанові КМ України від 10.09.2003 р. № 1440 "Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", тому вважає, що сторонами договору не додержано вимог законодавства, визначених відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України, які є необхідними для чинності правочину, отже правочин визнається судом недійсним.

Господарським судом Херсонської області відхилено заперечення ТОВ "Донгорінвестстрой-06" про те, що виконання сторонами умов договору виключає можливість визнання угоди недійсною, оскільки така позиція є помилковою, на його думку, в силу ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою визначено, що угода боржника може бути визнана судом недійсною з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону.

Підставою визнання угоди недійсною за ч. 10 ст. 17 Закону є встановлення судом факту, що виконання договору завдало збитків боржнику .

На думку суду першої інстанції, для визнання договору недійсним не має значення факт його виконання, оскільки предметом доказування за такою заявою ліквідатора є наявність збитків юридичній особі-банкруту, що завдані в результаті виконання угоди.

Ухвала господарського суду Херсонської області від 08 липня 2011 року мотивована тим, що визначена частиною десятою ст. 17 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яку посилається в заяві ліквідатор боржника, підстава визнання недійсною угоди боржника є спеціальною і застосовується при розгляді справи про банкрутство. За заявою ліквідатора судом може бути визнаний недійсним правочин, який завдав збитків боржникові.

Субєктивне право ТОВ "Донгорінвестстрой - 06", що виникло на підставі оспорюваної угоди, на думку суду першої інстанції, ґрунтується на порушенні закону і порушенні права інших осіб.

На переконання суду першої інстанції, справедливим, за досліджених обставин, є визнання угоди недійсною і повернення ТОВ "Донгорінвестстрой-06" грошових коштів у сумі 2.020.000,00 грн., які він сплатив за придбане майно, а заявникові - повернути майно.

Враховуючи, що кожна сторона виконала повністю зобовязання по угоді, ліквідатором заявлено клопотання про застосування судом наслідків визнання правочину недійсним, судом першої інстанції застосовано наслідки недійсності угоди, надано відповідний наказ про повернення кожною стороною отриманого нею по недійсній угоді.

Одеський апеляційний господарський суд в постанові від 17 серпня 2011 року не погодився з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на таке:

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На думку колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суд другої інстанції у оскаржуваній постанові зазначив, що спірний договір купівлі-продажу від 13.12.2006р. не суперечить цивільному законодавству та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства, оскільки при його укладанні було дотримано приписи чинного законодавства, а саме:

- ст. 638 ЦК України, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов спірного договору;

- ст. 657 ЦК України, спірний договір купівлі-продажу укладено у письмовій форм, нотаріально посвідчено та зареєстровано у Державному реєстрі правочинів за номером 1789097 (т.3, а.с.94);

- ст. 658 ЦК України, предмет спірного договору купівлі-продажу належав ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" на підставі рішення Господарського суду АР Крим від 14.09.2006р. у справі №2-19/14182-2006;

- ст. 662 ЦК України, ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" передало, а ТОВ "Донгорінвестстрой 06" прийняло обєкт нерухомості, який був предметом спірного договору купівлі-продажу, про що свідчить акт прийому-передачі обєкт нерухомості від 14.12.2006р. (т.3, а.с.96);

- п. 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р., № 7/5, ТОВ "Донгорінвестстрой 06" зареєструвало придбаний у ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" обєкт нерухомості у Сімферопольському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації № 12915921 від 15.12.2006р. (т.3, а.с.95).

Крім того, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, спірний договір купівлі-продажу від імені ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" було укладено особою, яка мала необхідний для цього обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до п.3 ст.3 та ст.12 ЦК України, загальними засадами судочинства є свобода договору, тобто особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Від імені ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" договір було укладено його директором Бєляєвим О.О., який відповідно до п.18 Статуту ТОВ "Херсонський фінансовий альянс", затвердженого протоколом загальних зборів засновників №1 від 10.03.2005р. (т.2, а.м.88), мав право без доручення виконувати дії від імені товариства.

Отже, волевиявлення боржника при укладанні спірного договору купівлі-продажу, було вільним та відповідало його внутрішній волі, так як продавець усвідомлював значення своїх дій.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що у матеріалах справи відсутні допустимі докази того, що при укладанні спірного договору, волевиявлення ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, отже, при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 13.12.2006р. сторонами було додержано відповідні вимоги, необхідні для чинності правочину

Відповідно до вимог п.1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Постанова Одеського апеляційного господарського суду мотивована посиланням на п.11 ст. 17 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , згідно якого, угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією, відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо, зокрема, угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Такими угодами, на думку суду другої інстанції, є угоди, що спрямовані на відчуження нерухомого майна боржника у будь-який спосіб. При цьому, на керуючого санацією покладений обов'язок довести господарському суду, що однією зі сторін оспорюваної угоди є заінтересована особа, визначення якої надане в ст. 1 Закону, а також, надати докази того, що в результаті укладання такої угоди кредиторам вже завдані або можуть бути завдані збитки, наприклад, якщо майно боржника було продане за ціною нижче звичайної.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону про банкрутство заінтересованою особою стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівника боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

У зв'язку із наведеним, суд другої інстанції дійшов обгрунтованих висновківна підставі ст.ст.33,34 ГПК України, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Донгорінвестстрой 06", яке уклало спірний договір купівлі-продажу з боржником, є заінтересованою особою стосовно боржника.

