Постанова № 19994370, 17.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/166

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2011 року 11:54 № 2а-8501/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фароза Інтер-Інвест Ком"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

представник позивача Бойчук Д.В.;

представник відповідача Овсяннікова К.В.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

14 червня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фароза Інтер-Інвест Ком" (далі - позивач, ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії. Позовні матеріали передані на розгляд судді 15 червня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-8501/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2011 року закінчено підготовче провадження у справі № 2а-8501/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В ході розгляду справи судом від позивача та відповідача витребовувалися додаткові документи, в якості свідка було викликано директора ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком" ОСОБА_1. для дачі відповідних пояснень по суті позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2011 р. ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком" на адресу ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва було направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, а 21.02.2011 р. податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Згідно поштових повідомлень про вручення поштових відправлень вище вказані податкові декларації з податку на додану вартість отримано відповідачем 25.01.2011 р. та 01.03.2011 р.

Разом з тим, відповідно до листа ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва від 25.03.2011 р. за № 3198/10/28-321 податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком" заповнені з порушенням норм пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України та не визнані податковою звітністю, про що позивача повідомлено листами від 28.01.2011 р. за № 1124/10/28-321 та від 03.03.2011 р. за № 2575/10/28-321. З вказаного листа ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва та заперечень проти позовних вимог підприємства вбачається, що, на думку відповідача, податкові декларації за грудень 2010 року та січень 2011 року не відповідають вимогам ст. 48 Податкового кодексу України у зв'язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням, зазначеним в податковій звітності та у звязку з підписанням такої податкової звітності не керівником підприємства, а іншою невідомою особою.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України); Податкового кодексу України (далі ПК України); Кримінального кодексу України (далі - КК України); Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України); Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (далі - Закон № 755-IV).

Згідно п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Зокрема, п. 48.3 ст. 48 ПК України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Пунктом 49.8 ст. 49 ПК України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Ознайомившись з податковими деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року, що були направлені позивачем на адресу відповідача 20.01.2011 р. і 21.02.2011 р., судом не встановлено відсутність обовязкових реквізитів, а саме місцезнаходження (місце проживання) платника податків, на відсутність якого в своїх запереченнях звертала увагу ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва.

Так, відповідно до реєстраційних документів та договору оренди від 19.11.2009 р. за № 969-А-711 (термін дії якого продовжено до 18.11.2011 р. згідно Додаткової угоди від 10.11.2010 р. за № 1) позивач знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 107.

Крім цього, під час розгляду даної справи представником позивача надано суду завірену копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі Єдиний державний реєстр) щодо ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком" станом на 10.06.2011 р., відповідно до якого місцезнаходження позивача м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Жилянська, буд. 107, а статус відомостей про юридичну особу «підтверджено».

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд звертає увагу, що відповідачем під час розгляду даної справи не були надані докази про відсутність позивача за своїм місцезнаходженням на момент подання податкових декларацій за грудень 2010 року та січень 2011 року, про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про місцезнаходження позивача.

Крім цього, судом не приймається до уваги посилання відповідача на висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центра ГУ МВС України в Київській області від 30.05.2011 р. за № 159 за результатами проведеного почеркознавчого дослідження, відповідно до якого встановлено підписання податкових декларацій позивача за січень лютий 2011 року невідомою особою, як на належний доказ з огляду на наступне.

Висновок експертного дослідження складено без попередження експерта про кримінальну відповідальність, що передбачено Законом України від 25.02.1994 № 4038-XII "Про судову експертизу".

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст. 65 КПК України висновок експерта є лише одним із засобів доказування та аналізується поряд з іншими доказами у справі.

Разом з тим, ч. 4 ст. 75 КПК України встановлено, що висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем до матеріалів даної справи не надано жодних доказів на підтвердження відповідних обставин, а саме стосовно притягнення винної особи (носія умислу) до кримінальної або адміністративної відповідальності за підроблення підпису посадової особи позивача та подання "фальшивої" податкової звітності до податкового органу.

Натомість в судовому засіданні опитаний в якості свідка директор ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком" ОСОБА_1. підтвердив факти підписання податкових декларації з податку на додану вартість підприємства за грудень 2010 року та січень лютий 2011 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що дії працівників ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за грудень 2010 року та січень 2011 року податковою звітністю та неприйняття такої податкової звітності на підставах, зазначених відповідачем в листі від 25.03.2011 р. за № 3198/10/28-321 та запереченнях проти позовних вимог підприємства (вх. від 20.09.2011 р.), є неправомірними.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фароза Інтер-Інвест Ком" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Фароза Інтер-Інвест Ком" (ідентифікаційний код - 35081125) за грудень 2010 року та січень 2011 року податковою звітністю.

3. Зобовязати державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва визнати податкові декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Фароза Інтер-Інвест Ком" за грудень 2010 року та січень 2011 року як податкову звітність та відобразити в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Фароза Інтер-Інвест Ком" (ідентифікаційний код - 35081125) показники податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року.

4. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фароза Інтер-Інвест Ком" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова