Постанова № 19994021, 16.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2011 року письмове провадження           № 2а-6702/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Доріс"

простягнення заборгованості у сумі 30 612,08грн. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення податкового боргу в сумі 30612,08 грн. та про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначена сума набула статусу податкового боргу, у зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати за землю, самостійно визначеного відповідачем у податковій декларації.

Відповідач у судове засідання не прибув, заперечень на позов не подав.

Надіслана судом кореспонденція на адресу відповідача повернулася до суду з відміткою про невручення, оскільки адресат за вказаною адресою не значиться.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами у письмовому провадженні.

Зазначені вище повідомлення-рішення були прийняті відповідачем за результатами розгляду первинних скарг позивача на раніше прийняті повідомлення-рішення.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідно до наданої позивачем податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, складеної відповідачем 30.04.2009 сума нарахованої орендної плати складає 70646,94 грн. за 2009 рік.

Відповідно до акта камеральної перевірки від 02.11.2010 № 2906/15-09 погашення узгодженої суми податкового зобов’язання здійснювалося платником з порушенням термінів сплати, внаслідок чого виник податковий борг, а саме: 31.08.2009 сплата суми податкового боргу в розмірі 5887,24 прострочена на 52 дні, 30.09.2009 прострочення сплата суми податкового боргу в розмірі 5887,24 не визначено; сума податкового боргу 117,39 прострочена на 22 дні (дата виникнення сплати зазначеного податкового зобов’язання не визначена).

На підставі зазначеного акта перевірки позивачем прийняті повідомлення-рішення форми «Ш»від 02.11.2010 № 21812 відповідачу визначено суму штрафу в розмірі 20% в сумі 1176,52 грн., а рішенням від 02.11.2010 № 21811 –штраф в сумі 11,74 грн.

Також у справі містяться корінець першої податкової вимоги форми «Ю1»від 03.09.2009 № 1/7866 на суму 5882,61 грн. та корінець другої податкової вимоги від 11.01.2010 на суму 23535,52 грн.

Зазначеними доказами позивач обґрунтовує наявність у відповідача податкового боргу з орендної плати за землю станом на 13.04.2011 в сумі 30612,08 грн.

Судом встановлено, що відповідач оскаржував у судовому порядку першу податкову вимогу форми «Ю1»від 03.09.2009 № 1/7866 на суму 5882,61 грн. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2011 у справі № 2а-10012/10/2670 у задоволенні позову ТОВ «Фірма Доріс»відмовлено. Зазначена постанова станом на 16.09.2011 не оскаржена, а отже є такою що набрала законної сили.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідачем не спростовано доводів позивача про наявність суми податкового боргу в розмірі 30612,08 грн., а матеріалами справи підтверджується позивачем не надано суду доказів, що відповідач має податковий борг, а також не виконав вимог Податкового кодексу України в частині статей 89, 91 та не застосував до відповідача податкову заставу, а також не надав доказів наявності у відповідача грошових коштів у сумі, що підлягає стягненню саме та не зазначено рахунки, з яких має бути звернено стягнення на грошові кошти, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими.

Щодо вимоги позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Суд звертає увагу, що за своєю правовою природою вимога про накладення арешту на кошти чи інші цінності платника податків, що має податковий борг, є запобіжним заходом, що може бути застосованим за наведених вище умов з метою забезпечення виконання позивачем покладеного на нього державою функції щодо стягнення податкового боргу.

Умовами реалізації такого права позивача є:

1.          відсутнє майно у платника податків, який має податковий борг;

2.          балансова вартість майна платника податків менша від суми податкового боргу;

3.          майно платника податків не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Заявивши таку вимогу, одночасно з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу по орендній платі, позивач не надав суду доказів, які б свідчили про існування хоча б однієї з наведених у п.20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України обставин, які б перешкоджали позивачу стягнути з відповідача суму податкового боргу.

Крім того, позивач не надав суду належним чином оформлених відомостей з банківської установи про наявність у відповідача коштів або інших цінностей, на які може бути накладено арешт та про банківську установу, в якій знаходяться кошти чи інші цінності відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем, як суб’єктом владних повноважень, обов’язок щодо доказування виконано частково.

Керуючись ст. ст. 60, 69-71, 94, 160-165, 167, 171, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Доріс»(код ЄДРПОУ 31868660) на користь держави до місцевого бюджету (розрахунковий рахунок 33216812700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050200) з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Доріс»(р/р № 260020102892 в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», МФО 320984; р/р № 26000524732840, № 26002524732978, 26000524731 в ФКД ПАТ «ІНПРОМБАНК», МФО 322863; р/р 260020102892 в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», МФО 320984; р/р № 26002000221001 в РЕГ.УПР.ВАТ КБ «НАДРА»у м. Києві, МФО 320564; р/р 26005000017006 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», МФО 300023; р/р № 2600630180297 в ВАТ «БГ БАНК», МФО 320995) суму податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 30612,08 грн.

У задоволенні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Доріс», що знаходяться у банку відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 Арсірій Р.О.