Постанова № 19994494, 15.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

15 лютого 2011 року Справа № 2а-12845/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.,

за участю секретаря

судового засідання Швеця О.Ю.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

досубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2

простягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дарницького району міста Києва (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (далі ДПІ у Дарницькому районі міста Києва, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (далі відповідач), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 40283грн. 24коп. з якою заборгованість:

- зі сплати податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності в сумі 37842грн. 04коп.;

- зі сплати штрафних санкцій за порушення норм законодавства про патентування в сумі 340грн. 00коп.;

- зі сплати єдиного податку в сумі 2101грн. 20коп.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається на порушення відповідачем вимог законодавства щодо оподаткування, а саме порушення норм законодавства про патентування, несплати податку з доходів фізичних осіб та єдиного податку.

В судовому засіданні представники позивача та прокуратури просили позов задовольнити, посилаючись на неправомірну несплату відповідачем зазначеної заборгованості.

Відповідач прибуття повноважного представника в судові засідання не забезпечував, про причини суд не повідомляв, будь-яких заяв та письмових пояснень з приводу заявленого позову не надав. Відповідач неодноразово належним чином повідомлялося про час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 15 лютого 2011 року о 14год.15хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників прокуратури та позивача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 зареєстрований Дарницькою районною у місті Києва державною адміністрацією 23квітня 2007 року, номер запису про державну реєстрацію НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та обліковується як платник податків у Державній податковій інспекції Дарницького району міста Києва.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської з питань дотримання субєктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року., за результатом якої складено акт №2633/17/4/НОМЕР_1 від 25 травня 2009 року.

Документальною перевіркою встановлені порушення:

- статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26 грудня 1992 року №13-92, п. 19.1 «а»статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року №889-ІV зі змінами та доповненнями, а саме: субєктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 у І-ІІІ кварталах 2008 року завищено валові витрати на суму 253632грн. 50коп.;

- підпункту 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22 травня 1997 року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: субєктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 у І-ІІІ кварталах 2008 року віднесено до складу валових витрат суми 341210грн. 00коп., що не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку;

- пункту 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06липня 1995 року №265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме: субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 за період з 01 січня 2008року по 30 вересня 2008 року здійснював розрахункові операції в готівковій формі із покупцями без використання КОРО;

- пункту 1 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23 березня 1996 року №98/96-ВР із змінами та доповненнями, а саме: субєктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2008 року здійснювалась торгівельна діяльність без придбання відповідного торгового патенту.

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення форми «С»№0008021704/20574 від 05 червня 2009 року та форми «Р»№0008011704/0/20573 від 05 червня 2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вказані податкові повідомлення-рішення надсилались відповідачу на адресу, зазначену у Свідоцтві про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, та одержувались відповідачем

Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались, а ні в апеляційному порядку, процедура якого передбачена Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон №2181), а ні в судовому порядку.

Так, у відповідності до абз. «а»п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України №2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України №2181, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181 процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181 передбачено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Тому, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом з підстав, зазначених у п. «а»п. 4.2.2 п.4.2. ст.4 даного Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Таким чином, у звязку з тим, що відповідач не скористався процедурою апеляційного оскарження суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, вищевказані суми набули статусу податкового боргу.

У відповідності до пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п. «а»пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181 перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до п. «б»пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181, друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було надіслано відповідачу першу та другу податкові вимоги від 25травня 2009 року №1/3502 та від 11 березня 2010 року №2/1243, які особисто отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Підпунктом 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України №2181 передбачено, що у разі, коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Станом на час розгляду даної справи суду не надано доказів сплати відповідачем зазначеної податкової заборгованості у розмірі 40283грн. 24коп. Наявність у відповідача податкового боргу підтверджується відповідною довідкою позивача (міститься в матеріалах справи).

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України №2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Враховуючи, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України №2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40283грн. 24коп.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва задовольнити.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість до бюджету у розмірі 40283грн. 24коп., з яких:

-по податку з доходів фізичних осібсубєктів підприємницької діяльності в сумі 37842грн. 04коп. - на р/р 33213801700003 до УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885 в банку ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 11010200;

-по штрафним санкціям за порушення норм законодавства про патентування в сумі 340грн. 00коп. - на р/р 31116104700003 до УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885 в банку ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 21080900;

-по єдиному податку в сумі 2101грн. 20коп. - на р/р 34216379700003 до УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885 в банку ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 16050200.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Пісоцька