Крім того, суд апеляційної інстанції вірно встановив, що немає й доказів на підтвердження того, що в результаті укладання спірної угоди кредиторам вже завдані або можуть бути завдані збитки.

Посилання ліквідатора боржника на те, що обєкт нерухомості, який був предметом спірного договору купівлі-продажу було проданий за ціною нижче звичайної, відхилено апеляційним господарським судом, оскільки, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного.

На думку колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду, таким доказом, може бути лише висновок експерта про вартість саме спірного обєкту нерухомості на момент його продажу, наявні у справі відомості щодо середньої вартості комерційної нерухомості не можуть бути прийняті у якості доказу, оскільки такі дані не враховують фактичний стан обєкту на момент продажу та інші обставини, як можуть впливати на визначення ціни продажу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що із п. 2.2 спірного договору вбачається, що вартість нежитлових будівель та споруд, що відчужувались на користь ТОВ "Донгорінвестстрой 06", на момент укладання спірного договору, становила 1 510 435,00 грн., що підтверджується Витягом з реєстру права власності на нерухоме майно, виданого Сімферопольським міжміським БТІ №12704653 від 30.11.2006р. (т.3, а.с.97), однак ціною продажу спірного нерухомого майна було визначено суму у розмірі 2 020 000,00 грн. (п.2.1 договору), яка перевищила дійсну вартість спірного обєкту нерухомості на 509 565,00 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" Акопяна Г.Г. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.12.2006р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донгорінвестстрой-06".

Також, апеляційний господарський суд зазначив, що звертаючись до господарського суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.12.2006р., ліквідатором ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" було пропущено строк позовної давності, який відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки, клопотання про відновлення якого останнім не заявлялось, а поважні причини його пропуску, місцевим господарським судом не встановлювалися, в той час, як іншою стороною спору заявлено про застосування строку позовної давності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2011 року відсутні, виходячи з такого.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 25 вказаного Закону передбачені повноваження ліквідатора банкрута.

Положення ч. 1 цієї статті надають ліквідатору право подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника з спеціальних підстав, передбачених ст. 17 Закону про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що ст. 25 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 3088-111 від 07.03.2002 містить помилку законодавця, оскільки, встановлюючи у ст. 25 Закону повноваження ліквідатора щодо подання заяв про визнання угод боржника недійсними, законодавець помилково посилається на ч. 10 ст. 17 спеціального Закону , яка визначає порядок відмови керуючого санацією від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково.

Враховуючи те, що спеціальні правові підстави визнання угод боржника недійсними, відповідно до цивільного законодавства, містяться у ч. 11 ст. 17 Закону України " Про відновлення платоспроможнеості боржника або визнання його банкрутом" , положення останньої підлягають застосуванню у даному випадку .

Частина 10 статті 17 спеціального Закону регулює інші правовідносини, на відміну від правовідносин, що є предметом заяви ліквідатора, в даному випадку, та передбачає право керуючого санацією відмовитись від виконання договорів, укладених боржником до порушення провадження у справі , які не виконані повністю або частково.

Вказане виключає можливість задоволення заяви ліквідатора банкрута, про визнання недійсними угод боржника відповідно до вимог цивільного законодавства недійсними саме з підстав, що передбачені ч. 10 ст. 17 Закону ,а відтак, і повернення майна, що є предметом угоди, до ліквідаційної маси боржника з метою більш повного задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що вказані в ч. 10 ст. 17 спеціального Закону правові підстави, не відповідають умовам та меті визнання недійсними договорів боржника у ліквідаційній процедурі.

Згідно з п. 11 ст. 17 Закону, угода боржника, у тому числіта, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією, відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо:

угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки;

угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

У зв'язку із наведеним, на думку суду касаційної інстанції, судом другої інстанції надано правильний юридичний аналіз обставинам справи, застосовано відповідні норми спеціального Закону та правомірно встановлено, що факт укладення оспорюваної угоди боржником їз заінтересованою особою, а також збитковість угоди для ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" ліквідатором не доведено, оскільки таким доказом, може бути лише висновок експерта про вартість саме спірного обєкту нерухомості на момент його продажу, наявні у справі відомості щодо середньої вартості комерційної нерухомості не можуть бути прийняті у якості доказу, оскільки такі дані не враховують фактичний стан обєкту на момент продажу та інші обставини, як можуть впливати на визначення ціни продажу.

Суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку , що оспорювана угода відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, не суперечить цивільному законодавству, в зв'язку з чим, в даному випадку, відсутні підстави для застосування правових наслідків недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги висновків викладених у оскаржуваній постанові не спростовують, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 року у справі № 6/162-Б-07 є законною та обґрунтованою, правові підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1117, 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" Акопяна Г.Г. та Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 року у справі № 6/162-Б-07 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін