Постанова № 19990682, 06.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2011 року Справа № 2а-8603/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Мирончук Н.В.,

при секретарі судового засідання: Саприкіної Т.О.

за участю представників сторін:

представників позивача: ОСОБА_1, довіреність №31 від 21.07.2011р.;

ОСОБА_2 (довіреність від 13.12.2010 № 30)

представників відповідачів: ОСОБА_3, довіреність №6/10 від 04.01.2011р.; ОСОБА_4, довіреність №14-12/1-8 від 31.12.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіокомпанія “ЮТейр-Україна” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську, Головного управління казначейства Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000372360 від 20.05.2011року та стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 р. у сумі 791000 грн.,

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Авіокомпанія “ЮТейр-Україна” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську, Головного управління казначейства Луганській області, в якому позивач з урахуванням заяв від 19.10.2011 року, 03.11.2011 року, які були прийняті та приєднані до справи, просить визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000372360 від 20.05.2011року та стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 р. у сумі 791000 грн.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що 25 травня 2011 року позивачем було отримано податкове повідомлення рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську від 20 травня 2011 року № 0000372360, згідно з яким відповідачем встановлено порушення п.187.1 ст.187, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявлено в рахунок зменшення податкового зобовязання наступних періодів) податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 791000,00 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 1 гривня.

Позивач податкове повідомлення рішення від 20 травня 2011 року № 0000372360 отримав 25.05.2011 року, у встановлені строки оскаржив його до Державної податкової адміністрації у Луганській області.

Податкове повідомлення-рішення контролюючими органами залишено без змін.

Відповідно до довідки АА № 291835 з ЄДРПОУ, місцезнаходження Авіакомпанії за КОАТУУ: 91039 м.Луганськ, Ленінський р-н, Аеропорт.

Відповідачем перевірку проведено за адресою: м.Луганськ, пл..Героїв ВВВ, 4а, що не є місцем реєстрації чи фактичним місцезнаходженням Авіакомпанії, зазначив позивач.

Фактичним місцезнаходженням Авіакомпанії, зазначив позивач, є: 02090, м.Київ, вул..Сосюри,6 (за цією адресою розташований головний офіс компанії, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи, знаходиться керівництво та проводиться щоденне керування діяльністю платника податку).

Таким чином, перевірка було проведена з порушенням, як вважає позивач, вимог абзацу 4 п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України.

Відповідачем також були порушені, на думку позивач, п.58.1 ПКУ, згідно з яким до податкового повідомлення - рішення додається розрахунок податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій.

Також відповідачем не було взято до уваги результати документальної позопланової виїзної перевірки за вказаний період, яка оформлена Довідкою, а саме, такою перевіркою підтверджено відображене Авіакомпанією у декларації за лютий 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 791000,00грн.

Крім того, співробітниками Ленінської МДПІ у м.Луганську було, на думку позивача, порушено п.п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства а саме:

- за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно;

- у разі виявлення розбіжностей, чітко викласти зміст порушення, з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

В Повідомлені-рішенні Ленінської МДПІ у м.Луганську вказано порушення Платником податку п. 187.1. ст. 187. п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Обґрунтування такого висновку, відповідач здійснив в акті перевірки, на підставі якого прийнято було оскаржуване повідомлення-рішення. Відповідач вважає, що неможливість підтвердження сум бюджетного відшкодування за лютий 2011 року повязане із неможливістю встановити період виникнення податкових зобовязань по всьому ланцюгу постачання, а отже неможливо підтвердити факт сплати ПДВ по ланцюгам постачання до Державного бюджету України.

Позивач вважає, що цей висновок не відповідає чинному законодавству, оскільки вважає, що до заявлення Авіакомпанією до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке є різницею між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, необхідно застосовувати виключно положення Податкового кодексу України, яким регламентується порядок визначення податковою кредиту та порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-України» вважає, що неможливість встановити періоду виникнення податкових зобов'язань по всьому ланцюгу постачання, а також відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право Авіакомпанії на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Податковий кодекс не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Сума податку, що заявлена Авіакомпанією до бюджетного відшкодування фактично сплачена Авіакомпанією. Авіакомпанія є отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів/послуг.

Отже, враховуючи вищевикладене, Авіакомпанія правомірно заявила до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 791000,00 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з урахуванням заяви від 19 жовтня 2011 року про уточнення та збільшення розміру позовних вимог- стягнути на користь ТОВ через Казначейство у Луганській області суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011року на суму 791000 грн. (а.с.117-118), заяви від 03 листопада 2011 року про уточнення позовних вимог - залишити без розгляду позовні вимоги позивача до Управління казначейства у м. Луганську (а.с,127).

Представник відповідача -1: Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську у судовому засіданні адміністративний позов не визнала, у задоволенні позовних вимог просила відмовити повністю з таких підстав.

На підставі акта невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіокомпанія “ЮТейр-Україна” Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську від 20.05.2011 № 296/23-616/36129430 було винесено податкове повідомлення рішення від 20.05.2011 № 0000372360, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 791000,00 грн.

Відповідно до зазначеного акту, невиїзною документальною перевіркою згідно аналізу ланцюгів постачання за системою автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України встановлено, що неможливо підтвердити факт сплати суми ПДВ по ланцюгам постачання до Державному бюджету України, що суперечить самій суті податку і його основній функції - формування доходів бюджету.

