Постанова № 19994001, 17.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 серпня 2011 року 12:40 № 2а-6398/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-ізраїльське підприємство "ЯМ Сервіс Україна"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0002352309 від 24.03.2011року Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2011 № 0002352309.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення прийняті на підставі хибних висновків податкового органу про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту.

Відповідач проти позову заперечував, посилався на те, що під час перевірки було встановлено, що заявлений позивачем податковий кредит не підтверджений податковими зобовязаннями контрагентів позивача.

Позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002322309, яким позивачу донараховано податкового зобовязання з ПДВ на суму 440331 грн., в тому числі 314522 грн. основного зобовязання та 125809 грн.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

20.09.2010 відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Інтерметлуга», ТОВ «Геліодар», ТОВ«Технолайнвосток»за квітень-червень 2010 року.

Результати перевірки оформлені Актом № 733/23-9/31243294 від 20.09.2010.

Під час перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту було включено за квітень 2010 року суму ПДВ в розмірі 346652 грн. та за травень 2010 року суму ПДВ в розмірі 253 73 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Геліодар»; за травень 2010 року суму ПДВ в розмірі 1135 820 грн. по взаємовідносинах з ПП «Інтерметлуга»; за червень 2010 року суму ПДВ в розмірі 314522 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Технолайнвосток».

Контрагентами позивача - ПП «Інтерметлуга», ТОВ «Геліодар», які зареєстровані як платники ПДВ, не подана податкова звітність за квітень 2010 року (ТОВ «Геліодар»), за травень 2010 року (ТОВ «Геліодар», ПП «Інтерметлуга») не подана. та за червень 2010 року

Податкова звітність ТОВ «Технолайнвосток»за червень 2010 року має статус недійсної.

Відповідач вважає, що оскільки контрагентами позивача не було включено до складу податкових зобовязань суми податку на додану вартість у розмірі 346652 грн., 1135820грн., 253706 грн. та 314522 грн. за квітень-червень 2010 року, то право на податковий кредит за вказаний період у позивача відсутнє.

11.10.2010 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0007872309/0, яким позивачу донараховано податку на прибуток у сумі 3044598 грн., в тому числі основного платежу 2050700 грн., штрафних санкцій 993898 грн.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку зазначене повідомлення-рішення до відповідача. Проте скаргу позивача було залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 № 0007872309/1

За результатами розгляду ДПА у м. Києві скарги позивача на зазначене вище повідомлення-рішення, останнє було скасовано в частині нарахування податкових зобовязань з ПДВ щодо податкового кредиту, визначеного позивачем за результатами господарських операцій з ТОВ «Геліодар», ПП «Інтерметлуга». В частині податкового кредиту, нарахованого позивачем по господарським операціям, вчиненим з ТОВ «Технолайнвосток»та визначеного відповідачем у звязку з цим податкового зобовязання з ПДВ в сумі 314522 грн. та штрафних санкцій в сумі 125809,00 грн. ДПА у м. Києві відмовлено позивачу у задоволенні скарги.

У звязку з таким рішенням ДПА у м. Києві від 28.02.2011 № 1933/10/25-114 відповідач 24.03.2011 прийняв податкове повідомлення-рішення № 0002322309, яким позивачу донараховано податкового зобовязання з ПДВ на суму 440331 грн., в тому числі 314522 грн. основного зобовязання та 125809 грн.

Суд вважає, що оскаржувані позивачем повідомлення-рішення є необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював нараховування податкового кредиту з дати отримання ним податкової накладної, що цілком узгоджується з зазначеними вище вимогами Закону України „Про податок а додану вартість”.

В той же час, залежності права платника податків на нарахування податкового кредиту від виконання обовязку його контрагентом, щодо подання податкової звітності та її статусу, чинним законодавством не передбачено.

З огляду на це підстави для донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість та зменшення заявленої ним суми податкового кредиту відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З досліджених судом під час розгляду справи доказів було встановлено, що оскаржувані позивачем податкове повідомлення-рішення суперечить положенням ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами доводи позивача про протиправність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Наданими представником відповідача поясненнями та доказами доводи позивача не були спростовані.

Керуючись ст. ст. 60, 69-71, 94, 160-165, 167, 171, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-ізраїльське підприємство "ЯМ Сервіс Україна" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від "24" березня 2011 року № 0002352309.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-ізраїльське підприємство "ЯМ Сервіс Україна" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Арсірій Р.О.