Постанова № 19994165, 07.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2011 року           <Час проголошення >          № 2а-15172/10/2670

          Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТЛ-Груп"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

          До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТЛ-Груп" (далі - позивач, ТОВ "ЛТЛ-Груп") з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.05.2010 р. №№ 0000912310/0, 0000922310/0 та від 18.06.2010 р. №№ 0000912310/1, 0000922310/1.

          Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

          В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи їх тим, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначив, щооскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими і прийняті у відповідності з вимогами законодавства за результатами перевірки, якою встановлено порушення позивачем положень Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", просив суд відмовити в задоволенні позову.

31.10.2011 р. представниками сторін подані клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням положень ч. 4 ст. 122 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "ЛТЛ-Груп" за період з 09.08.2007р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 19.04.2010р. № 61/23-50/35317474.

В результаті перевірки були виявлені порушення норм податкового законодавства з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, а саме:

- пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, в тому числі: за І квартал 2008 року в сумі 833,00 грн., за ІІ квартал 2008 року в сумі 8031,00 грн.

- пп. 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 7091,67грн., в тому числі: за І квартал 2008 року в сумі 666,67 грн., за ІІ квартал 2008 року в сумі 6425,00 грн.

Згідно акту перевірки встановлено, що ТОВ " ЛТЛ - Груп " до складу валових витрат безпідставно включило у І кварталі 2008 року вартість послуг з бухгалтерського супроводження в сумі 3 333 грн. без наявності оформлених належним чином документів, що підтверджують дану послугу та у II кварталі 2008 року безпідставно віднесено вартість маркетингових послуг в сумі 32 125 грн. без наявності оформлених належним чином документів, які підтверджують дану послугу.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 05.05.2010 р. № 0000912310/0 про сплату податкового зобов’язання в розмірі 37338,50 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –28474,500 грн.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на на прибуток приватних підприємств та від 05.05.2010 р. № 0000922310/0 про сплату податкового зобов’язання в розмірі 10977,51 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –3885,84 грн.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

За наслідками адмінстративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, скарги позивача залишені без задоволення, а відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.06.2010 р. №№ 0000912310/1, 0000922310/1.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі -Закон) встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону передбачено особливий порядок податкового обліку.

Зокрема, абзацом першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

          При цьому підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону встановлено, що потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, зокрема, на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб.

          Отже, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування. оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо).

При цьому відповідно до вказаного підпункту Закону, платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.

          Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13261/07, вбачається, що видами діяльності позивача є: оптова торгівля паливом, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, інші види оптової діяльності, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

З наявної в матеріалах справи копії договору № б/н від 14.05.2008 р. щодо надання маркетингових послуг по залученню клієнтів, укладеного між позивачем (як замовником) та ТОВ "Вега" (як виконавцем) та додатку до нього (на виконання умов даного договору) вбачається, що умови та предмет договору були спрямовані на дослідження стану ринку нафтопродукції та виробників нафтопродуктів, а не на проведення виконавцем за договором передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) ТОВ "ЛТЛ-Груп", що в свою чергу доводить безпідставність віднесення позивачем до валових витрат підприємства витрати на маркетингові послуги, сплачені на виконання зазначеного договору від 14.05.2008 р.

З наявної в матеріалах справи копії договору про надання бухгалтерських послуг № 15 від 01.02.2008 р., укладеного між позивачем (як замовником) та ТОВ "Сібвест" (як виконавцем) вбачається, що предмет та умови договору спрямовані на надання позивачу послуг з бухгалтерського та податкового обліку. П.п. 2.2.1 та 2.2.2. п. 2.2. вказаного договору передбачалось, що позивач, як замовник, повинен видати виконавцю довіреність для представництва перед третіми особами щодо виконання обов"язків, передбачених вказаним договором, надати виконавцю за актом приймання-передачі документи, необхідні для виконання обов"язків, передбачених вказаним договором. Також, п. 4.2. вказаного договору встановлено, що в останній робочий день кожного звітного місяця виконавець надає замовнику акт приймання - передачі виконаних робіт.

Представником позивача не надано суду вказаних доказів (довіреності, актів приймання-передачі, тощо) на виконання умов договору про надання бухгалтерських послуг № 15 від 01.02.2008 р., укладеного між позивачем (як замовником) та ТОВ "Сібвест" (як виконавцем), що унеможливлює встановлення реальності господарської операції.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження включення витрат на маркетингові послуги та послуг з бухгалтерського супроводження діяльності підприємства до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

          Відповідно до ч. 1, 4 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

          Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

          Як вбачається з акту перевірки, в бухгалтерському обліку позивача вказані операції відображені наступними бухгалтерськими записами ДТ 644 КТ 631; КТ 311 ДТ631 в оборотно сальдових відомостях по рахунку 63,92. Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість „Підлягають оподаткування за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" за період з 09.08.2007 року по 30.09.2009 року встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість „Підлягають оподаткування за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" всього на суму 7 091,67 грн., а саме:

- у І кварталі 2008 року вартість послуг з бухгалтерського супроводження в сумі 666,67 грн. без наявності оформлених належним чином документів, що підтверджують дану послугу;

- у II кварталі 2008 року безпідставно віднесено вартість маркетингових послуг в сумі 6 425,00 грн. без наявності оформлених належним чином документів, які підтверджують дану послугу.

          Суд також звертає увагу, що на вимогу суду позивач не надав оригінали договорів від 14.05.2008 р. щодо надання маркетингових послуг по залученню клієнтів, укладеного між позивачем та ТОВ "Вега" та від 01.02.2008 р. № 15 про надання бухгалтерських послуг, укладених між позивачем та ТОВ "Сібвест", а також оригінали відповідних податкових та видаткових накладних, розрахункових, платіжних та інших документів, які б підтверджували суми витрат, понесених позивачем на оплату за виконання ТОВ "Вега" та ТОВ "Сібвест" вказаних договорів, посилаючись на їх втрату, що унеможливлює встановити розмір витрат позивача та правомірність віднесення цих сум до валових витрат підприємства ТОВ "ЛТЛ-Груп".

          Позивачем також не надано доказів втрати зазначених документів, зокрема, доказів звернення з відповідною заявою до орагнів внутрішніх справ, пояснювальної записки особи, яка їх втратила, звернень позивача до своїх контрагентів за їх відновленням, тощо.

          Також, як вбачається з матеріалів справи, письмові пояснення посадової особи підприємства, щодо встановлених перевіркою порушень та заперечення на акт перевірки до ДПІ у Святошинському районі м. Києва не надавались.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятих ним рішень. Натомість, позивач не надав суду достатні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "ЛТЛ-Груп" задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТЛ-Груп" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.05.2010 р. №№ 0000912310/0, 0000922310/0 та від 18.06.2010 р. №№ 0000912310/1, 0000922310/1- відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Ю.Т. Шрамко