Представник відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України у Луганській області у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, надав суду письмові заперечення, у яких зазначив, що Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську по Товариству з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” висновок до казначейства про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на заявлену суму не надавався, тому відшкодування податку на додану вартість ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна”, не проводилось.(а.с.181).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування, згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення, зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до положень пунктів 200.7, 200.8, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До Декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутних послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України (п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби, орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13. ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна”, ід. код 36129430, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.09.2008 за № 13821050001015489 як юридична особа, про що свідчить Свідоцтво № 485910 про державну реєстрацію юридичної особи від 09.06.2009р. (а.с15 т.1), довідка АА № 291835 (а.с.16 т.1).

Судом встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб та на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1, ст.75, ст79 п.200, 11 ст.200 Податкового кодексу України, та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м.Луганську від 10.05.2011 року №882 та змінами внесеними наказом Ленінської МДПІ у м.Луганську від 20.05.2011 року №950, проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «Ютейр-України» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 791000,00 грн. за лютий 2011 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось з січня 2011 року, відповідно до затвердження плану перевірки, наведеного у додатку до довідки перевірки (а.с74-96,52-57 т.1).

На підставі перевірки, відповідачем була складена довідка від 16.05.2011 року № 274/23-616/36129430, відповідно до якої було встановлено не можливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на суму 791000,00грн., що повязано з відслідкуванням ланцюга товарів (послуг) в рамках дії наказу ДПІ України від 18.08.2005 року № 350 з урахуванням змін внесених наказом ДПА України від 20.10.2009 року № 568 (а.с74-96 т.1).

Також з матеріалів справи вбачається, що 20.05.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб та на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст.75, ст.79, п.200, 11 ст.200 Податкового кодексу України, п.3 Переліку достатніх підстав, які надаються податковим органом право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 року № 1238, згідно наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 10.05.2011 року № 882 та змінами внесених наказом від 20.05.2011 року № 950 проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Авіакомпанія «Ютейр-Україна» з питань достовірності нарахування суми відшкодування податку на додану вартість у сумі 791000,00грн. за лютий 2011 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2011 року. За результатами перевірки складений акт від 20.05.2011 року за № 296/23-616/36129430 (а.с.52-57 т.1).

Згідно акту перевірки від 20.05.2011 року № 296/23-616/36129430 в ході її проведення встановлено порушення п.187.1, ст. 187., п. 200.4., ст. 200 Податкового кодексу України від 01.12.10 № 2755-VI зі змінами і доповненнями ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий 2011 року на суму 791000,00 грн. (а.с.52-57).

Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду всю документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за квітень 2011 років.

На підставі акту невиїзної перевірка від 20.05.2011 року № 296/23-616/36129430 Ленінською МДПІ у м. Луганську за порушення п.187.1, ст. 187., п. 200.4., ст. 200 Податкового кодексу України від 01.12.2010р. № 2755-VI зі змінами і доповненнями прийнято податкове повідомлення рішення № 0000372360 від 20.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за декларацією за лютий 2011 року всього на суму 791000 грн.(а.с.62).

Судом також встановлено, що акт перевірки від 20.05.2011 року № 296/23-616/36129430 був надісланий на адресу позивача разом з повідомленням-рішенням від 20 травня 2011 року, що підтверджується листом заступника начальника Ленінської МДПІ у м.Луганську від 20.05.2011 року № 21271/23-619 (а.с.61).

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000372360 від 20.05.2011 року суперечить нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодесу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Податковим кодексом України не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено лише обовязок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивачем надано податковому органу всі необхідні документи для відшкодування ПДВ.

У відповідності з нормами Податкового кодексу України, платник податку не може і не мусить нести відповідальність за стан проведення розрахунків з бюджетом по всьому ланцюгу придбання продукції. Процедурою проведення відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України, порядок проведення якої встановлено ПК України, також не передбачається особиста відповідальність платника податку за стан проведення розрахунків з бюджетом по всьому ланцюгу придбання продукції. Цю норму встановлено службовими документами ДПА України, які не є законом з питань оподаткування ПДВ та суперечать Податковому кодексу України в частині встановлення правил формування податкового кредиту платника ПДВ та проведення бюджетного відшкодування цього податку.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ «Авіакомпанія» «ЮТейр-Українит» мало всі законні підстави для зазначення вказаних сум ПДВ до бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 791000,00 грн. суперечать нормам Податкового кодексу України, оскільки право платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не є залежним від проведення або непроведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод. Тому податкове повідомлення-рішення № 0000372360 від 20.05.2011 року підлягає скасуванню.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Авіакомпанія» «ЮТейр-Українит» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіокомпанія “ЮТейр-Україна” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську, Головного управління казначейства Луганській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000372360 від 20.05.2011року та стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 р. у сумі 791000 грн. задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м.Луганську № 0000372360 від 20.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 791000,00грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 1 (одна) гривня.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна”(код ЄДРПОУ 36129430) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 791000,00 грн. (сімсот девяносто одна тисяча гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 09 грудня 2011року.

СуддяН.В. Мирончук